проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"15" січня 2020 р. Справа № 922/2874/19
Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Стойка О.В. Попков Д.О., Пушай В.І. Склярук С.І. Кужелєва С.В. - за ордером (адвокат); Крайник К.О. - за довіреністю; Не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." с.Феськи, Харківська область
на ухвалу господарського суду Харківської області
від12.11.2019 року
у справі№922/2874/19 (суддя Лавренюк Т.А.)
за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." с.Феськи, Харківська область Головного управління Держгеокадастру у Харківської області м.Харків Золочівська селищна об'єднана територіальна громада в особі Золочівської селищної ради смт.Золочів, Харківська область визнання права постійного користування земельною ділянкою
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2019 року закрито провадження у справі №922/2874/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." с.Феськи, Харківська область (далі- Позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Харківської області м.Харків (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача - Золочівська селищна об'єднана територіальна громада в особі Золочівської селищної ради смт.Золочів, Харківська область (далі - Третя особа) про визнання права постійного користування земельною ділянкою на підставі п.3 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України через наявність такого, що набрало законної сили рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав.
Вказана ухвала мотивована тим, що склад сторін, предмет та підстави позову у даній справі №922/2874/19 та у справі №922/1351/18 є тотожними, при цьому рішення господарського суду від 03.07.2019р., яким було відмовлено у позові, набрало законної сили.
Позивачем на зазначену ухвалу подано апеляційну скаргу, за змістом якої апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав до закриття провадження у справі, оскільки вважає, що у справі №922/1351/18 не було вирішено спір по суті, а було констатовано відсутність підстав для захисту права Позивача у зв'язку з недоведеністю факту порушення права на момент пред'явлення позову. Також зазначав, що підставою до звернення із позовом в справі №922/1351/18 був інший факт порушення права Позивача в квітні 2018року, який не знайшов свого підтвердження в суді першої інстанції, і Позивач з цим погодився. Проте підставою до позову у даній справі є факт невизнання його права, що викладене Відповідачем в новому письмовому доказі та який виник вже в жовтні 2018року.
Отже Позивач вважає висновок суду першої інстанції про тотожність даних справ - помилковим, оскільки підстави позову про визнання права є різними.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі, однак просив змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду, оскільки висновки суду про встановлення рішенням у справі №922/1351/18 факту належності Позивачу права постійного користування на спірну земельну ділянку, суперечить змісту рішення у справі №922/1351/18 та у справі №922/2804/18.
Позивач підтримав доводи, що викладені ним в апеляційній скарзі.
Представник Відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Представник Третьої особи судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності Третьої особи, яка не скористалась своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду - скасуванню, виходячи із наступного.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Перелік підстав закриття провадження у справі визначений у статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 ГПК України).
Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.
При цьому для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову.
Однак, зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі.
Таким чином, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд має встановити наявність рішення господарського суду або іншого органу, прийнятого у справі: між тими ж сторонами; про той же предмет; з тих же підстав.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Тобто підставою для звернення до суду є факт порушення (оспорювання, невизнання) права, і таке звернення з метою захисту (визнання) здійснюється особою, якій це право належить. Відсутність доказів, які б підтверджували такий факт, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом розгляду у даній справі є вимоги Позивача до Відповідача про визнання права постійного користування земельною ділянкою 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, яка була надана в користування на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069 на підставі рішення Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області № 293-3 від 18.09.1990, а підставою позову суд зазначив наступні обставини:
- отримання ОСОБА_1 на підставі Державного акту № ХР-13-00-015069 в постійне користування земельної ділянки 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448;
- створення та реєстрація підприємства позивача - Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М.";
- користування останнім спірною земельною ділянкою та переходу права постійного користування на зазначену земельну ділянку до Позивача,
- невизнання Відповідачем права Позивача на спірну земельну ділянку.
Судом зазначено, що предметом розгляду у справі №922/1351/18 також була вимога Позивача про визнання права постійного користування земельною ділянкою 24,1067га, кадастровий номер 6322686500:03:007:0448, що була надана в користування на ім'я ОСОБА_1 , відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069 на підставі рішення Золочівської районної ради народних депутатів Харківської області № 293-3 від 18.09.1990, а підстави позову повністю співвпадають із вищезазначеними.
Як вбачається зі змісту рішення суду від 03.07.2019 у справі №922/1351/18 (а.с. 70), Позивач обґрунтовував звернення до суду вимогами до Відповідача про визнання права постійного корисування земельною ділянкою з підстав його невизнання Відповідачем, про що останній зазначав в письмовій вимозі від 27.04.2018р. Відповідач, в свою чергу, стверджував про відсітність факту порушення (невизнання) права Позивача, що в сукупності із відсутністю доказів такого факту стало підставою до відмови у позові.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, Відповідач, в подальшому, а саме з 10.10.2018р. - почав заперечувати факт наявності у Позивача права постійного користування на спірну земельну ділянку шляхом звернення до суду з позовом у справі №922/2804/18 про визнання відсутнім права користування останнього відповідною земельною ділянкою.
Саме ця обставина стала підставою звернення Позивача до суду з даним позовом, про яку він зазначив у позовній заяві.
Отже суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що позовні вимоги, підстави і предмет позову в справі № 922/1351/18 та в даній справі є тотожними, оскільки на момент звернення до суду в травні 2018року з позовом в межах справи №922/1351/18 право Позивача порушено не було, у зв'язку з не доведенням факту невизнання Відповідачем права користування спірною земельною ділянкою. Обставина, яку Позивачем покладено в основу позову у справі №922/2874/19, виникла 10.10.2018р., у зв'язку зі зверненням Відповідача до суду з позовом (справа №922/2804/18) про визнання відсутнім права Позивача на користування земельною ділянкою. Зазначений факт невизнання не міг існувати у квітні- травні 2018року, а отже і не міг бути підставою позову в межах справи №922/1351/18. Крім того, Відповідач підтвердив своє невизнання права Позивача, заперечуючи проти позову, у справі, що розглядається.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про закриття провадження у справі, оскільки позовні вимоги, підстави і предмет позову у справі №922/1351/18 та у даній справі не є тотожними, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження в порядку пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України не відповідає наведеним вище нормам матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Твердження Відповідача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про необхідність зміни мотивувальної частини ухвали суду, не розглядається колегією суддів, оскільки така вимога виходить за межі розгляду апеляційної скарги Позивача, а Відповідач з апеляційною скаргою на рішення суду не звертався.
З урахуванням вищевикладених обставин справи у їх сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." с.Феськи, Харківська область підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 12.11.2019р. у справі №922/2874/19 - скасуванню, а справа - передачі до господарського суду Харківської області для продовження розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги та інших витрат, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." с.Феськи, Харківська область на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.11.2019р. у справі №922/2874/19 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.11.2019р. у справі № 922/2874/19 - скасувати.
Справу № 922/2874/19 направити до подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови буде складено та підписано 20.01.2020.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков
Суддя В.І. Пушай