24.01.2020 Єдиний унікальний номер 205/3236/17
Провадження №1кп/205/230/20
Єд.унік.№205/3236/17
24 січня 2020 року Ленінський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відео конференції, в м. Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12017040690001033 від 11 квітня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня-технічна, розлученого, раніше засудженого: 16.05.2012 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст.263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 1 рік; 22.10.2012 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ст.263 ч.1, 358 ч.1, 309 ч.1, 186 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 08.06.2017 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст.263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі; не працюючого, без постійного місця проживання, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за ст.185, 186 КК України та вчиняючи злочин повторно, 09 квітня 2017 року, близько 03 години, знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_1 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, переліз через паркан зазначеного домоволодіння, після чого через відкриті двері проник у господарське приміщення, звідки викрав майно потерпілої ОСОБА_5 : єлектродриль «Meister CRAFT MSB450», вартістю 455 грн.80 коп., після чого з місця злочину зник, завдавши потерпілій майнову шкоду на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 10 квітня 2017 року, близько 01 години 30 хвилин, знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_2 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, переліз через паркан зазначеного домоволодіння, після чого за допомогою рук відкрив двері та проник у господарське приміщення, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_6 : єлектролобзик «TOP Craft TPS 550E», вартістю 1017 грн.90 коп., після чого з місця злочину зник, завдавши потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та вчиняючи злочин повторно, обвинувачений ОСОБА_4 , 11 квітня 2017 року, близько 05 години, знаходився біля домоволодіння АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у зазначеному місці, обвинувачений ОСОБА_4 , переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, із корисливих міркувань, переліз через паркан зазначеного домоволодіння, після чого за допомогою рук відкрив двері та проник у господарське приміщення, звідки викрав майно потерпілого ОСОБА_7 : перфоратор «Einhell Bavaria BBH850\1», вартістю 795 грн.50 коп., після чого з місця злочину зник, завдавши потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
Допитаний в cудовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене та підтвердив суду, що дійсно він, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, у вказаних місці та часі, вчинив крадіжки майна потерпілої ОСОБА_5 - електродрилю, вартістю 455,80 грн., потерпілого ОСОБА_6 - електролобзика, вартістю 1017,90 грн. та ОСОБА_7 - перфоратора, вартістю 795,50 грн., яке знаходилося у господарських приміщеннях на території їх домоволодінь, куди він проникав через не заперті двері.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним допит потерпілих та свідків в судовому засіданні, а також дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеризується позитивно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, страждає тяжким захворюванням.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні покарання, суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2017 року був засуджений за ст.263 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі та до ухвалення зазначеного вироку вчинив інші злочини, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, поглинувши призначеним покаранням покарання, призначене вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судових товарознавчих експертиз у сумі 790,96 грн. та 230 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та один місяць.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити покарання за сукупністю злочинів, поглинувши призначеним покаранням покарання у виді трьох років позбавлення волі, призначене вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2017 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та один місяць.
Строк покарання ОСОБА_4 відраховувати з 24 січня 2020 року.
Зарахувати в строк відбування покарання, частково відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2017 року: з 11 квітня 2017 року до 23 січня 2020 року, включно.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк покарання термін попереднього ув'язнення за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 червня 2017 року, а саме: з 11 квітня до 20 червня 2017 року, включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи №27\4.6-508 від 11 травня 2017 року в сумі 790 гривень 96 копійок та судово-товарознавчої експертизи №169 від 03 травня 2017 року в сумі 230 гривень.
Речові докази по справі, якими було визнано:
- перфоратор «Einhell Bavaria BBH850\1» - залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_7 ;
- спец пакет №3523187 з довідкою про звільнення - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- єлектродриль «Meister CRAFT MSB450» - залишити за належністю у потерпілої ОСОБА_5 ;
- єлектролобзик «TOP Craft TPS 550E» - залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_6 ;
- спец пакет №2338720 зі слідами пальців рук - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1