20.01.2020 року м. Дніпро Справа № 908/114/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.), постановлену 17.10.2019 року у м. Запоріжжя (дата складання повного тексту ухвали - 22.10.2019), з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (вих. №23.1/2399 від 06.09.2019) на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційної фірми “Терем, ЛТД” арбітражного керуючого Шонія М.В. у справі № 908/114/16
за заявою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (вул. Коновальця, буд. 36-Б, м. Київ)
до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 51; ідент. код - 13622499)
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16 скаргу АТ “Дельта Банк” на дії ліквідатора ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД” арбітражного керуючого Шонія М.В. у справі № 908/114/16 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ “Дельта Банк” на дії ліквідатора ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД” арбітражного керуючого Шонія М.В. та зобов'язати ліквідатора боржника Шонію М.В. перерахувати на рахунок АТ “Дельта банк” 885 255,03 грн., отриманих від продажу майна боржника, яке перебувало в іпотеці АТ “Дельта Банк”.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:
- АТ “Дельта банк” є забезпеченим кредитором банкрута, оскільки укладений між ними відповідний договір іпотеки є чинним, що також встановлено апеляційним судом у даній справі під час розгляду апеляційної скарги банку на ухвалу суду першої інстанції про скасування державної реєстрації іпотеки;
- АТ “Дельта банк” ніколи не відмовлялося від забезпечення, встановленого договором іпотеки, а заявлення конкурсних кредиторських вимог не свідчить про відмову від забезпечення, яке припиняється лише у встановлених ст. 17 Закону України «Про іпотеку» випадках;
- відмова суду першої інстанції у задоволенні скарги на дії ліквідатора, який не здійснює погашення вимог АТ “Дельта банк”, як забезпеченого кредитора, за рахунок коштів одержаних від продажу майна, переданого в іпотеку, суперечить ст.ст. 1, 17 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 214, 572, 575 ЦК України;
- під час розгляду справи судом першої інстанції не в повній мірі були досліджені матеріали справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2019р. поновлено Публічному акціонерному товариству „Дельта Банк” строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 12.12.2019р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2019р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 20.01.2020р.
Ліквідатор банкрута у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючи при цьому на те, що статус АТ “Дельта банк” у даній справі про банкрутство визначено господарським судом як конкурсного кредитора, що також підтверджено постановами апеляційного та касаційного судів прийнятих за результатами розгляду скарг на ухвалу суду першої інстанції про порушення даної справи про банкрутство. Також, про відсутність вимог, забезпечених заставою, апелянтом було зазначено у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД”, у реєстрі вимог кредиторів відсутні вимоги АТ “Дельта банк”, які-б були забезпеченими, а тому у ліквідатора були відсутні підстави для перерахування апелянту у повному обсязі коштів, одержаних від продажу майна банкрута.
Апелянт та інші кредитори не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, повторне не з'явлення представників апелянта та інших учасників справи до судового засідання, а також те, що неявка представників апелянта та інших кредиторів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представників апелянта та інших кредиторів.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 порушено провадження у справі № 908/114/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД”, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Терем,ЛТД” в розмірі 24629666,15грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шонію Маку Вячеславівну.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 19.06.2017 у справі № 908/114/16 боржника - ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД”, згідно зі ст. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шонія Маку Вячеславівну.
11.09.2019р. від Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” Господарським судом Запорізької області отримано скаргу (вих. № 23.1/2399 від 06.09.2019) на дії ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Шонія М.В., в якій АТ “Дельта Банк” просить визнати дії ліквідатора по неперерахунку грошових коштів від продажу майна боржника на користь АТ “Дельта Банк” неправомірними та зобов'язати ліквідатора боржника Шонія М.В. перерахувати на рахунок АТ “Дельта банк” 937607,34 грн., отриманих від продажу майна боржника, яке перебувало в іпотеці АТ “Дельта Банк”.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16 скаргу АТ “Дельта Банк” на дії ліквідатора ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Терем, ЛТД” арбітражного керуючого Шонія М.В. у справі № 908/114/16 залишено без задоволення.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 року у справі № 908/114/16, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали провадження у справах про банкрутство було врегульовано Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI (надалі - Закон).
