Справа № 173/2674/19
Номер провадження1-кп/173/36/2020
іменем України
17 січня 2020 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
законного представника
малолітнього потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську кримінальне провадження №12019040430000839 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, українця, громадянина України; із середньою освітою, не одруженого, малолітніх дітей на утриманні не маючого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого, за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений, ОСОБА_4 , 27 вересня 2019 року, близько 17 год. 00 хв. знаходячись у стані алкогольного сп'яніння у АДРЕСА_2 , на тротуарі, на відстані близько 20 м. від приміщення Верхньодніпровського районного суду, побачив раніше йому не знайомого неповнолітнього ОСОБА_5 , який утримував в руці свій мобільний телефон марки «SAMSUNG» CGH-C270» чорного кольору, та грошові кошти у сумі 20 грн., та керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, визначив його об'єктом свого злочинного посягання. Після чого ОСОБА_4 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, пішим ходом наблизився до ОСОБА_5 , та діючи відкрито, умисно, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, проти волі власника, своєю рукою схопив за корпус мобільного телефону марки «SAMSUNG» CGH-C270» та шляхом ривку із достатньою силою, вирвав з правої руки ОСОБА_5 належний йому вказаний мобільний телефон та 20 грн., після чого, утримуючи викрадені речі, зник з місця вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_4 умисно, із корисливих спонукань, відкрито, викрав належні ОСОБА_5 мобільний телефон, та грошові кошти, чим спричинив йому матеріальну шкоду (згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 167 від 11 жовтня 2019 року) на суму 255 гривень в цінах, діючих на момент вчинення злочину.
Дії обвинуваченого, ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч.1 ст. 186 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України визнав повністю, обставини, викладених в обвинувальному акті, не оспорює та суду пояснив що дійсно при вказаних обставинах він 27 вересня 2019 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у м. Верхньодніпровську по вул. Яблунева, біля приміщення Верхньодніпровського районного суду, побачив раніше не знайомого йому потерпілого, який тримав у руці мобільний телефон та гроші, підійшов до нього та вихопив з його рук вказаній мобільний телефон та гроші, після чого пішов геть. У скоєному щиро кається.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні суду пояснив, що дійсно при вказаних обставинах обвинувачений викрав у нього з рук мобільний телефон та 20 гривень. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти не буде.
Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні суду пояснила, що безпосереднім свідком злочину вона не була. Син їй розповів, що якийсь чоловік викрав у нього з рук мобільний телефон та гроші. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має. Цивільний позов заявляти не буде.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного в мотивувальній частині вироку злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст.349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки всі досліджені судом докази логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного та не мають протиріч суд, оцінивши їх окремо та в сукупності, з точки зору достатності приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана в повному обсязі та дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , суд керується тим, що його поведінка в ході досудового слідства та в судовому засіданні була адекватною, свої пояснення він надавав послідовно та змістовно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а тому на думку суду обвинувачений є осудною особою.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує обставини та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , раніше не судимий, характеризується посередньо, скоєний ним злочин відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину у відношенні малолітнього та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.50 КК України з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також запобігання скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами суд, з урахуванням обставин та тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого та встановлених судом обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, вважає необхідним призначити покарання у вигляді позбавлення волі, в той же час, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, яке, на думку суду, буде справедливим, достатнім для досягнення мети покарання.
Питання про відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілому судом не обговорювалось, оскільки потерпілий та його законний представник ніяких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не заявили, цивільний позов до суду не надали.
Що стосується питання обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, суд виходить з того, що сторона обвинувачення, клопотання про застосування запобіжного заходу не заявляла, обвинувачений постійно з'являвся в судові засідання, призначене покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, а тому обрання запобіжного заходу вважає недоцільним.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
Питання про речові докази підлягає вирішенню по правилам ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369- 371,373 -376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням, терміном на 1 (один) рік.
На підставі п. п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України суд зобов'язує ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирається.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «SAMSUNG» CGH-C270» чорного кольору, який переданий на зберігання ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського Апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд, протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Головуючий ОСОБА_1