Справа № 209/1998/19
Провадження № 2/209/71/20
13 січня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбара Г.А.
за участі: секретаря Кулік О.О.,
представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
представника відповідача - Зозулі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» про визнання припиненим іпотечного договору,
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати припиненим іпотечний договір за № 1076-Н від 14 червня 2007 року, який зареєстрований в реєстрі за № 2732, серійний номер ВЕР № 516922, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуганом М.А., за яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру у якості забезпечення іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра».
На обґрунтування позову зазначила, що 14 червня 2007 року вона уклала іпотечний договір № 1076-Н, зареєстрований в реєстрі за № 2732, серійний номер ВЕР № 516922, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуганом М.А., за яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю квартиру у якості забезпечення іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра». Згідно пункту 1.1 кредитного договору банку надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості кредит в розмірі 18500 доларів США з кінцевим терміном погашення всієї заборгованості за кредитом не пізніше 13 червня 2018 року. Кредит був наданий для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 2726 від 14 червня 2007 року нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Оскільки кредит був наданий для придбання певної продукції, він, згідно ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», є споживчим кредитом. Пунктом 6.4 іпотечного договору було передбачено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором. Згідно з умовами кредитного договору № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року та іпотечного договору від 14 червня 2007 року, за цими договорами, якими встановлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а і кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, яким є лютий 2015 року.
Посилаючись на постанови Верховного суду України від 23 березня 2016 року у справі № 3-137/гс16 та від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16, статті 3, 17, 28 Закону України «Про іпотеку», статті 11, 15, 216, 253, 261, 266, 316, 319, 509, 572, 575, ЦК України, вважає, що іпотека за іпотечним договором від 14 червня 2007 року належного їй, позивачу, на праві приватної власності нерухомого майна, яка є похідною від основного зобов'язання, припиняється у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, яке нею забезпечувалося.
Представник відповідача до судового розгляду справи надав відзив на позовну заяву (а.с. 27-30), де зазначено, що згідно п. 7.3 кредитного договору № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року, сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років. Враховуючи, що кредит мав бути повернутий в повному обсязі до 13 червня 2018 року, то саме з цього моменту, в разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, обчислюється строк пред'явлення кредитором вимоги про повернення отриманих в кредит коштів. Таким чином, з урахуванням положень, умов та строку дії кредитного договору № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року ПАТ «КБ «Надра» має право звертатися за захистом свого порушеного права до суду в строк до 13 червня 2028 року у межах строку позовної давності. Отже, твердження позивача щодо пропуску позовної давності за кредитним договором, і відповідно за іпотечним договором, як похідним від кредитного, не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню. Крім того, кредитний договір, укладений між банком та позивачкою, є дійсним та в судовому порядку недійсним не визнавався. Між банком та ОСОБА_3 не укладалися угоди про припинення зобов'язання за кредитним договором та іпотечним договором. Позивачка не виконує в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором, що не заперечується самою ОСОБА_3 , яка у позові вказує, що останнім кінцевим погашенням є лютий 2015 року, але при цьому не доводить цю обставину належними та допустимими доказами. Просить позовну заяву ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 01 листопада 2019 року, за клопотанням представника відповідача, постановлено проводити судове засідання 13 січня 2020 року в режимі відеоконференції.
Представник позивача - Порядков В.Б. у вступному слові стисло виклав зміст та підстави позовних вимог ОСОБА_3 щодо предмету позову та надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Наполягав на тому, що строк дії кредитного договору закінчився 15 червня 2018 року, а тому припинення основного зобов'язання є підставою для припинення іпотеки. Не заперечував проти того, що не за усіма платежами за кредитним договором пройшов строк позовної давності .
Представник позивача - адвокат Медвєдєва Л.В. у вступному слові позов підтримувала, просила його задовольнити, оскільки іпотечний договір є припиненим у зв'язку з тим, що сплив строк позовної давності за кредитним договором, в забезпечення якого було укладено кредитний договір. Відповідачу стало відомо про порушення позивачкою умов кредитного договору в той момент, коли вона не сплатила черговий платіж за кредитним договором.
Представник відповідача у вступному слові стисло виклала зміст та підстави заперечень проти позову та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву. Також пояснила, що банк може вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і в позасудовому порядку. Строк позовної давності за умовами кредитного договору збільшений до 10 років, термін повернення кредитних коштів - 13 червня 2018 року, але після спливу цього терміну зобов'язання за кредитним договором не припинилися, отже не припинилися зобов'язання і за договором іпотеки. В теперішній час ПАТ КБ «Надра» знаходиться у стадії ліквідації. Просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні її позовних вимог.
Вислухавши представників позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2007 року Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 82007/840-К/1076-Н, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 18500 доларів США зі строком повернення кредиту до 13 червня 2018 року (а.с. 10 -11).
Згідно пункту 1.1. кредитного договору, кредит був наданий позивачці ОСОБА_3 на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу № 2726 від 14 червня 2007 року, що був укладений між позичальником та ОСОБА_4 , згідно якого ОСОБА_3 придбала у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Погашення кредиту повинно було відбуватися шляхом здійснення щомісячного перерахування банку мінімального платежу в сумі 266,79 доларів США (пункти 3.3.1, 3.3.2. договору).
Пунктом п. 7.3 кредитного договору було передбачено, що сторони, керуючись ст. 259 ЦК України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 років.
На забезпечення виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором № 82007/840-К/1076-Н Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», як іпотекодержатель, та ОСОБА_3 , як іпотекодавець, 14 червня 2007 року уклали іпотечний договір № 1076/1-Н, за умовами якого ОСОБА_3 передала в іпотеку банку предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-13). Договір іпотеки був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуган М.А, та зареєстрований в реєстрі за № 2732.
Згідно пункту 6.3 іпотечного договором, він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором та договором на відкриття карткового рахунку.
У позовній заяві позивачка стверджує, що останній раз вона сплатила черговий щомісячний платіж на погашення кредиту в лютому 2015 року, а тому вважає, що перебіг трирічного строку позовної давності стосовно щомісячних платежів починається після несплати нею чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого терміну повного погашення кредиту - 15 червня 2018 року. В суді представники позивача наполягали на тому, що строк дії кредитного договору закінчився 15 червня 2018 року, а тому припинення основного зобов'язання є підставою для припинення іпотеки.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Судом було встановлено, що при укладенні кредитного договору №82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року сторони домовилися про збільшення позовної давності до 10 років, про що було вказано у пункті 7.3 кредитного договору.
Таким чином, внаслідок збільшення позовної давності за кредитним договором, банк отримав право на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року в межах десятирічного строку як з моменту припинення позичальником погашення кредиту шляхом сплати чергового щомісячного платежу, так і з моменту настання строку виконання зобов'язання в повному обсязі.
Ні позивачка у позові, ні її представник в судовому засіданні не заперечували проти того, що кінцевим терміном повного погашення кредиту є 13 червня 2018 року.
Настання строку виконання в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором позбавляє банк права нараховувати відсотки за користування кредитними коштами в розмірі, що були визначені умовами кредитного договору, але надає банку право, згідно ст. 1050, 625 ЦК України, вимагати від позичальника сплатити суму боргу з урахуванням установленого рівня інфляції за увесь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не пропущений строк позовної давності для стягнення боргу за кредитним договором №82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року, який до теперішнього часу залишається дійсним.
Іпотечний договір № 1076/1-Н від 14 червня 2007 року, який позивачка просить визнати припиненим, був укладений нею з метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає із кредитного договору №82007/840-К/1076-Н від 14 червня, зобов'язання за яким, як стверджує сама позивачка, до теперішнього часу нею не виконані.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтями 599 - 601, 604 - 609 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання, якими є: виконання зобов'язання; переданням боржником кредиторові відступного; зарахуванням зустрічних однорідних вимог; за домовленістю сторін; внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків; неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає; смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою, смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора; ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).
Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 575, ч. 1 ст. 589 ЦПК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.
Оскільки основне зобов'язання, що виникло із кредитного договору №82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року не припинено, то не припинено і зобов'язання за іпотечним договором № 1076/1-Н від 14 червня 2007 року.
Ніяких доказів на підтвердження припинення іпотечного договору з інших підстав, встановлених договором або законом, позивачка суду не надала.
Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання припиненим нотаріального посвідченого іпотечного договору за № 1076-Н від 14 червня 2007 року, який був укладений для забезпечення виконання позивачкою зобов'язань за кредитним договором № 82007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» про визнання припиненим іпотечного договору № 1076-Н від 14 червня 2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Прожуганом М.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2732, за яким іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю квартиру в якості забезпечення іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту № 8/2007/840-К/1076-Н від 14 червня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3 .
Повне рішення складено 22 січня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.А. Байбара.