ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 січня 2020 року м. Київ № 640/20153/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглядаючи в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1
доДержавної міграційної служби України Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Громадянин Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати наказ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 05.04.2019 № 133 про відмову в прийнятті заяви громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2) визнати протиправним та скасувати рішення ДМС України про відхилення скарги на рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 18.09.2019 № 137-19 про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
3) зобов'язати ДМС України повторно розглянути заяву громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, враховуючи наступне.
Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що вказаною статтею визначено строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження позивачем в судовому порядку є, зокрема, наказ ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області від 05.04.2019 № 133 про відмову в прийнятті заяви громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Спеціальним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 08.07.2011 № 3671-VI (надалі - Закон № 3671-VI).
Так, відповідно до частини першої статті 12 Закону №3 671-VI рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
30 вересня 2013 року Пленумом Вищого адміністративного суду України винесено постанову "Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2011 року №3, від 16 березня 2012 року №3".
В пункті 20 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року №12 звернуто увагу судів на те, що строк у п'ять робочих днів для оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, встановлений частиною першою статті 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", застосовується як для подання скарги до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, так і до строків звернення до суду з позовною заявою.
Таким чином, враховуючи положення частини третьої статті 122 КАС України і статті 12 Закону №3671-VІ строк для оскарження рішення Державної міграційної служби України від 28.11.2019 року №415-19 встановлений у п'ять днів з дня письмового повідомлення про таке.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску.
Позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду..
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи зазначене, Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Громадянина Федеративної Республіки Сомалі ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення до суду та зазначенням обставин, які унеможливили звернення позивача до суду з даним позовом протягом п'яти днів або вказати інші підстави поновлення строку.
Керуючись статтями 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Звернути увагу позивача на те, що згідно з положеннями частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович