Справа № 182/3090/17
Провадження № 1-кп/0182/229/2020
24.01.2020 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2017 за № 12017040340001966 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Дніпропетровськ, громадянина України, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, із освітою 3 класи, на утриманні має малолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , 2007 р.н., доньку ОСОБА_5 , 2010 р.н. та сина ОСОБА_6 , 2012 р.н., раніше судимий:
- 27.10.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_8 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 13.05.2017 приблизно о 19.10 год. знаходився біля Краєзнавчого музею по вул. Електрометалургів, 46-а у м. Нікополі Дніпропетровської обл., де побачив ОСОБА_9 , який сидів на бордюрі біля музею та перебував у нетверезому стані. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_9 та, діючи умисно, відкрито, повторно з корисливих мотивів правою рукою ззаду зірвав з шиї ОСОБА_9 срібний ланцюжок вагою 10 г., 925 проби, вартість якого згідно судової товарознавчої експертизи № 38/12.1/168 від 25.05.2017 станом на 13.05.2017 складає 131 грн. 70 коп., на якому знаходився срібний хрестик вагою 4 г., 925 проби, вартість якого згідно судової товарознавчої експертизи № 38/12.1/168 від 25.05.2017 станом на 13.05.2017 складає 52 грн. 68 коп. Зазначеними умисними діями ОСОБА_3 відкрито, повторно викрав вказане майно потерпілого, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 184 грн. 38 коп.
З місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав частково і показав суду, що в травні 2017 року у вечірній час він йшов додому. Біля Краєзнавчого музею побачив потерпілого, який був у стані алкогольного сп'яніння. Потерпілий сидів на бордюрі. Він підійшов, хотів підняти потерпілого і побачив, що він у стані сильного алкогольного сп'яніння. Можна сказати, що потерпілий спав сидячи. Коли він піднімав потерпілого, той наче прокинувся, але потягнувся назад. Він зірвав у потерпілого з шиї срібний ланцюжок. Побачив, що він нахиляється назад, а там був ножик, тому він побіг. Потерпілий за ним не біг, нічого йому не кричав. Він вважає, що потерпілий взагалі не відчув, що у нього щось забрали. Пробіг він небагато, потім йшов спокійно. Спіймали його працівники поліції через 10 хв. Вже потім він дізнався, що молоді люди бачили, як він зривав ланцюжок у потерпілого, йшли за ним, хоча він цього і не бачив. Ланцюжок він хотів закласти до ломбарду. Але ланцюжок він викинув, коли побачив поліцейських. У скоєному розкаюється. Дуже жалкує з приводу вчиненого. Просить не позбавляти його свободи, врахувати, що у нього 3-є дітей, він має намір працевлаштуватися й жити нормально.
Крім показань обвинуваченого, його винуватість, на думку суду, повністю доведена показаннями потерпілого, свідків, зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що обвинуваченого раніше не знав. Весною 2017 року він йшов до зупинки по вул. Електрометалургів зі сторони Краєзнавчого музею. Був у стані середнього ступеню алкогольного сп'яніння, випив 250 гр. горілки. Вирішив перекурити і присів наприсядки між музеєм і магазином «АТБ-Маркет» спиною до дороги. Хтось підійшов ззаду, зірвав з шиї ланцюжок і побіг. Він піднявся, начав кричати вслід грабіжнику, щоб той зупинився та повернув викрадене, однак не біг за тим, хто зірвав ланцюжок, так як розумів, що не наздожене його. Він побачив його на відстані 10 м, після того, як вже встав. Обличчя не бачив. У тому району були якісь хлопці на велосипедах. Через деякий час, коли він вже хотів йти додому, до нього підійшов хлопець і запитав, чи не у нього забрали ланцюжок. Він сказав, що так. Тоді хлопець сказав, що того, хто зірвав ланцюжок, спіймали і забрали до поліції. Після цього він пішов до відділу поліції і написав заяву. У поліції йому показали ланцюжок і він його впізнав по застібці. Це срібний ланцюжок, був ще хрестик на ланцюжку, однак йому його не повернули. Можливо він загубився. Претензій до обвинуваченого він не має. Чув чи не чув обвинувачений, що він кричав на його адресу, він цього не знає.
Свідок ОСОБА_10 показав, що в травні 2017 року він зі своїм товаришем ОСОБА_11 та дружиною ОСОБА_12 гуляли в районі Краєзнавчого музею, це було приблизно о 19.00 год. Побачили чоловіка, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і сидів на бордюрі. До вказаного чоловіка ззаду підійшов чоловік, вони спочатку не звертали на них уваги. Потім почули крик чоловіка, який сидів на бордюрі «стій, віддай ланцюжок», а інший чоловік швидко пішов від потерпілого. Що саме зробив обвинувачений, він не бачив. Він тоді був на велосипеді, вони вирішили з ОСОБА_13 прослідити за тим чоловіком. Вони з ОСОБА_13 слідкували за ним по черзі, він їхав на велосипеді, доїхав до гаражів 9-ї школи. Далі ОСОБА_13 за тим чоловіком пішов далі. Дорогою вони зателефонували співробітникам поліції. Працівники поліції затримали того чоловіка. Його товариш показав, куди саме той чоловік викинув ланцюжок. Він не бачив, як той чоловік викидав ланцюжок. Працівники поліції затримали того чоловіка і вони всі разом поїхали до відділу поліції. Ланцюжок він бачив уже у відділі поліції у слідчого. У його присутності ОСОБА_13 упізнавав цього чоловіка. Потерпілий був у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_13 показав, що у травні 2017 року приблизно о 19.00 год. вони йшли з ОСОБА_10 та ОСОБА_14 від міської ради до Краєзнавчого музею, переходили дорогу. Побачив, що сидить чоловік на тротуарі, обличчям до музею. До нього підійшов обвинувачений, почав його обнімати, піднімати, потім його рука потяглася до чохла на поясі потерпілого, побачив, що обвинувачений намагався залізти в цей чохол. Потерпілий почав крутитися, не давав це зробити, потім обвинувачений зробив ривок рукою в області шиї і побіг. Потерпілий почав кричати «стій». На крик потерпілого, чоловік, що зірвав у нього ланцюжок, озирнувся і продовжив втікати. Він був на відстані до 5-ти метрів від потерпілого. Потерпілий кричав голосно, і він думає, що обвинувачений чув його. Вони були на більшій відстані від потерпілого, однак крик потерпілого почули. Вони вирішили викликати поліцію. Він взяв у ОСОБА_14 мобільний телефон і зателефонував до поліції. Той чоловік спочатку побіг за «АТБ», потім пішов нормальною ходою. Він пішов за нападником і розмовляв по телефону з поліцейськими, повідомляв, куди саме йде нападник. Його товариш ОСОБА_10 їхав на велосипеді, вони мінялися, то він йшов попереду, то потім ОСОБА_10 їхав попереду. Той чоловік через гаражі дійшов до 9-ї школи. ОСОБА_10 поїхав за ОСОБА_14 , яка залишилася біля музею, а він пішов далі за тим чоловіком. По телефону він говорив працівникам поліції, куди вони йдуть. Коли вони дійшли до території 9-ї школи, під'їхали на автомобілі працівники поліції. Працівники поліції запитали, чи це той чоловік, він сказав, що так. В той час він побачив, як обвинувачений щось викинув в сторону. Працівники поліції зупинили того чоловіка, запитували про речі, він підійшов до них і сказав, що той чоловік щось викинув, та показав куди саме. Вони майже відразу знайшли у тому місці ланцюжок. Вони з ОСОБА_10 йшли за чоловіком по черзі, він постійно був у них в полі зору, але не бачив, що за ним слідкують. Потім вони поїхали до поліцейського відділу, де він впізнав затриманого, ланцюжок, який знайшли. Він категорично стверджує, що це був обвинувачений.
