Справа № 182/6080/19
Провадження № 2/0182/122/2020
Іменем України
20.01.2020 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Червоногригорівської об'єднаної територіальної громади в особі Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю та визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на землю у порядку спадкування за законом та встановлення факту спільного проживання однією сім'єю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_2 . До дня смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Родинні відносини з ОСОБА_2 підтверджені його свідоцтвом про народження та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження його батька ОСОБА_3 , копії яких долучені до позовної заяви. В липні 1998 року його дід тяжко захворів, у зв'язку з чим він змушений був переїхати до нього в с.Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області з метою надання допомоги в догляді за ним та його дружиною (його нерідній бабусі) ОСОБА_4 . Єдиною особою, яка була зареєстрована разом з ОСОБА_2 на час його смерті була його дружина ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою, наданою Червоногригорівською селищною радою № 260 від 05.02.2018 року. Спадкового майна після смерті ОСОБА_2 не залишилось, тож спадщина після його смерті не відкривалась. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . До дня смерті вона проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З цього часу відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,332 га, кадастровий номер 1222981000:01:005:0042, розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (пай № НОМЕР_1 ), яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 019428. Частина 2 ст.1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. На час відкриття спадщини він фактично проживав разом з ОСОБА_4 за однією адресою, а сааме: в будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1114 від 03.10.2018 року, наданою Червоногригорівською селищною радою. Дітей ОСОБА_4 не мала і наскільки йому відомо, ніяких близьких родичів після смерті ОСОБА_4 не залишилось. Стаття 1258 ЦК України передбачає, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування; неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини. Він в період з 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 , будучи рідним онуком її чоловіка ОСОБА_2 , проживав разом з дідом та нею, здійснював догляд за ними обома, в тому числі, на правах онука по відношенню до ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_1 . Він називав ОСОБА_4 бабусею, а вона його - онуком. Їх сусіди взагалі вважали, що вона приходиться йому рідною бабусею. Тому вважає, що відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом після її смерті. Це підтверджується Актом від 28 лютого 2018 року, складеним сусідами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , який було затверджено в.о.старости сіл Дмитрівка, Борисівка, Привільне Червоногригорівської селищної ради Полянським В.О. Після смерті ОСОБА_4 він повністю взяв на себе обов'язки по її похованню та організацію поминального обіду. 19.09.2018 року за його заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 347/2018, але Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 вересня 2018 року за № 2727/02-31 державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачова Л.П. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що ним пропущено 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, не доведені родинні відносини зі спадкодавцем та не надано оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку, у зв'язку з чим рекомендувала для вирішення спадкових прав звернутися до суду. У зв'язку з зазначеним, йому в судовому порядку, крім вимоги щодо визнання права власності, також необхідно встановити факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначає, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За таких обставин звернувся до суду.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав і просив суд позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що вчасно до нотаріальної контори не звернувся через свою юридичну безграмотність, а підказати було нікому. Та коли звернувся в сільраду за землю, йому підказали йти до суду.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином,надав до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с.51).
Вислухавши позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч.3 ст.293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, спадкоємець повинен протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Прийняти спадщину можливо або фактичним прийняттям або звернутися до суду.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід позивача по справі ОСОБА_2 (а.с.6-8, 35) До дня смерті він був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4). В липні 1998 року через тяжку хворобу діда позивач переїхав до свого діда в с.Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області з метою надання допомоги в догляді за ним та його дружиною ОСОБА_4 . Єдиною особою, яка була зареєстрована разом з ОСОБА_2 на час його смерті була дружина ОСОБА_4 (а.с.5). Спадкового майна після смерті ОСОБА_2 не залишилось, тому спадщина після його смерті не відкривалась (а.с.47). ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 (а.с.9), яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11). Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,332 га, кадастровий номер 1222981000:01:005:0042, розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (пай № НОМЕР_1 ), яка належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 019428 (а.с.12). На час відкриття спадщини позивач фактично проживав разом з ОСОБА_4 за однією адресою в будинку по АДРЕСА_1 (а.с.10). Дітей ОСОБА_4 не мала.
Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач в період з 1998 року до дня смерті ОСОБА_4 , будучи рідним онуком її чоловіка ОСОБА_2 , проживав разом з дідом та спадкодавицею, здійснював догляд за ними обома, в тому числі, на правах онука по відношенню до ОСОБА_4 в будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом від 28.02.2018 року, який затверджено в.о.старости сіл Дмитрівка, Борисівка, Привільне Червоногригорівської селищної ради Полянським В.О. (а.с.14). Після смерті ОСОБА_4 позивач повністю взяв на себе обов'язки по її похованню та організації поминального обіду. 19.09.2018 року за заявою позивача (а.с.41) в Першій Нікопольській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 347/2018, але Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.09.2018 року за № 2727/02-31 державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 (а.с.15).
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Цей факт підтверджується не лише документами, наданими позивачем до суду, а й показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона - сусідка. Позивача знає з 1997 року. Останні роки завідувала Дмитрівським фельдшерським пунктом. Тому була у всіх вдома, всіх знає. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 теж добре знала. З ОСОБА_11 взагалі за однією партою сиділа. Позивач, дійсно, здійснював догляд за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Він же й ховав ОСОБА_10 . Інших спадкоємців у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ніколи не бачила і про них нічого не знає.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона теж сусідка. Позивача знає з того часу, як помер ОСОБА_13 . Тоді ОСОБА_14 став проживати разом із ОСОБА_15 , доглядав за нею, лікував, а пізніше - й поховав. ОСОБА_16 з ОСОБА_11 дітей не було.
За таких обставин суд вважає, що позивач відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_17 і вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю в період з липня 1998 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,332 га., кадастровим номером 1222981000:01:005:0042, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (пай № НОМЕР_1 ), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал