79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" січня 2020 р. Справа №914/1542/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Кордюк Г.Т.
суддів Кравчук Н.М.
Плотніцького Б.Д.
Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Стрийський вагоноремонтний завод” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, б/н від 03.12.2019 (вх. №01-05/4502/19 від 16.12.2019)
на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 (повне рішення складено 29.11.2019)
у справі №914/1542/19 (суддя Чорній Л.З.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод”, м.Кременчук
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Стрийський вагоноремонтний завод” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Стрий, Львівська область
про стягнення 192 728,58 грн.
За участю представників від:
позивача: Максименко А.Ю - представник;
відповідача: Яців В.Р. - представник;
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.10.2019 у справі №914/1542/19 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 105 128,86 грн. пені, 17 521,64 грн. 3% річних, 69 768,00 грн. втрат від інфляції, 2 890,93 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 310,08 грн. інфляційних втрат відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 заяву Публічного акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” про прийняття додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 34 692,00 грн. та 10 319,69 грн. в порядку компенсації витрат адвоката, пов'язаних із наданням правової допомоги. У задоволенні решти витрат відмовлено.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити п.2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 17 346 грн. та 10 319,69 грн. в порядку компенсації витрат адвоката, пов'язаних із наданням правової допомоги
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що: в договорі про надання правничої допомоги, укладеному 24.01.2018 між позивачем та адвокатом Максименко А.Ю, зазначено перелік робіт, однак не зазначено чи узгоджений цей перелік робіт із клієнтом; в договорі не зазначено, що його укладено саме для надання правової допомоги у цій справі; не зазначено який час витрачено на підготовку всіх документів та їх опрацювання; не надано жодних доказів оплати позивачем послуг на рахунок адвоката; не надано акту виконаних робіт, укладеного між клієнтом та адвокатом.
Окрім того, апелянт зазначає, що в провадженні суду є ряд аналогічних справ між тими ж сторонами, а тому витрачений адвокатом час є явно завищеним. Відтак, скаржник вважає, що витрати позивача на правову допомогу складають 17 346 грн.
11.01.2020 до суду від Публічного акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Обгрунтовуючи подану апеляційну скаргу, позивач зазначає, що відповідно до ст. 126 ГПК України суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не подавав суду клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на послуги адвоката, не подав доказів на підтвердження неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. В той же час позивачем надано суду докази на підтвердження розміру понесених судових витрат.
Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1542/19 розподілено до розгляду головуючому судді Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Стрийський вагоноремонтний завод” Акціонерного товариства “Українська залізниця” на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 20.01.2020.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з апеляційної скарги відповідача, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 оскаржується лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 34 692,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката (скаржник вважає, що витрати позивача на правову допомогу складають 17 346 грн.).
Оскільки, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 10 319,69 грн. в порядку компенсації витрат адвоката, пов'язаних із наданням правової допомоги, додаткове рішення сторонами не оскаржується, судом апеляційної інстанції додаткове рішення у цій частині не переглядається.
Колегія суддів, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, зазначає наступне:
За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
30.10.2019 Господарський суд Львівської області прийняв рішення у справі №914/1542/19.
04.11.2019, тобто в межах визначеного ч.8 ст.129 ГПК України 5-ти денного строку після прийняття рішення у даній справі, позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просив суд , зокрема, стягнути з відповідача 34 692 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката долучено до заяви копії: договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018, укладеного між адвокатом Максименком А.Ю., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1114 від 25.11.2011, та ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»; додатку № 2 до договору від 24.01.2018, який встановлює прейскурант цін на послуги з надання професійної правової допомоги адвокатом; угоди від 05.12.2018 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018; детального опису наданих послуг по справі №914/1542/119 на загальну суму 34 692,00 грн.; акту № 1 від 01.11.2019 приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги від 05.12.2019 на загальну суму 34 692,00 грн., підписаного та скріпленого відтисками печаток ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та адвоката Максименко А.Ю., який містить детальний опис наданих адвокатом послуг.
Відтак, позивачем доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 34 692 грн.
Доводи апелянта про те, що в договорі про надання правничої допомоги, укладеному 24.01.2018 між позивачем та адвокатом Максименко А.Ю, зазначено перелік робіт, однак не зазначено чи узгоджений цей перелік робіт із клієнтом і в договорі не зазначено, що його укладено саме для надання правової допомоги у цій справі відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані, оскільки до заяви про прийняття додаткового рішення позивачем додано угоду від 05.12.2018 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018, відповідно до п.1 якої позивач доручає адвокату ведення справи про стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Стрийський вагоноремонтний завод” Акціонерного товариства “Українська залізниця” стосовно невиконання договору поставки №СВРЗ-03-22-18-144/ю від 01.11.2018, що і є предметом позову у даній справі.
Доводи апелянта про те, що позивачем не зазначено який час витрачено на підготовку всіх документів та їх опрацювання, не надано акту виконаних робіт, укладеного між клієнтом та адвокатом, відхиляються судом апеляційної інстанції оскільки до заяви про прийняття додаткового рішення позивачем додано акт № 1 від 01.11.2019 приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги від 05.12.2019 на суму 34 692,00 грн., підписаний та скріплений відтисками печаток ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та адвоката Максименко А.Ю., який містить детальний опис наданих адвокатом послуг. Так, згідно з цим актом сума 34 692,00 грн. складається з: гонорару за представництво в Господарському суді Львівської області (3 засідання) 16 692,00 грн.; вивчення та аналізу положень договору від 01.11.2018 р. (2 години) 2 000,00 грн.; складання та направлення претензії відповідачу (1 документ) 3 000,00 грн.;складання тексту позовної заяви (1 документ) 6 000,00 грн.; організації направлення засобами поштового зв'язку копії позовної заяви стороні, претензії, відповіді на відзив, складання опису поштового вкладення, оформлення інших поштових документів (1 примірник) 3 000,00 грн.; відповідь на відзив (1 документ) 4 000,00 грн.
В акті зазначено, що він є підставою для проведення остаточних розрахунків, порядок яких визначений у договорі між клієнтом і адвокатом; сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо якості наданої професійної правничої допомоги та виконання договору у цілому.
Також, позивачем подано детальний опис наданих послуг з зазначенням витрачено часу та обсягу наданих послуг та копії документів, які підтверджують витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Окрім того, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що позивачем не надано жодних доказів оплати послуг на рахунок адвоката, з огляду на наступне:
Відповідно до п.4 угоди від 05.12.2018 до договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018 оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунку адвоката у строк передбачений договором від 24.01.2018.
Відповідно до п.3.4. договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018 остаточний розрахунок з адвокатом здійснюється у майнових спорах - не пізніше 5 днів з дати зарахування коштів стягнутих на користь клієнта на його розрахунковий рахунок.
У постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.
Як зазначалось вище, позивачем згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 34 692 грн.
Водночас, відповідачем, відповідно до ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимим доказами неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Окрім того, відповідачем не доведено неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та наявності підстав для їх зменшення з 34 692 грн. до 17 346 грн. і у поданій апеляційній скарзі.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені.
З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає що додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.
Відповідач при поданні апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 сплатив судовий збір у розмірі 2 881,50 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2394177 від 11.12.2019.
Однак, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
При цьому, Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Необхідною умовою для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у разі оскарження додаткового рішення, є встановлення та віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору та ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні заяви про прийняття додаткового рішення.
Тобто для визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове судове рішення необхідно встановити ставку, що підлягала сплаті при поданні заяви про прийняття додаткового рішення.
Оскільки за нормами п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, тобто ставка за подання відповідної заяви, з якої розраховується судовий збір, відсутня, суд апеляційної інстанції вважає, що і за подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції судовий збір не сплачується.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі №914/1542/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі філії “Стрийський вагоноремонтний завод” Акціонерного товариства “Українська залізниця” - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
3.Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Плотніцький Б.Д.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.01.2020