ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 січня 2020 року Справа № 915/1602/19
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної
суддів В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ТОВ «Братське-Агро» - не зявився;
від ФОП Абдуліна О.М.- не зявився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 21 жовтня 2019 року
у справі №915/1602/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро»
до Фізичної особи-підприємця Абдуліна Олександра Миколайовича
про визнання недійсним договору про надання послуг з охорони
суддя суду першої інстанції: М.В. Мавродієва
час і місце ухвалення рішення: 21.10.2019р., 12:42, м.Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №1,
повне рішення складено 31.10.2019р.
Учасники процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 21.01.2020р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України підписано вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
18.06.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (надалі - позивач, ТОВ «Братське-Агро», Товариство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Абдуліна Олександра Миколайовича (надалі - відповідач, ФОП Абдулін О.М.), в якому просило визнати недійсним Договір про надання послуг з охорони №26/12-2017АОБ від 26.12.2017р. (надалі - Договір від 26.12.2017р.), укладений між ТОВ «Братське-Агро» та ФОП Абдуліним О.М.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Братське-Агро» зазначає наступне:
- Договір від 26.12.2017р. від позивача підписав директор Бачин О.В. (який діяв на підставі статуту, про що зазначено у преамбулі договору), сума коштів, яку відповідач повинен сплачувати за договором становить 387316,80грн. на місяць. На час укладання (підписання) спірного договору у директора ТОВ «Братське-Агро» Бачина О.В. не було повноважень на підписання такого договору, оскільки за положеннями п.11.3.5.4 статуту Товариства, що діяв на момент укладання договору, директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями на суму, що не перевищує 50000грн. Укладання договорів сумою понад 50000грн. належить до компетенції загальних зборів товариства, про що зазначено в п.11.2.2.10 статуту Товариства.
- у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «Братське-Агро» станом на час укладання договору зазначено про обмеження щодо керівника Бачина О.В. а саме - обмеження згідно статуту. В договорі чітко вказано, що директор ТОВ «Братське-Агро» діє на підставі статуту, в статуті зазначено про обмеження повноважень директора. Про даний факт достеменно було відомо відповідачу, що виключає можливість твердження про відсутність юридичних наслідків для відповідача, у зв'язку з відсутністю повноважень директора на підписання договору;
- оскільки у директора Товариства були відсутні повноваження на підписання Договору, Договір від 26.12.2017р. підлягає визнанню недійсним у судовому порядку;
- частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень встановлюючи, що для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладання договору , однак набувають такої сили в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймі розумну обачність, знати про це.
З посиланням на норми ст.ст.11 (ч.ч.1,4), 626-629, 202 (ч.1), 215, 92, 97, 145, 207(ч.2), ч.1 ст.239 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
09.08.2019р. ФОП Абдулін О.М. подав місцевому господарському суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зважаючи на те, що він дійсно не знав про те, що директор ТОВ «Братське-Агро» діє з перевищенням повноважень, оскільки при підписанні договору директор Товариства не надавав відповідачеві статуту позивача для ознайомлення і не повідомляв про будь-які обмеження, а лише ознайомив з документом, який вказував на те, що він є директором ТОВ «Братське-Агро». Не є статут позивача й додатком до Договору від 26.12.2017р., що надавало б можливість стверджувати про можливість позивача ознайомитись з його положеннями.
Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 668/13907/13-и).
Правочин від 26.12.2017р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, укладений договір довгий проміжок часу виконувався сторонами - відповідачем надавались, а позивачем приймались за актами приймання-передачі послуги з охорони та сплачувались відповідні платежі за надані послуги (суми щомісячних платежів складали близько 200000грн), а тому Договір від 26.12.2017р. не може бути визнаний недійсним з підстав, зазначених у позові. Більше того, про недійсність правочину ТОВ «Братське-Агро» зазначило лише після подання позову до суду та винесення рішення у справі №915/752/19 про стягнення з нього суми боргу.
Рішенням господарського суду від 21.10.2019р. у задоволенні позові відмовлено.
Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст. ст. 92, 179 (ч.7), 203, 204 , 215, 241 ЦК України, п.п.2.1,3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» та вмотивоване наступним:
- згідно п.11.3.5.4 Статуту ТОВ «Братське-Агро» директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями (у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) - на суму, що не перевищує 50000грн. Відповідно до положень п.11.2.2.10 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства, якщо інше не передбачено окремим рішенням загальних зборів учасників товариства (яке має бути оформлене у письмовій формі у вигляді протоколу) належить - прийняття рішень про укладення виконавчим органом правочинів (підписання угод, договорів, контрактів) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями (у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) - на суму, що перевищує 50000грн.;
-26.12.2017р. між сторонами укладено Договір №26/12-2017АОБ про надання послуг з охорони, який скріплений підписами та печатками обох сторін. Зі сторони замовника - ТОВ «Братське-Агро» договір підписаний директором Бачиним Олександром Васильовичем, який діє на підставі статуту товариства. З Додатку №1 до Договору вбачається, що виконавець забезпечує необхідну кількість працівників для охорони об'єкту замовника, шляхом виставлення охорони цілодобових постах в кількості 13 постів загальною кількістю 26 чоловік цілодобово, а тому щомісячна вартість послуг за спірним договором повинна складати 387316,80грн. з розрахунку: 20,69грн. за одну людино/годину х 24 години х 30 днів х 26 чоловік;
-суд погоджується з доводами позивача, що у директора товариства Бачина О.В. були відсутні повноваження на підписання оспорюваного договору;
- у той же час, із змісту норми ч.1 ст.241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.09.2018р. у справі №910/18812/17.
- сторонами були без зауважень підписані акти приймання-передачі послуги з охорони виробничих об'єктів по оспорюваному договору у січні - серпні 2018 року на загальну суму 1721821,80грн, які позивачем в подальшому були оплачені
- позивач шляхом здійснення оплати за надані відповідачем протягом січня - серпня 2018 року по оспорюваному договору послуги вчиняв конклюдентні дії по схваленню спірного правочину, а тому оскільки в матеріалах справи наявні докази вчинення позивачем конклюдентних дій по наступному схваленню спірного правочину, позов про визнання такого договору недійсним задоволенню не підлягає.
26.11.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВа «Братське-Агро» (надіслана скаржником поштою 19.11.2019р.) на рішення від 21.10.2019р., в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити та визнати недійсним договір поставки від 26.12.2017р. №26/12-2017АОБ.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, крім доводів, зазначених у позовній заяві, зазначає наступне:
- висновки суду, що мало місце наступне схвалення правочину, оскільки після підписання договору з боку позивача підписувалися акти приймання-передачі послуг та оплачувалися послуги є помилковими, оскільки судом не враховано, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення. Дана позиція узгоджується з постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2018р. у справі №910/8794/16;
- оскільки всі акти приймання-передачі послуг з охорони підписані директором Бачиним О.В., що не мав на це повноважень, а на підставі них була здійснена оплата, даний факт не можна вважати наступним схваленням правочину. Вищезазначені факти судом не враховано, що призвело до помилкових висновків та ухвалення помилкового рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВа «Братське-Агро» на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019р. у справі №915/1602/19 та встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 16.12.2019р.
09.12.2019р. відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи наступне:
- договір про надання послуг з охорони був укладений між сторонами 26.12.2017р. терміном на один рік. Кожного місяця підписувались акти приймання-передачі наданих послуг, згідно яких з 01.01.2018р. і по 01.08.2018р. включно позивач проводив розрахунки за надані відповідачем послуги, що позивачем не заперечується;
- сторони досить довгий період часу перебували в договірних відносинах та 8 місяців обопільно та належним чином виконували умови договору №26/12-2017АОБ;
- згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками та засновниками ТОВ «Братське-Агро» були компанія «Кейвіклан лімітед» та ОСОБА_1 та на переконання відповідача, засновникам та учасникам Товариства було відомо про існування Договору від 26.12.2017р. так як він діяв досить довгий проміжок часу, згідно якого надавались послуги та сплачувались відповідні платежі за надані послуги, про що засновники Товариства не могли не знати, адже суми щомісячних платежів складали близько 200000грн.
- ч. ст.92ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203. 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
- з огляду на приписи ст.ст.92, 237-239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.
- для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При ньому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 668/13907/13-ц).
- суд першої інстанції вірно прийняв рішення по даній справі, повно та всебічно дослідивши всі докази прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2019р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні 21.01.2020р.
В засідання суду апеляційної інстанції учасники справи своїх представників не направили, були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином: позивач та відповідач отримали копії ухвали суду від 17.12.2019р. про призначення справи до розгляду 24.12.2019р, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що протоколом загальних зборів №1 від 19.10.2017р. засновників ТОВа «Братське-Агро» затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (а.с.10-18) відповідно до положень п.1.1 якого товариство діє на підставі цього статуту, Цивільного та Господарського кодексів України, ЗУ «Про господарські товариства» та інших чинних в Україні актів законодавства. У всьому, що не врегульовано цим статутом, слід керуватися чинним цивільним та господарським законодавством.
Відповідно до п.11.1 Статуту ТОВ «Братське-Агро» органами управління товариством є: вищий орган - Загальні збори учасників та виконавчий орган - Директор
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі й з тих, що передані загальними зборами учасників до компетенції виконавчого органу (директора) (п.11.2.1 Статуту Товариства).
Відповідно до п.11.2.2.10 Статуту ТОВа «Братське-Агро» до компетенції загальних зборів учасників товариства, якщо інше не передбачено окремим рішенням загальних зборів учасників товариства (яке має бути оформлене у письмовій формі у вигляді протоколу) належить - прийняття рішень про укладення виконавчим органом правочинів (підписання угод, договорів, контрактів) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями (у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) - на суму, що перевищує 50000,00грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Загальні збори учасників товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган призначають директора та встановлюють його компетенцію. Виконавчий орган товариства складається з однієї особи - директора. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників товариства і організовує виконання їх рішень (п.11.3 Статуту Товариства).
Відповідно п.11.3.5.4 Статуту ТОВа «Братське-Агро» директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями (у т.ч., але не виключно: електро-, газо-, водопостачання) - на суму, що не перевищує 50000,00грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Пунктом 11.3.5.5 Статуту Товариства встановлено, що директор вправі самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди тощо), за винятком тих, що потребують рішення вищого органу - загальних зборів учасників (п.11.2.2 та п.11.2.3), якщо інше не передбачено окремим рішенням загальних зборів учасників товариства.
26.12.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Братське-Агро» (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем Абдуліним Олександром Миколайовичем (Виконавець) було укладено Договір №26/12-2017АОБ про надання послуг з охорони (а.с.30-36), відповідно до умов п.1.1 якого Виконавець зобов'язується за плату надавати послуги з цілодобової охорони території замовника, а також об'єктів та іншого майна, що належить замовнику (або яке знаходиться у володінні чи користуванні замовника, і знаходиться на території, розташованої за адресами, визначеними в Додатку №1 до даного Договору, а замовник зобов'язується сплачувати послуги, що надаються виконавцем, у відповідності до умов даного Договору.
Для надання послуг з охорони об'єкта виконавець здійснює виставлення цілодобових постів. Найменування, перелік, кількість та конкретне місце розташування цілодобових постів, погоджується сторонами в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору (п.1.2 Договору від 26.12.2017р.).
Відповідно до п.2.1.1 Договору від 26.12.2017р. вартість послуг за даним Договором здійснюється з розрахунку: 20,69грн., у т.ч. ПДВ 20%, за одну людино/годину охорони цілодобового поста. Щомісячний розрахунок вартості послуг за кожен місяць надання послуг здійснюється в Акті приймання-передачі наданих послуг на підставі вартості послуг, погодженої сторонами в п.2.1 даного Договору. Вартість послуг за кожен місяць надання послуг не повинна перевищувати 498422,10грн., у т.ч. ПДВ 20% (п.2.2 Договору).
Оплата послуг замовника виконавцю за даним договором здійснюється щомісяця, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг, який є підтвердженням надання послуг і підставою для оплати, а також виставленого виконавцем рахунку за надані послуги (п.2.4 Договору від 26.12.2017р.).
Відповідно до п.3.7 Договору від 26.12.2017р. приймання-передача наданих послуг від Виконавця Замовнику здійснюється щомісячно шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.
Замовник повинен підписати Акт приймання-передачі наданих послуг протягом 5 робочих днів з дати отримання (особисто представником Замовника або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладеного) зазначеного Акту або надати мотивовану відмову від підписання даного Акту приймання-передачі наданих послуг (п.3.9 Договору від 26.12.2017р.).
Відповідно до п.4.1 Договору від 26.12.2017р. Виконавець зобов'язаний організувати та забезпечити охорону та недоторканість об'єкту замовника, а також іншого майна, що знаходиться на території, яка охороняється, від розкрадання та не допускати несанкціонований доступ (проникнення) сторонніх осіб на об'єкт.
Замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати надані Виконавцем послуги в порядку, визначеному в даному Договорі (п.4.2 Договору від 26.12.2017р.).
Відповідно до п.8.1 Договору від 26.12.2017р. він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018р. включно, але в будь-якому випадку, до повного належного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.
Договір від ТОВ «Братське-Агро» підписаний директором Бачиним Олександром Васильовичем, який діє на підставі статуту Товариства, від ФОП Абдуліна О.М. - безпосередньо відповідачем та скріплений печатками сторін.
На виконання п.п.1.1, 1.2 Договору між сторонами було складено та підписано Перелік цілодобових постів (Додаток №1 від 26.12.2017р. до Договору від 26.12.2017р.) (а.с.37), яким визначено найменування, перелік, кількість та конкретне місце розташування цілодобових та тимчасових постів. В Додатку №1 до Договору міститься перелік цілодобових постів в кількості 13 постів загальною кількістю 26 чоловік цілодобово, а тому щомісячна вартість послуг за спірним договором може складати 387316,80грн. з розрахунку: 20,69грн. за одну людино/годину х 24 години х 30 днів х 26 чоловік.
Також сторонами складено та підписано Персональну відповідальність (Додаток №2 від 26.12.2017р. до Договору від 26.12.2017р.) (а.с.38-40), в якій надано повноваження, а також встановлено персональну відповідальність для посадових осіб, визначивши для них зону відповідальності згідно переліку, а саме з боку Замовника:
- директор Бачин О.В.:
- перелік повноважень: підписання договору і додатків (доповнень) до нього; забезпечення виконання Замовником зобов'язань за Договором; призначення відповідальної особи для виконання повноважень відповідно до порядку, встановленому установчими та/або внутрішніми документами установи.
- зона відповідальності - за укладення (підписання) Договору, змін і додатків до нього в рамках законних повноважень.
- головний бухгалтер Білай В.В.:
- перелік повноважень: надання інформації та документів про Замовника повноваження і особи, яка підписує Договір від імені Замовника; перевірка відповідності умов Договору вимогам бухгалтерського обліку та чинного податкового законодавства; ведення листування з Виконавцем при виконанні зобов'язань за Договором, підписання актів та інших документів при виконанні зобов'язань за Договором з боку Замовника; перевірка відповідності цін на послуги рівню ринкових цін в Україні.
- зона відповідальності - за достовірність наданої інформації та документів про Замовника і повноваження особи, яка підписує Договір від імені Замовника; за відповідність умов Договору вимогам бухгалтерського обліку та чинного податкового законодавства; за ведення переписки з Виконавцем при виконанні зобов'язань за даним Договором, в тому числі за надання відповідей на листи Виконавця у встановлені Договором або законодавством України строки, за відповідність змісту листів фактичному волевиявленню Замовника; за підписання рахунків, актів та інших документів при виконанні зобов'язань за Договором з боку Замовника; за відповідність цін на товари рівню ринкових цін в Україні.
01.10.2018р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі робіт (послуг) №01/10/Б за Договором від 26.12.2017р., за яким Замовник прийняв у Виконавця роботи «Охорона виробничих об'єктів» за період з 01 по 30.09.2018р. на загальну суму 286970,30грн. (а.с.71).
01.11.2018р. між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі робіт (послуг) №01/11/Б за Договором від 26.12.2017р., за яким Замовник прийняв у Виконавця роботи «Охорона виробничих об'єктів» за період з 01 по 30.10.2018р. на загальну суму 241659,20грн. (а.с.72).
ТОВ «Братське-Агро» на виконання умов Договору від 26.12.2017р. сплатило ФОП Абдуліну О.М. 1721821,80грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи (а.с.61-69) від 23.02.2018р., 16.03.2018р., 12.04.2018р., 16.05.2018р., 21.06.2018р., 16.07.2018р., 25.09.2018р., 28.09.2018р. та від 01.10.2018р.
В матеріалах справи також міститься копія листа ГУ Національної поліції в Миколаївській області (Братський відділ поліції) від 05.06.2019р. (а.с.70), в якому зазначено, що 18.09.2018р. до Братського ВП ГУНП в Миколаївській області по телефону надійшло повідомлення від начальника служби безпеки ТОВ «Братське-Агро» Буберенко С.М. по факту затриманням охоронцем ФОП Абдулін О.М. гр. Житаренком М.В. невідомої особи, котра здійснювала незаконний збір соняшника на земельній ділянці, яка знаходиться у оренді ТОВ «Братське-Агро».
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019р. у справі №915/752/19 (яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019р.), стягнуто з ТОВа «Братське-Агро» на користь ФОП Абдуліна О.М. 528629,50грн. основного боргу за надані по Договору №26/12-2017АОБ від 26.12.2017р. у вересні, жовтні 2018 року послуги з охорони, 75511,85грн. пені, 6292,66грн. - 3% річних, 30039,74грн. інфляційних втрат та 9607,11грн. судового збору.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Братське-Агро» зазначило, що у директора Товариства не було повноважень на підписання Договору від 26.12.2017р. (обмеження встановлені у пунктах 11.2.2.10, 11.3.5.4 Статуту Товариства), у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату укладення договору містився запис щодо наявності обмежень у повноваженнях директора згідно статуту. Про даний факт достеменно було відомо відповідачу, що виключає можливість твердження про відсутність юридичних наслідків для нього, у зв'язку з відсутністю повноважень директора на підписання договору, у зв'язку із чим Договір від 26.12.2017р. підлягає визнанню недійним у судовому порядку.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції з огляду наступного.
