Справа № 210/6507/18
Провадження № 2/210/158/20
іменем України
"22" січня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття застрахованого майна, суд -
Представник ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» Трофімова Л.А. звернулась до суду з позовом до про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття застрахованого майна.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ «Пластікс Україна» 24.03.2016 року було укладено Договір добровільного страхування майна юридичних осіб №251.994086068.0086, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном. 21.06.2016 року в АДРЕСА_3 мешканці квартири №4 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , затопили водою приміщення по АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_4 та передано в оренду ТОВ «Пластікс Україна» в результаті впливу води, було пошкоджено товар, який належить ТОВ «Пластікс Україна», чим було завдано товариству матеріальний збиток. 23.06.2016 року був складений акт №6 про затоплення квартири, а також начальником Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції було складено висновок за матеріалами ЖЕО №7153 від 21.06.2016 року та на підставі власної перевірки, яким теж підтверджено факт залиття вищевказаної квартири. До позивача звернувся потерпілий з заявою про настання збитку внаслідок залиття, подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору. Позивач на підставі страхового акту, звіту з визначення вартості матеріального збитку завданого ТОВ «Пластікс Україна» через пошкодження застрахованого майна від 30.06.2016 року здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в розмірі 155326,94 грн. На адресу відповідачів було направлено вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування. Зазначена вимога була отримана 23.10.2018 року та проігнорована і жодних дій спрямованих на врегулювання даного питання в досудовому порядку з боку відповідачів не було. Станом на 13.11.2018 року сума страхового відшкодування відповідачами не погашена. Тому, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в якості страхового відшкодування у розмірі 155326,94 грн.; стягнути ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» суму в якості страхового відшкодування у розмірі 155326,94 грн.; стягнути з відповідачів на користь ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у розмірі 2329,90 грн.
Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в судове засідання не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позов підтримала. Проти заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом оприлюднення інформації на офіційному веб -порталі судової влади України. Правом на відзив не скористалась.
Відповідач ОСОБА_2 в жодне судове засідання будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав. Правом на відзив не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, у разі не подання відповідачем відзиву, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази цивільної справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.03.2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ТОВ «Пластікс Україна» було укладено Договір №251.994086068.0086 добровільного страхування майна юридичних осіб (а.с. 7, 8-12, 13).
Згідно з п. 1.1 Договору, предметом страхування визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованого майна (а.с. 7).
Відповідно до п. 1.2 Договору, строк дії договору визначений з 00 год. 00 хв. 27.03.2016 року до 24 год. 00 хв. 26.03.2017 року.
Пунктом 1.3. Договору, встановлено, що перелік найменування застрахованого майна визначений Додатком №1 до Договору, до якого включено майно з місцем знаходження: АДРЕСА_4 (а.с. 7, 13).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року № Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» вулицю «Косіора» змінено на вулицю «Соборності».
Як вбачається з акту комісії про затоплення квартири від 23.06.2016 року, затвердженого головним інженером ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» ОСОБА_8., вказана комісія у складі старшого майстра дільниці № 4 ОСОБА_5 , майстра дільниці №4/5 ОСОБА_6 , с/с ОСОБА_7 , виходом на місце встановила залиття нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 , з причин «недбалість, мешканка залишила відчиненим кран» (а.с. 16).
Згідно з п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття квартири складається відповідний акт. Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.
Тобто, факт залиття квартири (приміщення) та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири (приміщення) за участю представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка, відповідно до укладеної угоди, обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Крім того, дані обставини щодо залиття нежитлового приміщення за вказаною вище адресою також підтверджено висновком за матеріалами ЖЕО №7153 від 21.06.2016 року, проведеного за заявами ОСОБА_4 (а.с. 17).
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт залиття нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , є доведеним належним чином.
ОСОБА_4 приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , передано в оренду ТОВ «Пластікс Україна» (а.с. 14).
23.06.2016 року ТОВ «Пластікс Україна» на адресу Голови Правління ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» подано заяву про настання збитку та довідку про суму товару, який знаходився на складі за адресою: АДРЕСА_4, під час затоплення (а.с. 15, 19).
Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку завданого ТОВ «Пластікс Україна» через пошкодження застрахованого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , розрахункова вартість збитку, що підлягає відшкодуванню згідно умов Договору страхування №251.994086068.0086 від 24.03.2016 року складає 160326,94 грн. без ПДВ, в тому числі збиток на суму 11601,99 грн. не підтверджений первинними документами (а.с. 20 -32).
Страховим актом №160622.02 від 02.09.2016 року встановлено розрахунок страхового відшкодування та рішення про виплату, яким визначено провести відшкодування страхувальнику ТОВ «Пластікс Україна» за договором страхування №251.994086068.0086 від 24.03.2016 року в розмірі 155326,94 (а.с. 33).
Згідно з платіжним дорученням №5166 від 05.09.2016 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь ТОВ «Пластікс Україна» сплачено кошти за страхове відшкодування згідно договору страхування №251.994086068.0086 від 24.03.2016 року в розмірі 155326,94 грн. (а.с. 34).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до положень ст. ст. 1191, 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до роз'яснень п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З матеріалів справи встановлено, що співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 , з вини яких відбулось затоплення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №119252818 від 02.04.2018 року (а.с. 6).
Так, ст. ст.151,177, 178 ЖК УРСР та ст. 322 ЦК України передбачений обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.
Позивачем на адресу відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.10.2018 року було направлено претензію щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири вих. №1096126, 1426/2016, яка останнім залишена без виконання (а.с. 35, 36).
За встановлених обставин, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є належними відповідачами по справі, як співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Між тим, задовольняючи позовні вимоги частково, суд бере до уваги той факт, що з матеріалів справи та позовної заяви вбачається, що сума страхового відшкодування за договором №251.994086068.0086 від 24.03.2016 року склала та відшкодована страхувальнику в розмірі 155326,94 грн., проте, позивач в позовній заяві просить стягнути з кожного відповідача по 155326,94 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з відповідачів суму страхового відшкодування в розмірі 155326,94 грн. у солідарному порядку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 2329,90 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 322, 979, 993, 1166, 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 151, 177, 178 ЖК УРСР, ст. ст. 4, 12, 13, 23, 76, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-283, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття застрахованого майна задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_6 , з ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, (код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528), суму в якості страхового відшкодування у розмірі 155326,94 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста двадцять шість гривень) 94 (дев'яносто чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, (код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) судовий збір в розмірі 1164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) гривні 95 (дев'яносто п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, (код ЄДРПОУ 20782312, р/р НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) судовий збір в розмірі 1164 (одна тисяча сто шістдесят чотири) гривні 95 (дев'яносто п'ять) копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. В. Хлистуненко