Також винуватість обвинуваченого підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, законність, належність та достовірність яких сторонами не оспорювалася та які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12017040340001966:
- повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 13.05.2017 потерпілого ОСОБА_9 у якому він повідомляє, що 13.05.2017 приблизно о 19.10 год. біля Краєзнавчого музею за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-а, невідома особа, шляхом ривку з шиї відкрито заволоділа належним йому срібним ланцюжком та срібним хрестиком. (а.п. 7);
- протоколом огляду місця події від 13.05.2017 - території СШ № 9 по вул. Шевченка, 87 в м. Нікополі Дніпропетровської обл. Об'єктом огляду є ланцюжок сріблястого кольору, який лежить у траві біля проїзної частини в'їзду до СШ № 9. Ланцюжок довжиною приблизно 110 мм. Ланцюжок має спаяне сплетіння. Крім цього на ланцюжку є застібка з кільцем. На кільці є два відбитки, механічні. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. Під час огляду виявлено та вилучено сріблястий ланцюжок. (а.п. 13-18);
- розпискою ОСОБА_9 від 22.05.2017 про отримання раніше викраденого у нього срібного ланцюжка. (а.п. 20);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 13.05.2017, в ході якого потерпілий ОСОБА_9 з 4-ох срібних ланцюжків упізнав ланцюжок, який було викрадено у нього 13.05.2017. Впізнає ланцюжок за зовнішнім видом та зазубриною на застібці. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. (а.п. 21-24);
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 38/12.1/168 від 25.05.2017, згідно якого ринкова вартість лому срібла 925 проби, вагою 10,0 г, станом на 13.05.2017, могла становити 131 грн. 70 коп. Ринкова вартість лому срібла 925 проби, вагою 4,0 г, станом на 13.05.2017, могла становити 52 грн. 68 коп. (а.п. 29-31);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018, в ході якого свідок ОСОБА_14 з 4-ох осіб упізнала ОСОБА_3 , як особу, яка 13.05.2017 біля Краєзнавчого музею відкрито викрала срібний ланцюжок. Впізнає його за загальними рисами обличчя. (а.п. 39-42);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 13.05.2017, в ході якого свідок ОСОБА_13 з 4-ох срібних ланцюжків упізнав ланцюжок, який ОСОБА_3 при затриманні викинув у траву. Впізнає ланцюжок за плетінням. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. (а.п. 46-49);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2018, в ході якого свідок ОСОБА_13 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_3 , як особу, яка заволоділа біля Краєзнавчого музею срібним ланцюжком, та була затримана на подвір'ї СШ № 9. Впізнає його за загальними рисами обличчя. (а.п. 50-52).
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (рішення «Коробов проти України» від 21.10.2011 та інш.).
Хоча у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що, як він вважає, потерпілий був у стані настільки сильного алкогольного сп'яніння, що не зрозумів, коли він у нього викрав ланцюжок, суд вважає, що ці покази не відповідають дійсності. І потерпілий, і допитані свідки показали, що потерпілий після того, як обвинувачений забрав у нього ланцюжок та побіг, почав кричати, вимагав повернути викрадене. А свідок ОСОБА_13 , спростовуючи покази обвинуваченого, показав, що обвинувачений зреагував на крики потерпілого, повернувся та глянув на потерпілого, після чого продовжив тікати. Цей же свідок пояснив, що обвинувачений не міг не чути крики потерпілого, бо ще був неподалік від нього, при цьому потерпілий кричав голосно, його крики вони почули, хоча були значно далі від потерпілого, ніж обвинувачений.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення-злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Також суд враховує особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.п. 84-85). Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно (а.п. 89-1). Тривалий час ніде не працює, неодружений, але перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні має 3-ох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_4 , 2007 р.н., доньку ОСОБА_5 , 2010 р.н. та сина ОСОБА_6 , 2012 р.н. (а. п. 86-88). Не перебуває на психіатричному та наркологічному обліку (а.п. 89).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України), часткове визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
Повернення потерпілому срібного ланцюжка, пом'якшуючою обставиною суд не визнає, оскільки воно фактично відбулося без участі обвинуваченого, завдяки діям працівників поліції та свідків.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Також судом ураховується те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, тому суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі.
Враховуючи всі вищезазначені обставини, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 69, 75 КК України.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 скінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речовий доказ: срібний ланцюжок, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_9 .
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні товарознавчої експертизи в сумі 395 грн. 48 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.10.2015, таким чином остаточно покарання ОСОБА_3 визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 місяці.
Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання.
Строк дії запобіжного заходу - домашнього арешту скінчився.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта-товарознавця 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 48 коп.
Речовий доказ: срібний ланцюжок, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_9 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1