Відповідно до зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1,3 ст.207 ЦК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи.
У відносинах з третіми особами слід виходити з презумпції наявності достатнього обсягу повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і керівника її колегіального органу.
Контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень. Щодо кола повноважень директора юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то вони визначаються її установчими документами, які затверджуються юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку, трудовим договором.
З Додатку до Договору №1 від 26.12.2017р. вбачається, що відповідач забезпечує необхідну кількість працівників для охорони об'єкту замовника, шляхом виставлення охорони цілодобових постах в кількості 13 постів загальною кількістю 26 чоловік цілодобово, отже щомісячна вартість послуг за спірним договором повинна складати 387316,80грн. з розрахунку: 20,69грн. за одну людино/годину х 24 години х 30 днів х 26 чоловік.
Враховуючи те, що статутом Товариства обмежено повноваження директора на укладання від імені ТОВ «Братське-Агро» договорів на суму, що перевищує 50000грн., ту обставину, що сума за Договором від 26.12.2017р. згідно Додатку №1 розрахунково перевищує 50000грн. та відсутність у матеріалах справи доказів щодо надання загальними зборами ТОВа «Братське-Агро» директору Бачину О.В. погодження укладення Договору від 26.12.2017р., суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що у директора ТОВ «Братське-Агро» Бачина О.В. були відсутні повноваження на укладення з ФОП Абдуліним О.М. Договору №26/12-2017АОБ про надання послуг з охорони.
Разом з цим, вірним є висновок суду першої інстанції щодо схвалення правочину виходячи з такого.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/11079/19 викладена правова позиція, відповідно до якої наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2018р. у справі №910/18812/17 зазначено, що
із змісту норми ч.1 ст.241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-59гс14, від 06.04.2016 у справі № 3-84гс16).
З матеріалів справи убачається, що ТОВ «Братське-Агро» та ФОП Абдуліним О.М. були підписані Акти приймання-передачі послуг з охорони виробничих об'єктів №01/10/Б від 01.10.2018р. та 01/11/Б від 01.11.2018р.
Крім того, ТОВ «Братське-Агро» сплатило відповідачу протягом лютого-жовтня 2018 року 1721821,80грн. на виконання умов Договору від 26.12.2017р. за платіжними дорученнями, перелік яких наведений вище у тексті постанови суду апеляційної інстанції.
Отже підписанням Актів приймання-передачі послуг з охорони та сплатою коштів на виконання умов Договору від 26.12.2017р. позивач вчинив дії по наступному схваленню спірного правочину, що виключає можливість визнання Договору від 26.12.2017р. недійсним (ст.241 ЦК України), оскільки наступне схвалення правочину створює цивільні права та обов'язки з моменту його вчинення.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «Братське-Агро» колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
У Персональній відповідальності (а.с.38), яка є Додатком №2 до Договору від 26.12.2017р. зазначено, що сторони дійшли згоди надати повноваження головному бухгалтеру ТОВ «Братське-Агро» Білай В.В. на підписання актів та інших документів при виконанні зобов'язань за Договором з боку Замовника, а також повноваження вчинення інших дій.
Зазначаючи у своїй апеляційній скарзі про те, що Акти приймання-передачі послуг з охорони підписані директором Бачиним О.В., який не мав на це повноважень, ТОВ «Братське-Агро» оминає увагою той факт, що Акти від 01.10.2018р. та від 01.11.2018р. крім директора позивача підписані також двома іншими посадовими особами Товариства - фахівцем СБ УК Буберенко С.М. та головним бухгалтером Білай В.В., при цьому головний бухгалтер за умовами договору (Додаток №2) є уповноваженою на підписання Актів та інших документів за договором з боку Замовника. Отже ухвалення правочину мало місце з боку уповноваженої особи замовника.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №910/8794/16 позиції, оскільки фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, у справах №910/8794/16 та №915/1602/19 не є однаковими - у справі №910/8794/16 не відбувалась сплата коштів за отримані послуги за договором.
Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення позову ТОВ «Братське-Агро».
В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення від 21.10.2019р.), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284, 286-288 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019р. у справі №915/1602/19 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Братське-Агро».
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.
Повна постанова складена 24 січня 2020 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир