24 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3173/19
Полтавський окружний адміністративний суду складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради /далі - відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" /далі - третя особа, КП "Теплоенерго"/ про:
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 606 від 25 травня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1385 від 29 жовтня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1658 від 10 грудня 2018 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються комунальним підприємством "Теплоенерго" м.Кременчука" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1092 від 10 жовтня 2017 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2018 рік" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №138 від 01 лютого 2019 року "Про затвердження Порядку проведення відкритих слухань" з моменту його прийняття;
- зобов'язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за винесені протиправні рішення виплатити заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 500000,00 грн /а.с.5-10 т.1/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Теплоенерго" м.Кременчука".
Цією ж ухвалою від 20 серпня 2019 року роз'єднано поєднані в одне провадження позовні вимоги у справі № 440/2240/19 шляхом виділення у самостійне провадження позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" м.Кременчука" про:
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1092 від 10 жовтня 2017 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2018 рік" з додатком з моменту його прийняття;
- визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" з додатком з моменту його прийняття.
В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1092 від 10 жовтня 2017 року та №1752 від 28 грудня 2018 року позивач у позовній заяві зазначила, що відповідачем порушено вимоги частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", статті 6 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення" та Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради щодо опублікування проектів таких рішень, оприлюднення порядків денних засідань Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, на яких було прийнято оскаржувані рішення. Крім того, відповідачем не проводились відкриті слухання щодо обговорення інвестиційної програми на 2018 та 2019 роки, а також відсутній аналіз регуляторного впливу відповідно до вимог положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року прийнято до провадження адміністративну справу №440/3173/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправними та скасування рішень та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 115-120 т.3/ зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено погодження інвестиційних програм стосовно об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності. Інвестиційні програми на 2018-2019 роки погоджено Комунальному підприємству "Теплоенерго" у відповідності до положень Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року № 630 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року № 381. Позивачем надавались до позовної заяви витяги з офіційного веб-порталу Кременчуцької міської ради та Виконавчого комітету із розміщенням оскаржуваних рішень, що свідчить про те, що такі рішення були оприлюднені та перебували в загальному доступі. Також оскаржувані рішення були оприлюднені в газеті "Вісник Кременчука" №38 (1864) від 21 вересня 2017 року, №42 (1868) від 19 жовтня 2017 року, №44 (1922) від 01 листопада 2018 року та №2 (1932) від 10 січня 2019 року. Таким чином, права позивача на доступ до публічної інформації не порушені.
19 листопада 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.230-235 т.3, а.с. 19-21 т.4/, в якій позивач додатково зазначила, що заява КП "Теплоенерго" вих. №01-2461 від 19 листопада 2018 року подана з порушенням строку, встановленого Порядком розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року № 630 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року № 381. Оскаржувані рішення є регуляторними актами, проекти яких мали бути обговорені та оприлюднені.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправними та скасування рішень залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправними та скасування рішень у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1092 від 10 жовтня 2017 року залишено без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
У судовому засіданні 08 січня 2020 року заслухано вступне слово позивача, представника позивача та представника відповідача, досліджено докази у справі та оголошено перерву до 11:00 год 23 січня 2020 року.
У судове засідання 23 січня 2020 року учасники справи не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання /а.с. 107-109 т. 4/.
Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом першим частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що учасники справи та їх представники не з'явилися та про причину своєї неявки не повідомили, суд визнав за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності учасників справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення вказаної статті кодексу, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
В подальшому 23 січня 2020 року о 15:56 год на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 11:00 23 січня 2020 року, та повідомлено суд про причину неявки позивача у це судове засідання, а саме: перебування позивача в іншому судовому засіданні, про що повідомити суд завчасно не було можливості.
Беручи до уваги строки розгляду справи та те, що судом у попередньому судовому засіданні 08 січня 2020 року заслухано вступне слово учасників справи та досліджено письмові докази у справі, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення вказаного клопотання позивача після того, як судом вже було вирішено питання про розгляд справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання та неповідомленням ними про причини такої неявки.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" звернулось до Міського голови Малецького В.О. із листом №01-2461 від 19 листопада 2018 року (вх.№01-59/9898 від 19 листопада 2018 року) /а.с.150-234 т.2/, в якому просило винести на розгляд Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради проект рішення щодо погодження інвестиційної програми КП "Теплоенерго" на 2019 рік у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. До вказаного листа додано інвестиційну програму Комунального підприємства "Теплоенерго" на 2019 рік, затверджену директором Комунального підприємства "Теплоенерго" Одношевним В.М. 19 листопада 2018 року.
