24.01.2020 року Справа № 904/4013/19
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М.
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/4013/19 (суддя Колісник І.І., повне рішення складено 11.11.2019)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман Донецької області
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення штрафу у сумі 34 150,00 грн
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У вересні 2019 року АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штрафу в сумі 34150,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для застосування до спірних відносин положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що здійснював зважування завантажених вагонів відповідно до встановлених законодавством вимог та на придатних вагонних вагах, а тому не міг допустити внесення неправдивих даних щодо маси ватажу в залізничних накладних. Правильність перевірки маси вантажу Позивачем Відповідач ставить під сумнів, оскільки відповідно до технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки №82, на якому здійснювалось зважування спірних вагонів, встановлені динамічні ваги, а не статичні. У технічному паспорті зроблені виправлення у не передбачений законом спосіб. Також заявив про зменшення розміру штрафу, оскільки здійснив оплату провізної плати та додаткових зборів за надлишкову масу вантажу, будь-яких збитків Позивач не зазнав; Відповідач має стратегічну та соціальну значущість та вносить значний вклад в забезпечення енергонезалежності та енергобезпеки України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/4013/19 (суддя Колісник І.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у сумі 34 150,00 грн, судовий збір у сумі 1 921,00 грн.
Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог з огляду на встановлений факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній, тій, що виявлена при контрольному зважуванні, та відсутністю підстав для застосування до спірних відносин положень ст. 233 Господарського кодексу України, оскільки штраф відповідно до пунктів 118, 120 Статуту залізниць України стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, Відповідачем також не доведено винятковості обставин, які могли б бути підставою для його зменшення.
Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд не застосував норми ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України щодо зменшення розміру неустойки, які направлені на запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника;
- Позивач не надав доказів настання наслідків та спричинення збитків внаслідок розбіжностей у накладних та комерційних актах;
- суд не врахував, що всупереч п. 15.27 Правил техексплуатації залізниць України, затверджених наказом Мінтранспорту України 20.12.1996 №411, станції відправлення прийняли спірні вагони до перевезення, які за твердженням Позивача завантажені понад їх вантажопідйомність, що підтверджує відсутність вини Відповідача;
- судом не надана оцінка техпаспорту на ваги станції Покровськ, який містить виправлення, а комерційним актом не встановлено факту внесення до накладних неправдивих відомостей, а тільки невідповідність маси вантажу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2019 (колегією суддів у складі: головуючого судді Широбокової Л.П., (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/4013/19. Розгляд справи визначено проводити в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін. Позивачу у строк до 24.12.2019 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу, апелянту - відповідь на відзив тощо.
23.01.2020 у зв'язку з відпусткою судді Подобєда І.М. по справі здійснений повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу №904/4013/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Кощеєва І.М. та прийнято зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 23.01.2020.
12.12.2019 від Позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що маса вантажу визначається вантажовідправником, який несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду без перевірки маси та кількості вантажу. Загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом, правильність внесених відомостей засвідчується представником відправника в графі 55 накладної. Згідно паспорту №146 351.02.00.001 ПС технічної документації ТОВ "Грам" та технічного паспорту ЗВВТ №82 ваги є статичними вагами ВВЕТ (ваги вагонні електронні тензометричні) 150 ДП, що підтверджує можливість проведення зважування лише в статичному стані, тобто із зупинкою.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
22.05.2019 за залізничними накладними №№ 46502480, 46503660 зі станції Богуславський Придніпровської залізниці до станції Добропілля Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Павлоградвугілля" здійснено відправлення на адресу одержувача - ПАТ "ДТЕК "Добропільська ЦЗФ" вантаж - вугілля кам'яне у вагонах (поверхня вантажу - навалом). Відповідно відомостей з накладних визначення провізної плати - 3415,00 грн за кожним із вагонів (а.с. 15, 20).
Під час проходження вантажу через станцію Покровськ Донецької залізниці за підозрою у завантаженні вагонів понад вантажопідйомність та на підставі актів загальної форми ГУ-23 від 22.05.2019 №№ 25287, 25286 були затримані для перевірки вагони №№62006929, 62784616 (а.с.30, 33).
23.05.2019 на підставі акту загальної форми № 25287 від 22.05.2019 було здійснено комісійне переважування вагону №62006929 та складено акт загальної форми ГУ-23 №525 з результатами переважування, а також комерційний акт №482004/284.
Відповідно до комерційного акту № 482004/284 від 23.05.2019 на підставі акту загальної форми ГУ-23 №525 від 23.05.2019 було проведено переважування вагону №62006929, відправленого за накладною №46502480, при подаванні його із зупинкою без розчеплення на 150-тонних статичних вагах ст. Покровськ Донецької області (державна повірка 24.01.2019), комісією у складі заступника директора станції ОСОБА_3, робітників станції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
За результатом було встановлено таке.
У документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона - 23400 кг, маса нетто - 69700 кг. Фактична маса брутто вагона склала 94850 кг, тара вагона з ПД - 23400 кг, фактична маса вантажу нетто - 71450 кг, що більше документа на 1750 кг та понад вантажопідйомність вагона на 1450 кг. Поверхня вантажу маркована в довжину 5 повздовжніми смугами. Навантаження у вагоні від рівня бортів - нижче бортів 20 см, маркування повздовжніми борознами не порушене. Люки зачинені, протікання вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справним.
23.05.2019 на підставі акту загальної форми №25286 від 22.05.2019 було здійснено комісійне переважування вагону №62784616 та складено акт загальної форми ГУ-23 №524 з результатами переважування, а також комерційний акт №482004/285.
Відповідно до комерційного акту № 482004/285 від 23.05.2019 на підставі акту загальної форми ГУ-23 №524 від 23.05.2019 було проведено переважування вагону №62784616, відправленого за накладною №46503660, при подаванні його із зупинкою без розчеплення на 150-тонних статичних вагах ст. Покровськ Донецької області (державна повірка 24.01.2019), комісією у складі заступника директора станції ОСОБА_3, робітників станції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
За результатом було встановлено таке.
У документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона - 23300 кг, маса нетто - 70000 кг. Фактична маса брутто вагона склала 94650 кг, тара вагона з ПД - 23300 кг, фактична маса вантажу нетто - 71350 кг, що більше документа та понад вантажопідйомність вагону на 1350 кг. Поверхня вантажу маркована в довжину 5 повздовжніми смугами. Фактично поверхня вантажу нижче бортів 20 см, розрівнена, маркування борознами не порушене. Люки зачинені, протікання вантажу немає. Вагон прибув у технічному стані справним.
При видачі вантажу на станції призначення Добропілля в розділі Є комерційних актів №482004/284/78, №482004/285/79 зазначено, що під час перевірки маси вантажу у вагоні №62006929 маса вантажу склала 69700 кг, у вагоні №62784616 - 70000 кг, що підтверджує правильність визначення ваги нетто у зазначених вагонах на станції Покровськ.
У зв'язку з викладеним, на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, Позивачем здійснено нарахування Відповідачу штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу в загальній сумі 34150,00 грн, що і стало підставою для звернення із даним позовом.
Відповідач доказів добровільної сплати зазначеного штрафу на час розгляду справи до суду не надав.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з частиною 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 3 статті 909 ЦК України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч.5 ст.307 ГК України).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (стаття 920 ЦК України).
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України "Про транспорт", Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до частин 1,2 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 2.3. Правил визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Згідно з частиною 1 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Частиною 2 статті 24 Статуту передбачено право Залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
У відповідності до приписів статті 37 Статуту та пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажів визначається відправником.
Приписами статті 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.
Пункт 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/ 5083 передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082.
Залізниця, користуючись правом, визначеним ст.24 Статуту залізниць України під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для перевірки вантажу зручний для себе та більш точний спосіб.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Правил якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми та комерційним актом.
Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Згідно ч. 3 п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.2002 №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 № 567/6855, у комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах; у разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Зміст комерційного акту №482004/284 від 23.05.2019 свідчить про те, що в його тексті у встановленому порядку засвідчено факт завантаження вагону №62006929 вантажем вагою більшою, ніж зазначено у накладній, на 1750 кг; у комерційному акті №482004/285 від 23.05.2019 - факт завантаження вагону №62784616 вантажем вагою більшою, ніж зазначено у накладній, на 1350 кг.
Зазначені акти складені відповідно до Правил складання актів та є чинним.
Згідно паспорту №146 351.02.00.001 ПС технічної документації ТОВ "Грам" та технічного паспорту ЗВВТ №82 ваги є статичними вагами ВВЕТ (ваги вагонні електронні тензометричні) 150 ДП, що підтверджує можливість проведення зважування лише в статичному стані, тобто із зупинкою.
З наданого технічного паспорту ЗВВТ №82 записи в пунктах 3, 4, 5 зроблені керівником вагової бригади Жердєєвим А.В. (згідно листа № КМЦ-2 Дон Філія-5/904), підпис якого є у відповідній графі паспорта після пункту 13, а також після виправлень у пунктах 3, 4, 5, які були зроблені у зв'язку з обладнанням ваг Контролером ваговим ГРАМ-28.0.С5х1.К4, про що зроблені записи в графах 4, 5.
Згідно п. 2.5. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України (надалі - Інструкція) записи в технічному паспорті ЗВВТ у процесі експлуатації здійснюють в тому числі керівники вагових бригад - про профілактичне технічне обслуговування, виконані ремонти тощо.
Таким чином, виправлення у технічному паспорті ЗВВТ №82 відповідають вимогам Інструкції, підстав відповідно до п. 3.47 Інструкції щодо недопущення зважування вантажів Відповідачем не доведено.
Згідно ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Штраф, відповідно до ст.118 Статуту залізниць України, стягується у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, встановивши факт господарського правопорушення відповідно до ст.118 Статуту залізниць України, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за невідповідність даних щодо маси вантажу у накладних, що супроводжували вантаж залізницею до станції позивача, у сумі 34150,00 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу, обґрунтоване тим, що штраф, заявлений Позивачем, є додатковим засобом отримання прибутку, будь-яких збитків Позивач не зазнав.
За приписами ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Водночас, відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118,122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118,122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
У даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України.
Таким чином, мова йде не про порушення зобов'язання з боку відповідача, а про порушення ним порядку, встановленого нормативно-правовим актом і сума штрафу не залежить від форми такого порушення та не пов'язана зі збитками залізниці, а тому підстави для зменшення розміру штрафу відсутні.
В той же час, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів цієї справи Відповідачем взагалі не було надано жодного доказу в розумінні ст. ст. 74, 77 ГПК України, зокрема, щодо винятковості випадку, майнового стану сторін; ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки щодо вжиття чи невжиття ним заходів до виконання зобов'язання тощо.
Тому, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення неустойки, оскільки за наявних в матеріалах справи доказів неможливо зробити беззаперечний висновок, чи є даний випадок винятковим; застосування положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України здійснюється за сам факт допущення вантажовідправником порушень незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки; посилання Відповідача на його соціальну та стратегічну значущість для розвитку Дніпропетровського регіону не є само по собі винятковою обставиною для зменшення штрафу.
Аналізуючи через призму ст. 86 ГПК України питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанцій.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову; оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права; підстав для його скасування не вбачається.
Витрати по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282, 284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/4013/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 у справі №904/4013/19 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Е.В. Орєшкіна