23 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/89/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича /далі - відповідач/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами", про:
- визнання протиправною постанови Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича від 02 грудня 2019 року ВП №60757535 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк";
- зобов'язання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" IBAN: НОМЕР_3, ЄДРПОУ:НОМЕР_2 /а.с.1-3/.
Позов обґрунтований тим, що постанова про арешт коштів боржника ВП №60757535 від 02 грудня 2019 року є неправомірною та підлягає скасуванню в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", адже на вказаний рахунок позивач отримує пенсію по інвалідності. Наклавши арешт на рахунок, на який позивач отримує пенсію по інвалідності, її було позбавлено засобів до існування та необхідного лікування, оскільки жодних інших доходів вона не отримує.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами".
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.21-23/ зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження АСВП №60757535 з примусового виконання виконавчого напису №4426, виданого 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" заборгованості у сумі 29590,14 грн, відповідно до кредитного рахунку зі страхуванням життя позичальника №2874/2597CLBPT від 03 жовтня 2013 року. З метою виявлення коштів та майна боржника приватним виконавцем 02 грудня 2019 року направлено запити до органів державних установ та згідно отриманої інформації з Пенсійного фонду України встановлено, що позивач отримує доходи в Управлінні ПФУ в Семенівському районі Полтавської області. Оскільки у заяві від 07 жовтня 2019 року за вих.№58001 про примусове виконання виконавчого напису стягувач вказав рахунки боржника та просив накласти арешт на його кошти, приватним виконавцем відповідно до вимог статей 24, 26, 56 та 68 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника.
Правом на подання пояснень щодо позову третя особа не скористалася.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, частини п'ятої статті 262 та частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
02 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича із заявою про примусове виконання виконавчого напису №4426, виданого 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" заборгованості у сумі 29590,14 грн відповідно до кредитного договору №2874/2597CLBPT від 03 жовтня 2013 року /а.с. 26/.
У заяві стягувач просив накласти арешт на рахунки боржника, що відкриті у банках, зокрема в АТ КБ "Приватбанк".
Постановою про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. від 02 грудня 2019 року / а.с. 29-30/ відкрито виконавче провадження ВП №60757535 з примусового виконання виконавчого напису №4426 від 12 вересня 2019 року.
02 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60757535 та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №60757535 /а.с. 32-33, 40-41/.
Постановою про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60757535 визначено суму основної винагороди, яка склала 2959,01 грн, а постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №60757535 визначено суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 793,10 грн.
Цього ж дня приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським Олегом Володимировичем прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП №60757535 /а.с. 6/, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ "ОТП Банк", АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Альфа-Банк", АБ "УкргазБанк", АТ "Універсал Банк" та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 33342,25 грн.
Не погодившись із накладенням арешту коштів на банківському рахунку в АТ КБ "Приватбанк", позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року /далі - Закон № 1404-VІІІ /.
Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 10 Закону №1404-VIII встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачений статтею 48 Закону №1404-VIII.
Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Частиною другою статті 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною третьою цієї статті встановлено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту /частина четверта статті 48 Закону № 1404-VIII/.
Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону № 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З аналізу викладених норм вбачається, що державний виконавець у випадку зазначення стягувачем в заяві рахунків боржника у банках та інших фінансових установах зобов'язаний негайно під час відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти боржника на таких рахунках шляхом винесення відповідної постанови. При цьому закон не покладає на виконавця обов'язку на цій стадії вчинення виконавчих дій перевіряти наявність грошових коштів на банківських рахунках, їх розмір та призначення, джерело надходження тощо та не обмежує накладення арешту коштів реальним майновим станом боржника. Перевірку майнового стану боржника виконавець проводить у строки, визначені частиною восьмою статті 48 Закону № 1404-VIII, тобто вже після відкриття виконавчого провадження. Перевірка майнового стану боржника передбачає виявлення майна (рахунків), майнових прав боржника та отримання інформації про його доходи.
