Справа № 185/9276/18
Провадження № 2/185/281/20
22 січня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Снаткіна Д.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/9276/18 за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа: сільськогосподарський виробничий кооператив “Межиріч”, про визнання права на земельну частку (пай),-
01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Павлоградської районної державної адміністрації, в якій просить визнати за позивачем право на земельну частку (пай), розміром 5,29 умовних кадастрових гектар із земель колишнього КСП “Межиріч” на території Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, згідно державного акту на право колективної власності на землю, виданого 20 січня 1994 року і зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів під № 4.
Позовна заява мотивована тим, що 29.08.1989 року позивач був прийнятий в члени колгоспу «ім. XXII з'їзду КПРС» в с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, де працював різноробочим. З травня 1990 по червень 1992 рік він проходив строкову військову службу у ЗС СРСР. Після демобілізації повернувся на роботу в колгосп «Межиріч» на посаду тракториста, де працював до 25.12.1995 року. 15.02.1992 року колгосп «ім. XXII з'їзду КПРС» було перейменовано в колгосп «Межиріч». В подальшому колгосп «Межиріч» було реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Межиріч». Державний акт на право колективної власності на землю колгоспу «Межиріч» серії ДП було видано 20.01.1994 року, який згідно рішення Межиріцької сільської ради від 20.03.2000 року №11 вважається виданим КСП «Межиріч». В списках, які прикладені до державного акту на право колективної власності позивач не значився у зв'язку з тим, що у 1995 році його було звільнено за прогул на підставі рішення загальних зборів уповноважених членів КСП «Межиріч» № 1 від 30.01.1996 року. Однак, рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 року вищевказане рішення було визнано незаконним, в частині виключення позивача із членів колгоспу. На момент видачі колективному сільськогосподарському підприємству «Межиріч» державного акту на право колективної власності на землю від 20.01.1994 року № 4 позивач, не був включений до списків, які прикладені до державного акту на право колективної власності на землю і у зв'язку з цим сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримав. Про вищевказане дізнався у травні 2017 року.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2019 року задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), замінено первісного відповідача у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), на належного - Межиріцьку сільську раду.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради про визнання права на земельну частку (пай), третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарський виробничий кооператив “Межиріч” (код ЄДРПОУ 03742179, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Молодіжна).
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, третя особа: сільськогосподарський виробничий кооператив “Межиріч”, про визнання права на земельну частку (пай), третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача у справі та залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради, третя особа: сільськогосподарський виробничий кооператив “Межиріч”, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права на земельну частку (пай), співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2019 року задоволено клопотання позивача та витребувано докази у справі.
Позивач, представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно відзиву просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись що є неналежним відповідачем у даній справі, виділення земельних ділянок (паїв) належить до прямої компетенції Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яка наділена даними повноваженнями та має бути єдиним відповідачем у даній справі.
Представник Межиріцької сільської ради у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, не заперечували проти задоволення позовних вимог.
Представник сільськогосподарського виробничого кооперативу “Межиріч” у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
З відповіді Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 01-100-2045/0/334-18 від 14.11.2018 року вбачається, що заява позивача щодо надання дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі у розмірі земельної частки (паю) з земель колишнього КСП “Межиріч” на території Межиріцької сільської ради залишена без розгляду та рекомендовано позивачу повторно звернутись до райдержадміністрації з відповідною заявою долучивши до неї документ, що посвідчує право на земельну частку (пай), зазначений статтею 2 Закону України “Про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.
Згідно листа Межиріцької сільської ради від 30.01.2019 року №151, Межиріцька сільська рада відмовляє позивачу у наданні дозволу на розробку технічної документації щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського призначення, у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують право на земельну частку пай (сертифікат або рішення суду).
Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини дев'ятої статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Згідно з положеннями пункту є-1 частини першої статті 15-1, статті 122 ЗК України розпорядження землями державної власності (землі запасу) відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким є головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Оскільки наслідком визнання права власності на земельну частку (пай) є виділення ділянки в натурі, то у справі має приймати участь як відповідач розпорядник землі.
Згідно листа Межиріцької сільської ради від 24 грудня 2019 року №2105, Межиріцька сільська рада повідомила суду, що на підставі наказу № 4-5219/15-18 СГ Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області, відповідно до акту приймання- передачі від 21.12.2018 року Межиріцькій сільській об'єднаній територіальній громаді (Межиріцькій сільській раді) Павлоградського району Дніпропетровської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у кількості 391 та загальною площею 4215,1732 га на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту. Рішенням Межиріцької сільської ради № 502-14/УІІ від 19.04.2019 року вирішено прийняти земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади в особі Межиріцької сільської ради згідно акту приймання- передачі та уповноважено Межиріцького сільського голову Луценка Олександра Григоровича провести державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно переданих у комунальну власність земельних ділянок. Наразі процедура реєстрації речових прав триває та не завершена.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» розтлумачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 20 січня 1994 року, виданого колгоспу “Межиріч”, Межиріцькою сільською Радою народних депутатів Павлоградського району Дніпропетровської області у тому, що вказаному власнику землі передається у колективну власність 10253 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Межиріцької сільської ради народних депутатів від 24 грудня 1993 року № 14-ХХІ.
Згідно рішення Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 24 березня 2000 року №11, Межиріцька сільська рада вирішила державний акт на право колективної власності на землю, виданий колгоспу “Межиріч”, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №4 вважати з 18.01.1997 року - виданим КСП “Межиріч”, в зв'язку з перетворенням колгоспу у КСП.
Згідно інформації, наданої міськрайонним управлінням у Павлоградському, Юр'ївському районах та м.Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 20 січня 1994 року, який згідно рішення Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 20.03.2000 року №11 вважаться виданим КСП “Межиріч”, а саме списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Межиріч» ОСОБА_1 не значиться.
Позивач був членом колгоспу імені ХХІІ з"їзду КПРС (з 1992 року - колгосп "Межиріч"), розташованому у с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області з 02.09.1989, прийнятий різноробочим відділення №5, на підставі протоколу №29 від 29.09.1989, що підтверджується архівною довідкою від 26.05.2017 №124-П, копією трудової книжки колгоспника.
Згідно із записом трудової книжки за №4 від 1995 року позивача ОСОБА_1 , звільнено за прогули на підставі рішення загальних зборів від 30.01.1996 №1.
Згідно з п.105 Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Межиріч», який затверджено рішенням загальних зборів уповноважених КСП «Межиріч» 30 січня 1996 року, протокол №1, позбавляються отримання паю колишні колгоспники, які звільнились з колгоспу за власним бажанням або виключені з членів колгоспу з різних підстав до реєстрації вказаного Статуту.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року у справі № 185/4295/17 (Провадження № 2/185/222/18) визнано незаконним рішення, оформлене протоколом №1 загальних звітних зборів уповноважених членів колгоспу «Межиріч» від 30.01.1996 с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, в частині виключення із членів колгоспу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Рішення суду набрало законної сили 27 березня 2018 року, тому є обов'язковим для виконання на підставі ст.18 ЦПК України.
Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
ОСОБА_1 не було включено до списків осіб - членів КСП «Межиріч», що долучався до державного акта на право колективної власності на землю, і він не отримував сертифікат про право на земельну частку (пай).
Зверненню до суду з вказаним позовом має передувати вирішення питання про невключення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивач у пред'явленому позові не заявляв.
Разом з цим вирішення питання щодо невключення підприємством особи до списку громадян, які мають право на земельну частку (пай), має на меті оскарження дій чи бездіяльності цього підприємства.
ОСОБА_1 не був включений до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай) у зв'язку з тим, що згідно із записом трудової книжки за №4 від 1995 року його було звільнено за прогули на підставі рішення загальних зборів від 30.01.1996 №1, що є підставою за п.105 Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства «Межиріч» позбавлення отримання паю.
Зазначені дії КСП ОСОБА_1 не оскаржував, та, відповідно, питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у нього права власності на земельну частку (пай), не вирішувалося.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай), встановивши, що його не було включено до списків осіб членів КСП «Межиріч», що долучався до державного акта на право колективної власності на землю, і він не отримував сертифікат про право на земельну частку (пай).
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 696/1268/16-ц (провадження № 61-7892св18), у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 467/133/17 (провадження № 61-30081св18).
Відповідно до п. 6 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України 2004 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.
На пред'явлення позову про витребування належного громадянину майна, інших вимог про захист приватної власності поширюється встановлений ст. 50 Закону України «Про власність» і ст.71 ЦК УРСР (діючих на час виникнення спірних правовідносин) трирічний строк позовної давності, якщо інше не передбачено законом.
Згідно вимог статей 74, частини 1 ст. 76 ЦК УРСР вимога про захист порушеного права приймається до розгляду судом, арбітражем або третейським судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи. Тобто правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права, а відтак і обґрунтованості позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що перш ніж застосовувати позовну давність, необхідно з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронювані законом інтереси позивача, за захистом яких той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтереси не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ), до Межиріцької сільської ради (код ЄДРПОУ 41800745, місцезнаходження: 51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Межиріч, пров. Виконкомівський, буд. 1), Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: 49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля 2, каб. 327), третя особа: сільськогосподарський виробничий кооператив “Межиріч” (код ЄДРПОУ 03742179, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, вул. Молодіжна), про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона