ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
24 січня 2020 року м. Київ№ 826/3038/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши питання щодо закриття провадження в адміністративній справі
за позовомОбслуговуючого кооперативу "Яхт-клуб" Козача бухта нова"
доРеєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, Державної реєстраційної служби України
провизнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,
Обслуговуючий кооператив "Яхт-клуб" Козача бухта нова" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі, Державної реєстраційної служби України про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконною та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зобов'язання виключити реєстраційні запити та анулювати свідоцтва про право власності.
Розглядаючи справу, суд врахував висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент подання даної позовної заяви) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент подання даної позовної заяви) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент подання даної позовної заяви) визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
У даному випадку спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосується реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
Натомість, спірні відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасників. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності за третьою особою є захистом майнових прав позивача від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
Таким чином, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 238 статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорноног Лариси Віталіївни про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного або господарського судочинства в залежності від суб'єктного складу сторін.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов