ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 січня 2020 року м. Київ №640/20679/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участю третьої особи - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г. в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до Державного бюро розслідувань
третя особа ОСОБА_1
про визнання результатів конкурсу недостовірними, зобов'язання вчинити
дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Державного бюро розслідувань (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 41760289), в якому просить суд:
- визнати результати рейтингового інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань (код 41760289, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, 01008), яке відбулось 03.10.2019-04.10.2019 р. - недостовірними;
- зобов'язати Державне бюро розслідувань (код 41760289, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, 01008) повторно провести рейтингове інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №640/20679/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
11.01.2020 ОСОБА_1 подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2019 (суддя Донець В.А.) по справі №640/20029/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2019 призначено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення в судове засідання на 16 січня 2020 року.
15 січня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про відвід судді Вєкуа Н.Г.
Разом з тим, у зв'язку з надходженням до суду заяви позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г., в судовому засіданні 16 січня 2020 року розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову не здійснювався, оскільки судом було розглянуто заяву позивача про відвід, зупинено провадження у справі та передано справу на повторний автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід судді Вєкуа Н.Г.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2020 (суддя Васильченко І.П.) в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Вєкуа Н.Г. відмовлено.
Адміністративна справа №640/20679/19 повернулась на сектор судді Вєкуа Н.Г. 20.01.2020 та ухвалою суду від 20.01.2020 було призначено розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення в судове засідання на 23 січня 2020 року.
22 січня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про відвід судді Вєкуа Н.Г.
В обґрунтування вказаного відводу представником позивача зазначено, що 20.01.2020 позивача було повідомлено (за допомогою мобільного зв'язку) про призначення до судового розгляду клопотання третьої особи ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, на 23.01.2020 о 12 год. 50 хв. На переконання представника позивача, позивача всупереч приписам ст. 126 КАС України було повідомлено про призначений судовий розгляд, оскільки відповідно до вимог вказаної статті повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Також, представником позивача зазначено, що його взагалі не було повідомлено про розгляд клопотання, таким чином суд не забезпечив можливості представнику позивача реалізувати надані йому законом права. Вказані обставини, за твердженням представника позивача викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності Вєкуа Н.Г.
У судове засідання 23 січня 2020 року прибув ОСОБА_1 (третя особа), який проти заявленого позивачем відводу заперечував, просив залишити його без розгляду, оскільки це зловживання наданими позивачу правами.
Вирішуючи заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г. суд виходить з наступного.
Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб'єктивного і об'єктивного критеріїв. У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Розглянувши заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г., суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Вєкуа Н.Г. та не вбачає визначених законом підстав для задоволення цієї заяви, оскільки доводи позивача, якими обґрунтована заява про відвід, не є підтвердженням упередженого ставлення судді Вєкуа Н.Г. щодо об'єктивного та справедливого вирішення даної справи.
Так, щодо посилань представника позивача на ті обставини, що про призначення судового засідання для розгляду клопотання третьої особи про скасування заходів забезпечення позову позивача було повідомлено телефонним дзвінком 20.01.2020, в той час, як засідання призначено на 23.01.2020, суд звертає увагу, що статтею 157 КАС України визначено скорочені строки розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, а саме, відповідно до ч. 2 вказаної статті, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Крім того, судом 20.03.2020 було винесено ухвалу про відмову у відводі судді Вєкуа Н.Г., який перед цим було заявлено позивачем, та одразу після надходження справи на сектор судді Вєкуа Н.Г. 20.01.2020 (тобто у ой самий день коли і було розглянуто відвід) без зволікань було винесено ухвалу про призначення судового засідання для розгляду клопотання третьої особи.
Стосовно тверджень про неповідомлення власне представника позивача Лисенка С.М. про судове засідання, призначене на 23.01.2020, суд наголошує, що в матеріалах справи станом на час винесення ухвали від 20.01.2020 були відсутні документи, що посвідчують права представника позивача.
Так, позовну заяву та всі наступні документи по справі було подано від імені самого позивача, за його підписом, без зазначення даних про наявність представника позивача по справі, позивач сам представляв свої інтереси.
Таким чином, твердження представника позивача щодо неповідомлення його про судове засідання є безпідставними, а своїми твердженнями представник позивача намагається ввести суд в оману.
Стосовно тверджень представника позивача про непогодження дати призначення судового засідання для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідно зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено обов'язку суду погоджувати дату засідання зі сторонами по справі. Засідання призначаються у робочі дні та години суду.
Суд зазначає, що мотиви, наведені представником позивача в заяві про відвід судді Вєкуа Н.Г. не дають підстав для застосування відводу судді, оскільки, такі твердження позивача щодо необ'єктивності судді зводяться фактично до незгоди позивача із процесуальними рішеннями суду, що жодним чином не свідчить про упередженість судді при розгляді даної справи, та не є підставою для його відводу як це визначено ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інші підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу головуючого судді Вєкуа Н.Г., а тому, у відповідності до частини третьої статті 40 та пункту 8 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зупинити провадження в адміністративній справі №640/20679/19 до вирішення заяви представника позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г. та передати заяву для вирішення питання про відвід судді на автоматичний розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 236, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Визнати заявлений представником позивача відвід судді Вєкуа Н.Г. - необґрунтованим.
2. Зупинити провадження у справі №640/20679/19 до вирішення заяви представника позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г.
3. Передати адміністративну справу №640/20679/19 на автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 січня 2020 року.
Суддя Н.Г. Вєкуа