Справа № 420/7743/19
24 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65014) в особі Приморського районного відділу в м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Канатна, 101в, м. Одеса, 65039) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулась з позовом (а.с.6-12) ОСОБА_1 до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (далі ГУ ДМС) в особі Приморського районного відділу в м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (далі Приморський відділ ГУ ДМС), в якому позивач просить: - визнати протиправною відмову ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС (відповіді №5115-2150/5115.1-19 від 28.11.2019) у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років; - зобов'язати ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на її ім'я, нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років.
Позивач зазначила, що вона звернулась до Приморського відділу ГУ ДМС у зв'язку з досягненням 25 років з проханням щодо вклеювання до її паспорта паспорт громадянина України у формі книжечки нової фотокартки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ без згоди на обробку своїх персональних даних.
У вклеюванні нової фотокартки їй відмовлено (відповідь територіального підрозділу органу ДМС України відповідь №5115-2150/5115.1-19 від 28.11.2019).
Позиція органів міграційної служби України зводиться до того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 про затвердження Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - постанова КМУ №302), обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток (п.6.6). Паспорт у цьому випадку має бути виключно за формою пластикової картки типу ІD-1 (біометричний паспорт).
Позитивної відповіді по суті поставлених питань вона так і не отримала, лист- відповідь містить відмову в оформленні та видачі паспорту-книжечки, перелік нормативно-правових актів та цитували окремі їх норми. Позивач вважає, що вона має законне право на користування паспортом громадянина України у вигляді паспортної книжечки та відповідно відповідач повинен вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 25 років, щоб паспорт був дійсним.
На сьогоднішній день Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ є діючим законодавчим актом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачи, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі постанова КМУ №302) ДМС України розпочала здійснювати оформлення та видачу внутрішніх паспортів громадян України у вигляді пластикової картки з відповідними характеристиками, які описані у вказаній вище постанові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Постановою КМУ №302 безконтактний електронний носій паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки містить відцифровані персональні дані. Позивач вважає, що обробка персональних даних - є незаконною та порушує її особисті права, право на повагу приватного та сімейного життя, її релігійного переконання, оскільки вона є православною віруючою.
Статтею 32 Конституції України гарантовано право громада на відмову від обробки персональних даних про них. Виключенням з цього правила є умова, коли така обробка прямо передбачена законом та лише в інтересах національній безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Позивач просила задовольнити її позовні вимоги.
Ухвалою суду від 23.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4).
Представник ГУ ДМС надав до суду відзив на позов (а.с.29-37), просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та зазначив, що дійсно 27.11.2019 до Приморського РВ ГУ ДМС звернулась Путенко К.Г. із заявою про вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Представник відповідача зауважив, що Приморським РВ ГУ ДМС у межах строку визначеного Законом України «Про звернення громадян» надано письмову відповідь на заяву з відповідними роз'ясненнями щодо отримання паспорта громадянина України. У наданій відповіді Приморський відділ ГУ ДМС зазначив, що у ДМС та її територіальних органів/підрозділів відсутні законні підстави для вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з досягненням 25 років. Крім того, позивач звернулась із заявою щодо вклейки фото тільки через 11 років та 4 місяця після досягнення 25 річного віку, чим порушила п.6 Порядку оформлення, видачи, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 виповнилось 25 років - ІНФОРМАЦІЯ_1 року та протягом місяця вона повинна була звернутися із заявою про вклеювання фотокартки, тобто її паспорт є недійсним, а вона підпадає під адміністративний проступок.
Згідно з постановою КМУ №795 від 03.10.2018 року, якою внесені зміни до постанови КМУ№302 обмін паспорта громадянина України здійснюється у разі якщо особа досягла 25 чи 45 років та не звернулась у установленому законом порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорту зразка 1994 року нових фотокарток.
Також представник відповідачів зазначив, що у п.2 Постанови КМУ №302 зазначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Відповідно до п. 3 Постанови № 302, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Представник відповідача стверджує, що враховуючи викладене, на день звернення позивача із заявою, у Приморського РВ ГУ ДМС були відсутні правові підстави для вклеювання позивачу фотокартки у паспорт зразка 1994 року.
Представник відповідача наполягає, що не порушував будь-яких прав позивача.
Також представник відповідача зазначив, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду. Постановою Верховного суду від 19.09. 2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18. Проте на думку представника зразкова справа стосується конкретної особи, яка зазначена у рішенні суду та не може бути застосована до спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 7 Положення про Головне управління затвердженого наказом Державної міграційної служби України від 14.02.2015 № 19, Головне управління здійснює свої повноваження на території адміністративно- територіальної одиниці безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи, а також шляхом взаємодії з пунктами тимчасового розміщення біженців, пунктами тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та центрами надання адміністративних послуг.
Приморський РВ є територіальним підрозділом Головного управління та не є юридичною особою публічного права відповідно до зазначеного Положення.
Представник відповідача стверджує, що вклеювання фотокартки у паспорт громадянина зразка 1994 року є неможливим за умови відсутності механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.
Позивач подала до суду відповідь на відзив (а.с.44-53), в якому наполягала на задоволенні позовних вимог, зазначила, що держава має право та повинна здійснювати повноваження із забезпечення громадян документами, що посвідчують особу, сприяти в цьому, та вважає, оскільки вона звернулась із заявою про вклеювання фотокартки у паспорт зразка 1994 року, а його заміну на пластикову картку (біометричний паспорт), її заява підлягала задоволенню.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України. Паспорт серії НОМЕР_1 виданий їй Уманським МВ УМВС України в Черкаський області 22.09.2006 року (а.с.20-21).
Позивач досягла 25 років 01.08.2008 року, проте своєчасно, а саме у місячний строк, не звернулась до відповідного органу щодо вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжки.
27.11.2019 року позивач звернулась до Приморського відділу ГУ ДМС із заявою про вклеювання до її паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки фотокартки.
Листом №5115-2150/5115.1-19 від 28.11.2019 року Приморський відділ ГУ ДМС повідомив позивача, що за відсутності рішення суду відсутні підстави для задоволення її заяви (а.с.14).
Позивач не погодившись із відповіддю Приморського відділу ГУ ДМС звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оформлення та видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року, та відповідно вклеювання фотокарток по досягненню 25 та 45 років.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України про ЄДДР документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 ст.21 Закону України про ЄДДР визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно із ч. 3 ст.13 Закону паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Водночас, п. 1 Постанови КМУ№ 302 затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п.3 Постанови КМУ№ 302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.
При розгляді вказаної справи суд вважає необхідним враховати та застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 806/3265/17 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача, що висновки вказаної справи не можуть бути застосовані, оскільки справа стосувалась іншої конкретної особи, тобто має індивідуальний характер. Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великою Палатою Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі Пз/9901/2/18 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки визначено, що ознаками цієї типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У постанові від 19.09. 2018 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у виглядікартки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону України № 5492-VI.
Разом з тим, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VІІІ, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. На час звернення позивача до Відділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт № 2503-XII і Постанова № 302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст.21 Закону № 5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов'язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт № 2503-ХІІ.
В той же час, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не передавати будь-які дані про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі і використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, Велика Палата Верховного Суду вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, при видачі позивачці паспорта у формі, визначеній Положенням про паспорт № 2503-ХІІ, не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду знайшла, що існують підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про часткове задоволення позову.
Оскільки відмова у вклеюванні фотокартки у паспорт позивача зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки перешкоджає їй користуватися вказаним паспортом суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС (відповіді №5115-2150/5115.1-19 від 28.11.2019) у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмову Приморського відділу ГУ ДМС вказаних дій, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень на виконання делегованих йому повноважень відмовив позивачу у вклеюванні оформленні та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на те, що позивач звернулась із заявою щодо вклейки фото тільки через 11 років та 4 місяця після досягнення 25 річного віку, чим порушила п.6 Порядку оформлення, видачи, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, а тому її паспорт є недійсним, а вона підпадає під адміністративний проступок. Притягнення особи до адміністративної відповідальності при наявності підстав для цього щодо порушення строків звернення для вклеювання фотокартки у паспорт не є підставою для відмови у вклеюванні вказаної фотокартки з метою встановлення дійсності паспорта громадянина України та можливості ним користуватися.
Суд критично оцінює твердження представника відповідача ГУ ДМС, що а ні Приморським відділом ГУ ДМС, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки, а заява позивача була розглянута як звернення у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву. Позивачем до заяви була надана заява про вклеювання фотокартки у паспорт та копії необхідних документів, паспорт та фотокартки, а тому відповідь Приморського відділу обґрунтовано розцінена позивачем як відмова у задоволенні її заяви.
Позовні вимоги про зобов'язання ГУ ДМС в особі територіального підрозділу - Приморського відділу ГУ ДМС вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я позивача, нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років підлягають задоволенню шляхом зобов'язання ГУ ДМС вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я позивача, нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років, оскільки саме вказаний суб'єкт владних повноважень є юридичною особою та делегував свої повноваження територіальному органу.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача - ГУ ДМС, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 768,40гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) в особі Приморського районного відділу в м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Канатна, 101в, м. Одеса, 65039) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною відмову Приморського районного відділу в м. Одесі Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (відповідь №5115-2150/5115.1-19 від 28.11.2019) у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років.
Зобов'язати Головне управління Держаної міграційної служби України в Одеської області (вул. Преображенська,44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384) вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки, який виданий на ім'я ОСОБА_1 (серії НОМЕР_1 ), нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років.
Стягнути Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40гривень
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.