Так, згідно з ч.ч. 2, 11, 12 ст. 41 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема такі повноваження: веде реєстр вимог кредиторів; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 11, 12 ст. 41 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, 26.03.2008 між ВАТ “Кредитпромбанк” (правонаступником якого є ПАТ “Кредит промбанк”) та ТОВ “Ресурс-Ойл” (Позичальник) був укладений Кредитний договір №04/11/08-КЛТ (з наступними змінами та доповненнями), згідно з умовами якого Банк надає Позичальнику кредит (транші) в межах загальної суми 2000000,00 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним Кредитним договором, 27.03.2008 був укладений договір поруки (фінансової) № 04/11/ПО2/08-КЛТ між Банком та ТОВ “ПКФ “Терем, ЛТД” (Поручитель), відповідно до п.1.1. якого Поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ТОВ “Ресурс-Ойл” за Кредитним договором № 04/11/08-КЛТ від 26.03.3008.
Також, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ “Ресурс-Ойл” 27.03.2008 між ВАТ “Кредитпромбанк” (Іпотекодержатель) та ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” (Іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 04/11/І02/08-КЛТ з додатковими угодами, об'єктом якого є головний виробничий корпус інв. № 2-01з, трансформаторна підстанція інв. № 2-03з, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 78 та складається з головного виробничого корпусу інв. № 2-01з літ. Л, трансформаторної підстанції інв. № 2-03з літ. Х загальною площею 2126,7 кв.м та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 05.03.2005 за реєстровим № 952.
28.03.2008 було проведено державну реєстрацію обтяження майна ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” іпотекою на підставі іпотечного договору № 04/11/І02/08-КЛТ від 27.03.2008.
19.06.2013 між ПАТ “Кредит промбанк” та АТ “Дельта Банк” був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги з Додатками, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 1360.
Відповідно до умов вказаного договору та Додатків до договору, до АТ “Дельта Банк” перейшло право вимоги за Кредитним договором № 04/11/08-КЛТ від 26.03.2008 та договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі і за договором фінансової поруки № 04/11/ПО2/08-КЛТ від 27.03.2008 та Іпотечним договором № 04/11/І02/08-КЛТ від 27.03.2008, укладеними між ВАТ “Кредитпромбанк” (правонаступником якого є ПАТ “Кредитпромбанк”) та ТОВ “ПКФ “Терем, ЛТД”.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/2108/14-ц від 12.11.2014 стягнуто з боржника - ТОВ “ПКФ “Терем, ЛТД”, як з фінансового поручителя, відповідно до договору фінансової поруки № 04/11/ПО2/08-КЛТ від 27.03.2008, солідарно з іншими поручителями, на користь АТ “Дельта Банк” 26233091,39грн. заборгованості за кредитним договором № 04/11/08-КЛТ від 26.03.2008 та 913,50 грн. судового збору.
Звертаючись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство стосовно ТОВ “ПКФ “Терем, ЛТД”, наявність кредиторських вимог до боржника заявник (АТ “Дельта Банк”) підтвердив саме рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі № 334/2108/14-ц від 12.11.2014, яким, на підставі договору поруки № 04/11/ ПО2/08- КЛТ від 27.03.2008, стягнуто з поручителя - з ТОВ “ПКФ “Терем, ЛТД”, солідарно, на користь АТ “Дельта Банк” 26233091,39грн.
За заявою АТ “Дельта Банк” ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД”, визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора - АТ “Дельта Банк” до боржника в розмірі 24629666,15 грн.
Отже, справу про банкрутство ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” порушено саме за заявою АТ “Дельта Банк”, яке є ініціюючим кредитором, а в заяві про порушення справи про банкрутство (т.с.1, а.с.5-7) апелянт стверджував, що його вимоги не забезпечені заставою.
Окрім цього, ухвала Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. про порушення провадження у даній справі про банкрутство, саме з мотивів наявності у АТ “Дельта Банк” заставного майна, що не дозволяє бути ініціатором справи про банкрутство, була оскаржена ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” в апеляційному порядку.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 ухвала суду від 26.01.2016 залишена без змін, виходячи в тому числі з відсутності у АТ “Дельта Банк” заставних вимог.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2016 у справі № 908/114/16, в свою чергу, залишено без змін ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 у цій справі.
Також, за результатами попереднього засідання у справі № 908/114/16, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2016, в тому числі, з врахуванням додатково заявлених вимог, визнані кредиторські вимоги АТ “Дельта Банк” в сумі 29272159,65 грн. основного зобов'язання - вимоги четвертої черги задоволення; в сумі 7011754,49 грн. пені - вимоги шостої черги задоволення; в сумі 12180,00 грн. судового збору - вимоги першої черги задоволення.
З цими вимогами та із зазначеною черговістю АТ “Дельта Банк” визнано конкурсним кредитором у справі про банкрутство ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД”, а вказані вище вимоги включені до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів. Забезпечені вимоги АТ “Дельта Банк” в реєстрі відсутні.
Ухвала Господарського суду Запорізької області від 14.11.2016 у справі № 908/114/16 про затвердження реєстру вимог кредиторів апелянтом не оскаржувалась та є чинною.
За визначенням ст. 1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Частиною 3 ст. 10 Закону встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
За змістом наведеної норми Закону безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження. До складу цих вимог не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються зокрема докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Частиною 7 ст. 16 Закону встановлено, що суд відмовляє в відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону, кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Частиною 2 ст. 25 Закону встановлено, що внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.
Як вже вище було зазначено, під час вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД”, судами була встановлена відсутність у АТ “Дельта Банк” забезпечених вимог до боржника, що і було підставою для порушення провадження у даній справі про банкрутство. Забезпечені вимоги АТ “Дельта Банк” відсутні і у реєстрі вимог кредиторів, який затверджено господарським судом.
Про відсутність в АТ “Дельта Банк” забезпечених вимог до боржника свідчить і поведінка апелянта під час розгляду справи про банкрутство.
Так, додаткові вимоги АТ “Дельта Банк” заявлялися також як незабезпечені, а проти визнання господарським судом банку саме конкурсним кредитором, без статусу забезпеченого останній не заперечував.
Окрім того, АТ “Дельта Банк” входить до складу комітету кредиторів боржника, тобто наділений правом вирішального голосу, та являється головою комітету кредиторів.
Між тим, згідно з положеннями ст. 26 Закону, як на зборах кредиторів, так і у роботі комітету кредиторів, забезпечені кредитори можуть брати участь лише з правом дорадчого голосу.
Отже, як вірно вказано судом першої інстанції, певні вагомі правові дії та поведінка АТ “Дельта Банк” як при ініціюванні справи про банкрутство боржника, так і протягом подальшого руху справи підтверджує прийняття банком участі у справі в якості конкурсного кредитора поза статусом забезпеченого та реалізацію останнім права на погашення своїх вимог до ТОВ “ВКФ “Терем, ЛТД” у справі про банкрутство у конкурсному порядку, відмовившись таким чином від забезпечення та отримання задоволення своїх вимог за рахунок предмета забезпечення в позачерговому порядку.
За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність в ліквідатора підстав для розподілу коштів від продажу майна боржника шляхом позачергового погашення вимог АТ “Дельта Банк” за рахунок предмета іпотеки, а відтак і про відсутність підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора арбітражного керуючого Шонія М.В. у справі № 908/114/16.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що відмова у задоволенні клопотання ліквідатора про скасування обтяжень та реєстрації іпотеки майна боржника постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 908/114/16 не свідчить про наявність у АТ “Дельта Банк” забезпечених вимог у даній справі про банкрутство, а згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів по вул. Південне шосе, 78 в м. Запоріжжі, які належали боржнику, 14.08.2019 до реєстрів обтяжень внесено відомості про припинення іпотеки, яку було зареєстровано на підставі іпотечного договору № 04/11/102/08-КЛТ від 29.03.2008, за номером запису 370916.
З огляду на усе вищевикладене апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги апелянта необґрунтованими, а оскаржувану ухвалу господарського суду, такою що відповідає нормам матеріального та процесуального права, отже підстави передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019р. у даній справі відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті скаржником судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1921,00грн. слід покласти на останнього.
В силу ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства дана постанова апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019р. у справі № 908/114/16 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019р. у справі № 908/114/16 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повна постанова складена та підписана 23.01.2020 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя В.Ф. Мороз