Згідно з протоколом засідання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №59 від 28 грудня 2018 року /а.с.235-260 т.2/ Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради розглянуто питання порядку денного №12 "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" на підставі листа Комунального підприємства "Теплоенерго" №01-2461 від 19 листопада 2018 року та керуючись розділом ІІІ Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міжрегіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №630 від 14 грудня 2012 року, статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнято рішення №1752 "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" /а.с.148-149 т.2/, яким погоджено Інвестиційну програму комунального підприємства "Теплоенерго" на 2019 рік.
Відповідно до пояснювальної записки до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області "Про погодження Інвестиційної програми комунального підприємства "Теплоенерго" на 2019 рік" /а.с. 149 т. 2/ Інвестиційною програмою КП "Теплоенерго" на 2019 рік плануються заходи оновлення основних фондів, що задіяні у процесі виробництва та транспортування теплової енергії, з підвищення надійності теплових мереж та з економії паливно-енергетичних ресурсів, а саме: 1) Реконструкція вузла обліку природного газу на котельні кварталу 142-143 по вулиці Мічуріна, 89-А; 2) Реконструкція вузла обліку природного газу на котельні кварталу 176 по вул. М. Говорова, 28-А; 3) Капітальний ремонт мережі трубопроводу гарячого водопостачання кварталу 176 від ТК № 24 до жилого будинку № 39 по вул. Велика Набережна м. Кременчук; 4) Придбання спеціалізованого вахтового автомобіля на шасі КрАЗ-5401Н2-500; 5) Придбання колісного багатофункціонального екскаватора - навантажувача JCB 3CX SITEMASTER.
Не погодившись з прийняттям Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради рішення №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02 червня 2005 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи систем централізованого теплопостачання, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері централізованого теплопостачання щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання.
Відповідно до абзацу 10 статті 13 цього Закону до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить погодження інвестиційних програм стосовно об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії.
Згідно з частинами першою - другою статті 26-1 цього ж Закону інвестиційні програми розробляються суб'єктами господарювання у сфері теплопостачання.
Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
На виконання частини другої статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №630 від 14 грудня 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 січня 2013 року за № 97/22629, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, № 381 від 14 грудня 2012 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2013 року за № 97/22629, затверджено Порядок розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання (далі - Порядок №630/381).
Пунктом 3.2 Порядку №630/381 встановлено, що після затвердження інвестиційної програми стосовно об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, ліцензіат звертається із заявою щодо погодження цієї програми до органу місцевого самоврядування, повноваження якого поширюються на територію, на якій здійснюється діяльність ліцензіата. Якщо орган місцевого самоврядування є уповноваженим органом, то ліцензіат погоджує інвестиційну програму відповідно до вимог розділу IV цього Порядку.
Згідно із пунктами 3.7-3.8 Порядку №630/381 орган місцевого самоврядування погоджує інвестиційну програму протягом 10 робочих днів з дати її отримання. Погоджена згідно з цим розділом інвестиційна програма щодо об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності, подається ліцензіатом на розгляд до уповноваженого органу.
Відповідно до пункту 4.9 Порядку №630/381 за результатами розгляду інвестиційної програми уповноважений орган в установленому порядку приймає рішення про її схвалення (погодження). Копія рішення направляється ліцензіату протягом п'яти робочих днів з дати його прийняття.
Зі змісту наведених положень вбачається, що інвестиційна програма підлягає погодженню уповноваженим органом, яким у випадках, встановлених законом, є орган місцевого самоврядування, що приймає рішення про погодження інвестиційної програми.
Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Згідно із частиною одинадцятою вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
Пунктом 5.18 Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1292 від 30 грудня 2016 року /а.с. 85-113 т. 3/, встановлено, що проекти рішень Виконкому оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти рішень оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Відповідно до пункту 7.2 Регламенту Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради висвітлення діяльності здійснюється шляхом оприлюднення проектів рішень Виконкому та прийнятих рішень Виконкому на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та Виконавчого комітету відповідно до вимог чинного законодавства України.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено перелік інформації та документів (актів, звітів, планів тощо), що підлягають обов'язковому оприлюдненню.
Зокрема, у пункті 2 передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Частинами другою, третьою та четвертою статті 15 зазначеного Закону встановлені граничні строки для оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування та їх проектів, передбачених частиною першою цієї статті.
Так, відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Таким чином, системний аналіз норм, передбачених пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", дає підстави для висновку, що проект рішення, яке є актом індивідуальної дії, оприлюдненню не підлягає. Оприлюдненню підлягає сам акт індивідуальної дії, а не його проект.
Зі змісту рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" суд вбачає, що це рішення є актом індивідуальної дії, оскільки воно не має владно-організаційного характеру; не містить загальнообов'язкових правил поведінки; стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта - Комунального підприємства "Теплоенерго", відносно якого воно прийняте; погоджує вказаному суб'єкту інвестиційну програму лише на певний термін, тобто розраховане на застосування певним суб'єктом та дія цього рішення вичерпується із його виконанням.
Враховуючи, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, проект цього рішення не підлягав оприлюдненню.
Саме ж рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" було оприлюднено на офіційному веб-порталі Кременчуцької міської ради та Виконавчого комітету у мережі Інтернет за адресою: https://www.kremen.gov.ua/?view=decision-executive-rada. Також інформацію про прийняття Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради рішення №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" розміщено у газеті "Вісник Кременчука" №2 (1932) від 10 січня 2019 року /а.с.144 т.3/.
Таким чином, Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради дотримано процедуру оприлюднення оскаржуваного рішення.
Відхиляючи довід позивача про те, що відповідачем долучено до матеріалів справи документи, копії яких засвідчені неуповноваженою особою відповідача, суд зазначає, що копії документів, поданих до суду відповідачем, засвідчені керуючим справами Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Шаповаловим Р.В. /а.с. 239 зворот т. І, а.с. 140 зворот, 147 зворот, 234 зворот, 260 зворот т. 2, а.с. 84 зворот, 113 зворот т. 3/. У матеріалах справи міститься копія довіреності №496 від 26 грудня 2018 року /а.с.106 т.4/ за підписом міського голови Малецького Віталія Олексійовича, якою уповноважено Шаповалова Руслана Васильовича діяти протягом строку дії довіреності (до 31 грудня 2020 року) від імені Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, зокрема бути представником у судах та посвідчувати у необхідній кількості копії документів з їх оригіналів з правом підпису за керівника, а також вчиняти усі інші, пов'язані з цим відповідні дії, з проставленням відповідних печаток. Довіреність №496 від 26 грудня 2018 року підписана міським головою Малецьким Віталієм Олексійовичем, який в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, значиться підписантом.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 названого Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У Рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи у сфері публічно-правових відносин.
Отже, обов'язковими умовами для набуття особою права на судовий захист є: 1) безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) в переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах; 2) володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав чи прагнення особи набути певні матеріальні або нематеріальні блага з метою задоволення своїх інтересів; 3) вчинення неправомірного зазіхання державою на ці права чи створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права чи охоронювані законом інтереси набувають ознак порушених.
Наявність цих ознак є необхідною передумовою для одержання особою правового захисту та можливого застосування в подальшому державою заходів примусу на поновлення порушеного права чи інтересу шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.
У випадку ж коли рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в цих відносинах не створюють для особи адміністративно-правових наслідків, то фактично позов спрямований не на відновлення порушених прав чи інтересів, а на досягнення інших цілей, забезпечення яких не відповідає встановленому статтею 2 КАС України завданню адміністративного судочинства.
Таким чином, особа може отримати захист своїх прав та інтересів у судовому порядку лише в тому випадку, якщо вона є учасником відповідних відносин і в цих відносинах певним чином були порушені, невизнані або оспорювані її права та інтереси. В іншому випадку така особа не може бути носієм порушеного права (інтересу).
У постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 802/2678/15-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 72001417) вказано, що вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2018 року у справі №9901/657/18 (реєстраційний номер в ЄДРСР 78977514) зазначила, що індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах. Право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий, або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб'єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов'язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів.
Таким чином, за висновками Верховного Суду судовому захисту підлягають лише порушені права та охоронювані законом інтереси позивача. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача. Відсутність порушених прав або законних інтересів є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №1752 від 28 грудня 2018 року "Про погодження Інвестиційної програми комунальному підприємству "Теплоенерго" на 2019 рік" стосується виключно прав особи, яка в ньому зазначена, і позивач не є учасником (суб'єктом) правовідносин, передбачених в цьому рішенні, та оскаржуване рішення не породжує для позивача жодних прав та обов'язків, а відтак не порушує її права та не зачіпає її законні інтереси.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (пл. Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 04057287), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Теплоенерго" (вул. Софіївська, буд. 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 31700972) про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №1752 від 28 грудня 2018 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк