Справа № 420/5337/19
21 січня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - Малої А.М. (згідно ордера),
представників відповідача - Кришталевич В.М. (за довіреністю), Пашнєва Р.П. (за довіреністю),
розглядаючи за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Південного регіону України про визнання протиправними бездіяльність та дії, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
До Одеського окружного адміністративного суду 10 вересня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової прокуратури Південного регіону України про визнання протиправними дій та наказів, поновлення на військовій службі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою від 16 вересня 2019 року судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України даний адміністративний позов залишено без руху та надано десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
07 жовтня 2019 року за вх.№36598/19 через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з додатками та належним чином оформлена позовна заява, в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну (або нижчу, але не більше ніж на одну ступінь) посаду;
2. Визнати протиправними дії військової прокуратури Південного регіону України щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження військового прокурора Південного регіону України та звільнення з військової прокуратури Південного регіону України, виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України;
3. Визнати протиправним та скасувати наказ №147к від 07.03.2018 року військової прокуратури Південного регіону України;
4. Визнати протиправним та скасувати наказ №542к від 28.08.2017 року військової прокуратури Південного регіону України;
5. Поновити підполковника юстиції ОСОБА_2 Андрія Геннадійовича на військовій службі у військовій прокуратурі Південного регіону України;
6. Стягнути з військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у сумі розміром станом на 29.08.2019 р. складає 420409,51 грн.;
7. Стягнути з військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200000 грн.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
28 жовтня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 36598/19), відкрито провадження у адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової прокуратури Південного регіону України визнання протиправними бездіяльність та дії, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
26 грудня 2019 року ухвалою суду клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити частково.
07 жовтня 2019 року позивачем до суду було подано клопотання за вх.№36598/19 про поновлення йому пропущеного строку звернення до суду, яке обґрунтовує тим, що з наказом №147к від 07.03.2018 року позивач лише ознайомився, однак його копію отримав лише 29.07.2019 року. Наказ №542к від 28.08.2017 року позивачем отримано лише 27.08.2019 року. У зв'язку з викладеним вважає, що строк на подачу позовної заяви ним порушено з поважних причин та з вини відповідача та має бути поновлений судом.
20 листопада 2019 року до суду від відповідача за вх.№43618/19 надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовними вимогами: про порушення своїх прав під час зарахування позивача 28.08.2017 року у розпорядження ВППРУ та під час звільнення 07.03.2018 року з органів прокуратури ОСОБА_1 дізнався у 2017 та 2018 роках, тобто майже за півтора року до звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду даної справи є дії відповідача, вчинені на підставі наказів військової прокуратури Південного регіону України №147к від 07.03.2018 року (т.1 а.с.166) про звільнення відповідача з військової служби та №542к від 28.08.2017 року (т.1 а.с.32) про зарахування позивача у розпорядження військового прокурора Південного регіону України та поновлення позивача на військовій службі у військовій прокуратурі Південного регіону України.
Частини 1 та 3 статті 99 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року) визначали, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 5 статті 122 КАС України встановлює, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, строк в один місяць визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає незаконним своє звільнення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за захистом свої прав та законних інтересів.
Наведені правила щодо строку звернення до адміністративного суду та наслідків пропущення цього строку були ідентичними як на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби, так і на момент звернення з цим позовом до суду.
Вказана позиція узгоджується із позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2019 року по справі №807/12/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що з наказом №700к від 25.10.2017 року військової прокуратури Південного регіону України (т.1 а.с.142), з яким позивач ознайомився 25.10.2017 року, про що свідчить розписка на лицьовій стороні наказу, наказано: 1. Підполковника юстиції Малого Андрія Геннадійовича, який перебуває у розпорядженні військового прокурора Південного регіону України, прикомандирувати з 26 жовтня 2017 року до військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України.
Таким чином, про зарахування ОСОБА_1 у розпорядження військового прокурора Південного регіону України на підставі оскаржуваного наказу військової прокуратури Південного регіону України №542к від 28 серпня 2017 року позивач був обізнаний ще з 25 жовтня 2017 року.
Про наказ військової прокуратури Південного регіону України №147к від 07.03.2018 року та відповідно про своє звільнення позивач дізнався 13 березня 2018 року, що підтверджується розпискою про ознайомлення на зворотній стороні оскаржуваного наказу.
При цьому суд зазначає, що ч.5 ст.122 КАС України не встановлює дату початку відліку, з якої місячний строк звернення до суду відраховується, а тому із застосуванням аналогії закону (ч.6 ст.7 КАС України) суд вважає, що такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (шляхом вчинення дій військовою прокуратурою Південного регіону України щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження військового прокурора Південного регіону України та звільнення з військової прокуратури Південного регіону України), в даному випадку з моменту ознайомлення з наказом №147к від 07.03.2018 року та з моменту ознайомлення з текстом наказу №700к від 25.10.2017 року.
Тобто, з моменту, коли позивач дізнався про порушення його прав до моменту звернення до суду з даним позовом пройшло більше року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Європейський суд з прав людини в пункті 35 рішенні від 12 березня 2013 року у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (Заява N 20347/03) зазначив, що пункт 1 статті 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом <…>. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб <…>. Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою <…>.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що жодних доказів наявності об'єктивних обставин, що перешкоджали позивачу звернутись до суду у встановлений законодавством строк із вказаними позовними вимогами, позивачем не надано.
Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду слід відмовити, а позовну заяву ОСОБА_1 до військової прокуратури Південного регіону України про: визнання протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну (або нижчу, але не більше ніж на одну ступінь) посаду; визнання протиправними дії військової прокуратури Південного регіону України щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження військового прокурора Південного регіону України та звільнення з військової прокуратури Південного регіону України, виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України; визнання протиправними та скасування наказів №147к від 07.03.2018 року та №542к від 28.08.2017 року військової прокуратури Південного регіону України; поновлення підполковника юстиції Малого Андрія Геннадійовича на військовій службі у військовій прокуратурі Південного регіону України; стягнення з військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у сумі розміром станом на 29.08.2019 р. складає 420409,51 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн. слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240-245, 248, 256, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової прокуратури Південного регіону України про: визнання протиправною бездіяльність військової прокуратури Південного регіону України щодо не призначення ОСОБА_1 на рівну (або нижчу, але не більше ніж на одну ступінь) посаду; визнання протиправними дії військової прокуратури Південного регіону України щодо зарахування ОСОБА_1 у розпорядження військового прокурора Південного регіону України та звільнення з військової прокуратури Південного регіону України, виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України; визнання протиправними та скасування наказів №147к від 07.03.2018 року та №542к від 28.08.2017 року військової прокуратури Південного регіону України; поновлення підполковника юстиції Малого Андрія Геннадійовича на військовій службі у військовій прокуратурі Південного регіону України; стягнення з військової прокуратури Південного регіону України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу у сумі розміром станом на 29.08.2019 р. складає 420409,51 грн. та моральну шкоду в розмірі 200000 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.01.2020 року.
Суддя Вовченко O.A.