справа №176/3/20
провадження №3/176/13/20
24 січня 2020 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії БД №327421 від 18.12.2019 року та серії БД №327406 від 18.12.2019 року, ОСОБА_1 , 18 грудня 2019 року о 19 год. 20 хв., керуючи автомобілем ВАЗ 21053 ДНЗ д/н НОМЕР_1 на вимогу працівників поліції за допомогою світло-гучномовною установкою (СГУ) з увімкненням світлових сигналів синього та червоного кольору та голосом не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі на вул. Заводська, 6 шляхом утворення штучного затору. Під час перевірки особи, працівниками поліції, останні виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 та п. 2.5 Правил дорожнього руху за що його дії кваліфіковані працівниками поліції за ч.1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП.
Постановою суду від 08 січня 2020 року матеріали об'єднані в одне провадження.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, у своєму клопотання просив розглянути справу у його відсутність, але за участі його захисника Залевської ОСОБА_2 ., оскільки він не має можливості прибути до судового засідання.
Захисник Залевська О.М. у судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, за ст. 122-2 КУпАП - закрити за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Суд, заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вони не містять переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому справа підлягає закриттю за цією статтею, виходячи з наступного.
Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 130 КУпАП, настає, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого поряду огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість” від 09.11.2015р.:
- п.4(розділу І) Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідність.
- п.12 (розділу ІІ) У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року встановлено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції і порядок проведення такого огляду. Відповідно до даного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Також, відповідно до ч.2 ст. 254 КУпАП та п.8 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, протокол про вчинення адміністративного правопорушення є одним із основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій.
Так, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, складеної відносно ОСОБА_1 долучена копія протоколу про адміністративне правопорушення, яку необхідно було вручити правопорушнику, але сам протокол про адміністративне правопорушення не містить відмітки, що ОСОБА_1 відмовився від отримання його копії. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вручений не був, що позбавило його права своєчасно та заздалегідь бути детально проінформованим щодо кваліфікації інкримінованого йому адміністративного правопорушення та мало наслідком порушення його права на захист.
Згідно п.15 розділу ІІ "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість” від 09.11.2015р., діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, встановлюється за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями.
Відповідно до п.п.4, 8, 12, 13 розділу ІІІ цієї Інструкції: метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Тобто, лабораторні дослідження, в тому числі аналіз крові, віднесені законом до числа засобів доведення наявності стану алкогольного сп'яніння чи його відсутності.
За допомогою аналізу крові, без застосування інших засобів доведення наявності стану алкогольного сп'яніння, в тому числі спеціальних технічних засобів, можливо достовірно встановити, перебуває людина в стані алкогольного сп'яніння, чи ні.
Тобто, аналіз крові є самодостатнім засобом доведення наявності стану алкогольного сп'яніння.
Звідси можна зробити висновок, що особа, яка настоює на проведенні аналізу крові, замість обстеження спеціальним технічним засобом, не може вважатись такою, що відмовляється пройти медичний огляд.
У своїх письмових поясненнях, свідки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зазначають, що останній відмовився від проходження такого огляду, але погодився із взяттям у нього забору крові для перевірки вмісту в ній алкоголю, що вже само по собі свідчить про відсутність складу правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Результатів аналізу на вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення до матеріалів справи не додали.
Запис бодікамери поліцейського, який зафіксував відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння суду надано не було.
Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, складений з порушенням вимог ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, та обставини викладені в ньому не доведені відповідними належними та допустимими доказами, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП, то суд вбачає в діях останнього склад правопорушення - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, що також підтверджено записом з відео реєстратора патрульного автомобіля.
Однак вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло значної шкоди суспільним чи державним інтересам, так само як і правам та свободам громадян або іншим, охоронюваним законом цінностям. Разом із цим є обґрунтовані підстави вважати, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не буде допускати подібного надалі, а тому вважаю за можливе у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч.1 ст. 284 КУпАП провадження по справі закрити.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 252, 266, 283, 284, 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.122-2 КУпАП. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.122-2 КУпАП по малозначності скоєного, оголосивши усне зауваження. Провадження по справі закрити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанови про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 цього кодексу.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек