Провадження № 2-о/742/30/20
Єдиний унікальний № 742/179/20
23 січня 2020 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайоний суд Чернігівської області
в складі:головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Копань А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Чернігівській області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просить встановити факт смерті її батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м.Макіївка Донецької області .
У зв'язку з тим, що батько заявника помер на тимчасово окупованій території, на даний час заявник позбавлений можливості реєстрації в законному порядку факту смерті в органах РАЦСу, оскільки отримав відмову у проведенні державної реєстрації смерті у зв'язку відсутністю документів, які є підставою для здійснення державної реєстрації смерті.
Встановлення даного факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть для відкриття спадкової справи.
Заявник, в своїй заяві просила заяву задовольнити, справу розглядати без її участі.
Представник зацікавленої особи Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно копії свідоцтва про смерть №1311 від 25.10.2019 року, виданого «Горняцким отделом ЗАГС Макеевского городского управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики», ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років /а.с.5/.
Ксерокопією свідоцтва про народженя НОМЕР_1 та ксерокопією свідоцтва про одруження НОМЕР_2 підтверджується, що заявник ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 /а.с.4, 7/.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Відповідно до п. ґ ч. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, підставами для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно п.2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»- державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Докази, що містяться у справі, зокрема, копія свідоцтва про смерть№1311 від 25.10.2019 року ОСОБА_2 , підтверджує факт смерті ОСОБА_2 незалежно від того, яким закладом видане це свідоцтво та дати його видачі.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Приписами ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно зі ст. 319 ч.2 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ч.1 ст. 316 Цивільно-процесуального кодексу України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до п.2.ч. 1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно з ч.2 ст. 317 ЦІІК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами,що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
У відповідності до ч.ч.3, 4 ст.9 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014р №1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом.
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000р, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: - лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006р №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р за №1150/130234; - фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006р №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006р за №1150/130234; - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; - рішення суду про оголошення особи померлою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки потрібно йому для державної реєстрації смерті батька. За таких обставин, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
На підставі Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та керуючись статтями 76-79,293,294,315,317,319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Прилуцький міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Чернігівській області про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Макіївка Донецької області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , вік померлого - 68 років.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Г. Павлов