Матеріалами справи підтверджується, що 02 грудня 2019 року від ТОВ "Фінансова Компанія Управління Активами" на адресу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича надійшла заява про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Є.М.№4426 від 12 вересня 2019 року, в якій стягувач просив виконавця накласти арешт на рахунки боржника, відкриті в АТ "ОТП Банк", АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Альфа-Банк", АБ "УкргазБанк", АТ "Універсал Банк". У день відкриття виконавчого провадження №60757535 02 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №60757535 від 02 грудня 2019 року, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ "ОТП Банк", АТ КБ "Приватбанк", АТ "Ощадбанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "Альфа-Банк", АБ "УкргазБанк", АТ "Універсал Банк" та на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 33342,25 грн (сума боргу в 29590,14 грн + сума основної винагороди в 2959,01 грн + сума витрат на проведення виконавчих дій в 793,10 грн).
Таким чином, постанову про арешт коштів боржника ВП №60757535 від 02 грудня 2019 року прийнято приватним виконавцем у строк та в порядку, що встановлені статтями 13, 26, 48 та 56 Закону України "Про виконавче провадження".
А відтак, відсутні підстави для визнання постанови про арешт коштів боржника ВП №60757535 від 02 грудня 2019 року протиправною та її скасування, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" IBAN: НОМЕР_3, ЄДРПОУ:НОМЕР_2, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин другої, четвертої та п'ятої статті 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Вичерпний перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, а також сум, з яких стягнення не здійснюється, визначений статтею 73 Закону № 1404-VIII.
Так, згідно зі статтею 73 Закону № 1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Враховуючи наведені норми, пенсійні виплати не віднесені законом до виплат, на які не може бути звернено стягнення.
Більш того, статтями 68 та 70 Закону № 1404-VIII встановлено умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника.
Так, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Також Главою 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі -Інструкція №22), встановлено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Відповідно до пункту 9.1 Інструкції №22 виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця / приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).
Пунктами 9.2 та 9.3 Інструкції №22 встановлено, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.
Згідно з пунктом 9.6 Інструкції №22 залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.
Окрім цього, до матеріалів справи позивач додала довідку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" №SSLIL4POS0O01U29 від 03 січня 2020 року /а.с.9/ по рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на її ім'я, згідно з якої станом на 03 січня 2020 року залишок по рахунку становить 2009,50 грн, однак не надала доказів того, що зазначені кошти є пенсійною виплатою.
Копія довідки про доходи №2746772964770711, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України №1054/02.4-17 від 20 грудня 2019 року /а.с.7/, підтверджує те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності, та не підтверджує що пенсія виплачується позивачу на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" IBAN: НОМЕР_3, ЄДРПОУ:НОМЕР_2, та що кошти, які перебувають на вказаному рахунку, є пенсійною виплатою.
Також суд враховує, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (підпункт 1.27 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III); поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (пункт 7.1.2 статті 7 вказаного Закону).
Отже, рахунок позивача НОМЕР_4 може використовуватись для переказу (отримання) коштів від інших осіб, отримання готівки та виконання інших операцій, доступних в меню банкомата та касах відділень банків, для купівлі товарів та послуг з оплатою через електронні термінали, для здійснення операцій за допомогою інтернет-банкінгу.
Доказів того, що на рахунок позивача № НОМЕР_1 не зараховуються інші кошти, окрім пенсійних виплат, та що виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію матеріали справи не містять. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що у подальшому на цей рахунок позивача не будуть зараховані кошти (в тому числі відмінні від пенсійних виплат), достатні для звернення стягнення на суму 33342,25 грн.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє аргумент позивача про те, що кошти на рахунку № НОМЕР_1 не можуть бути арештованими з підстав зарахування на нього пенсії.
Таким чином, суд не знаходить ані фактичних даних, ані правових підстав, встановлених статтями 59, 73 та пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", для зняття арешту з коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк".
Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича (вул. Старосільська, буд. 1У, офіс №3, м.Київ, 02125), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія Управління Активами" (вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203, м. Ірпінь, Київська область, 08200, ідентифікаційний код 35017877) про визнання протиправною постанови про арешт коштів боржника від 02 грудня 2019 року ВП №60757535 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та зобов'язання Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського Олега Володимировича зняти арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" IBAN: НОМЕР_3, ЄДРПОУ:НОМЕР_2 /.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Н.І. Слободянюк