Справа № 815/1709/15
23 січня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Захарчука О.В.
сторін:
позивачів не з'явились
представників відповідачів не з'явились
третьої особи не з'явилась
розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) питання про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.4 та п. 9 ч.1 ст. 240 КАС України по справі №815/1709/15
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» ( АТ «ЄВРОГАЗБАНК»), третя особа - ОСОБА_23 про визнання незаконною бездіяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення до реєстру вкладників ПАТ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК»: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , зобов'язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, позивачів та зобов'язати відшкодувати позивачам суми вкладів.
Вказана справа направлена Верховним Судом на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
14.06.2019 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до провадження вказану справу та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження у підготовче засідання на 04.07.2019 року на 14 год. 30 хв.
Позивачі по справі у підготовче засідання 14.06.2019 року не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання позивачі повідомлені судовими повістками про виклик, що підтверджується матеріалами справи (т.4, а/с-102-197).
А саме, судові повістки позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 повернулись на адресу суду без вручення з незалежних від суду причин.
Судові повістки позивачів вручено особисто: ОСОБА_6 - 27.06.2019, ОСОБА_7 - 24.06.2019, ОСОБА_11 - 24.06.2019, ОСОБА_13 - 21.06.2019, ОСОБА_14 - 21.06.2019, ОСОБА_18 - 21.06.2019.
Розгляд справи відкладено на 07.08.2019 року. Повідомлення про розгляд справи опубліковано на сайті Судової влади України.
У підготовчому засіданні 07.08.2019р. судом винесено ухвалу про витребування у позивачів оригіналів договорів банківського вкладу та платіжних доручень на перерахування коштів. Вказані документи витребувані на виконання постанови Верховного суду від 14.02.2019 року.
Ухвала про витребування опублікована на сайті Судової влади України.
Також, ухвала про витребування від 07.08.2019 року отримана позивачами: ОСОБА_19 - 16.08.2019, ОСОБА_18 - 15.08.2019, ОСОБА_4 - 27.08.2019, ОСОБА_3 - 27.08.2019, ОСОБА_14 - 21.08.2019, ОСОБА_7 - 20.08.2019.
Ухвала від 07.08.2019 року від позивачів - ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повернулась на адресу суду без вручення з незалежних від суду причин.
Витребувані судом оригінали документів не надано.
Статтею 4 КАС України визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод а інтересів у публічно-правових відносинах.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов'язаних критеріїв:
складність справи;
поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
поведінка судових та інших державних органів;
важливість предмету розгляду для заявника.
Оскільки з дати отримання ухвали про витребування доказів та, відповідно повернення такої ухвали пройшло 4 місяці, яких було більш ніж достатньо для надання доказів, судом призначено дату підготовчого засідання на 23.01.2020 року.
Судові повістки про виклик отримані позивачами - ОСОБА_10 - 09.01.2020, ОСОБА_14 - 03.01.2020, ОСОБА_6 - 09.01.2020 року.
Судові повістки про виклик позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 повернулись на адресу суду без вручення з незалежних від суду причин.
Крім цього, слід також зазначити, що постанова Верховного Суду від 14.02.2019 року по справі №815/1709/15 також направлялась на адреси позивачів.
Позивачі - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 отримала Постанову ВС. Постанова, направлена на адресу інших позивачів, повернулась на адресу Верховного Суду без вручення з незалежних від суду причин.
Разом з цим, вказана Постанова ВС оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.02.2019 року та є загальнодоступною.
З огляду викладене суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено статтею 205 КАС України. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог цієї норми повідомлення позивачів про неможливість прибуття в підготовчі засідання 04.07.2019 року, 07.08.2019 року та 23.01.2020 року з поважних причин, заяви про розгляд справи за їх відсутності чи відкладення її розгляду також не надано.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з'явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Законодавче формулювання частини п'ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
Вказана постанова є релевантною до спірних правовідносин у даній справі, а тому підлягає застосуванню відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Крім цього, суд також звертає увагу на те, що позивачами не надано витребувані судом докази, які необхідні для вирішення справи, у строк до 13.09.2019 року, що є також окремої підставою для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст. 240 КАС України (позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору).
Ненадання цих доказів перешкоджає вирішенню справи, оскільки саме їх отримання стало підставою для скасування судових рішень Верховним Судом та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Необхідність визнання обов'язковості практики Європейського Суду з прав людини законодавчо грунтується на нормах п. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року, згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосується тлумачення і застосування Конвенції, а також статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р., у якій зазначено, що суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене суд застосовує прецедентну практику ЄСПЛ, зокрема, рішення «Каракуця проти України» в якому ЄСПЛ констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції (доступ до суду), так як заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, оскільки вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.
Позивачі по даній справі звернулись з адміністративним позовом до Одеського окружного адміністративного суду 20.03.2015 року (вхід.№1716/15).
Постанова Верховного Суду прийнята 14.02.2019 року.
Справа прийнята до провадження судом першої інстанції 14.06.2019 року.
Отже, за період з 14.02.2019 року по 23.01.2020 року позивачі не виявили належної зацікавленості щодо розгляду їх справи.
Керуючись ст.ст. 44, 45, 205, п.4, 9 ч.1 ст.240, 256, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» ( АТ «ЄВРОГАЗБАНК»), третя особа - ОСОБА_23 про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.