Справа № 638/13258/18
Провадження № 2-з/638/344/18
17 вересня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова
в складі головуючого судді Штих Т.В.
при секретарі Вакула І.В.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центр» про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в порядку розгляду заяви про забезпечення позову,-
встановив:
Позивачі звернулись до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до відкриття провадження у справі. Посилаються на те, що не вжиття заходів вказаних ними у заяві приведе до того, що їх квартири, належні їм на праві власності, стануть непридатними для проживання й повністю унеможливить захист їхніх прав та законних інтересів, що порушуються відповідачем.
Вивчивши надану заяву, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ч.3 ст. 150 ЦПК України вимагає щоб види забезпечення позову були співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.06 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У поданій до суду заяві про забезпечення позову, заявники зазначають, що ними буде подано позовну заяву та описано предмет позову, що буде пред'явлений. Суду позовні вимоги не зрозуміли. Можливо, це забезпечення позову - є вирішенням справи по суті, а відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Також суду є незрозумілим спосіб забезпечення позову, а саме: щодо кола яких осіб необхідно вжити обмеження та заборону.
Враховуючи викладене, не зважаючи на вимоги ч.2 ст.149 ЦПК України, відповідно до якої забезпечення позову допускається до пред'явлення позову, суд вважає дану заяву передчасною, крім того, суд не може визнати застосування забезпечення позову у даному випадку законним, доцільним та співрозмірним, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст.149,150 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі до Дзержинського районного суду м. Харкова протягом 15 днів з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Т.В. Штих