Справа № 184/101/20
Номер провадження 3/184/82/20
23 січня 2020 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про притягнення:
? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , працює: в.о. керівника МКП «ЖЕО», мешкає: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1/04-36-58-30 від 08.01.2020 року, в.о. керівника МКП «ЖЕО» ОСОБА_1 не подав до банківської установи платіжні доручення на перерахування належних до сплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2019 року №9304508339 від 18.12.2019 року в сумі 1299,00 грн. по терміну сплати 30.12.2019 року (фактично на момент перевірки не сплачено), чим порушив п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.163-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою визнав та пояснив, що з 01.08.2017р. будинки не знаходяться на утриманні підприємства, тому підприємство не отримує кошти від населення і немає можливості вчасно і в повному обсязі сплачувати податкові зобов'язання. Підприємство знаходиться на стані банкрутства, рахунки арештовані, тому він не має ніяких законних підстав подавати до установи банку платіжні доручення на перерахування податкових платежів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2020 року, актом №70/04-36-58-30/03341581 від 08.01.2020 року.
Однак, при призначенні покарання ОСОБА_1 суддя враховує, що ОСОБА_1 з об'єктивних причин позбавлений можливості дотримуватись вимог Кодексу у зв'язку з тим, що починаючи з 01 серпня 2017 року, МКП "ЖЕО" не виконує функції з утримання багатоквартирних житлових будинків міста Покров, а з 30 серпня 2017 року всі ці житлові будинки були списані з балансу підприємства, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради №291 від 07.07.2017 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків у м.Покров» та рішенням Покровської міської ради №11 від 30.08.2017 «Про затвердження актів списання багатоквартирних будинків з балансу МКП «Житлово-експлуатаційне об'єднання». Отже, не надаючи послуги з початку серпня 2017 року, МКП "ЖЕО" не отримує кошти від громадян міста в оплату за такі послуги, тому не має ніякої можливості вчасно і в повному обсязі сплачувати податкові зобов'язання, в т.ч. з ПДВ. Відповідно ОСОБА_1 , будучі посадовою особою - керівником підприємства, не має ніякої реальної можливості забезпечувати виконання МКП "ЖЕО" вимог законодавства щодо своєчасної сплати ПДВ, що не може ставитись йому в провину як адміністративний проступок.
Крім цього, з липня 2017 року на підприємстві створена і діє комісія з трудових спорів, якою направлено до державної виконавчої служби посвідчення про стягнення з МКП "ЖЕО" в першочерговому порядку заборгованості із заробітної плати. За таких умов та у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» при наявності коштів на розрахункових рахунках всі кошти в примусовому порядку стягуються виконавчою службою і першочергово направляються на погашення заборгованості із заробітної плати, у зв'язку з чим ОСОБА_1 взагалі не має ніякої можливості забезпечувати своєчасну сплату підприємством ПДВ.
Згідно Постанови Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976) платіжні доручення на перерахування коштів надаються до банківських установ виключно за наявності залишку коштів на рахунках клієнта (підприємства, що має намір здійснити платіж). Враховуючи наведені вище обставини (арешт коштів, відсутність господарської діяльності і, як наслідок, доходу), ОСОБА_1 не має ніяких законних підстав подавати до установи банку платіжні доручення на перерахування податкових платежів.
Згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно статті 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
У даному випадку не може йти мова про умисне скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, адже він не має необмеженого доступу до розрахункового рахунку підприємства і не може вільно розпоряджатися коштами, тобто він, як керівник підприємства, не має можливості завадити настанню негативних наслідків у вигляді несвоєчасної сплати податків.
Також не може йти мова про його необережність, оскільки він не може «легковажно розраховувати» на погашення податкових зобов'язань будь-яким іншим способом, ніж то передбачено законодавством. Наслідки несвоєчасної сплати податкових зобов'язань відвернути він будь-яким з дозволених законом способом також не може з-за відсутності коштів, майна, що може бути реалізоване в рахунок погашення зобов'язань, арешт коштів на розрахункових рахунках).
Бездіяльність ОСОБА_1 могла мати місце лише тоді, коли б він мав реальну можливість своєчасно розраховуватись по податкових платежах (наявні вільні кошти та вільний доступ до рахунку, власне майно, державна підтримка тощо), але навмисно чи з необережності не використовував цю можливість.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що ОСОБА_1 щиро розкаявся в діянні, тому є достатньо підстав для його звільнення від адміністративної відповідальності по малозначності правопорушення і обмежитись усним зауваженням, що відповідає положенням ст. 22 КУпАП.
Окрім того, при призначенні покарання ОСОБА_1 суддя враховує наявність обставин, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачені п. 1 ст. 34 КУпАП, а саме щире розкаяння винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно до ст. 35 КУпАП.
Керуючись ст.22, ч.1 ст.163-2, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно ст. 22 КУпАП, у зв'язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанову суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш