іменем України
23 грудня 2019 року
м. Харків
справа № 644/5483/19
провадження № 22-ц/818/5873/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
ім'я (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року в складі судді Сітала А.К.,
В червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із уточненою в подальшому заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви та просила заборонити будь - яким особам вчиняти будь - які правочини і будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь - яким особам вчиняти будь - які правочини і будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 .
02 жовтня 2019 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 подала до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року.
Клопотання мотивовано тим, що нерухоме майно, на яке накладено заборону вчиняти правочини і реєстраційні дії, входить до складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем якого є син ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову була подана ОСОБА_1 до пред'явлення позову про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України. Частиною четвертою статті 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред'явити позов протягом 10 днів. Після вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою 03 липня 2019 року, яку ухвалою від 05 липня 2019 року повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України. Вдруге з позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 08 липня 2019 року, тобто після спливу 10 денного строку, встановленого для подання позовної заяви, після вжиття заходів забезпечення позову, передбаченого статтею 152 ЦПК України.
Також зазначає, що заява ОСОБА_1 не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову та викладених обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року заяву ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року, залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що частиною четвертою статті 152 ЦПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Отже законодавець розмежовує лише час, протягом якого позивач має звернутися до суду з позовною заявою по суті після вжиття заходів забезпечення позов. В одному випадку це 10 днів, в іншому - 30 днів. Разом з тим, час, з якого починається відлік для подання позовної заяви по суті, залишається незмінним - з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, а не з часу подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову, як стверджує представник відповідача. Вперше позовна заява після вжиття заходів забезпечення позову подана ОСОБА_1 03 липня 2019 року. Вдруге позивач звернулася до суду з позовною заявою 08 липня 2019 року, тобто протягом 10 денного строку, після вжиття заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 03 липня 2019 року.
06 листопада 2019 року ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухватити нове рішення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що частиною четвертою статті 152 ЦПК України встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Таким чином, законодавець розділяє строки та момент для пред'явлення позову - 10 днів з дня подання заяви про забезпечення позову та 30 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову у разі подання заяви про арешт морського судна. Суд першої інстанції здійснив підміну понять та невірно витлумачив початок та момент, з якого починається відлік процесуального строку 10 днів, який не пов'язаний з ухвалою суду про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини тринадцятої статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі - повернення позовної заяви. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 липня 2019 року було повернуто позовну заяву ОСОБА_1 . Дана ухвала набрала законної чинності. 08 липня 2019 року ОСОБА_1 подала позовну заяву вдруге, за якою заведена інша цивільна справа.
Нерухоме майно, на яке накладено заборону вчиняти правочини і реєстраційні дії, входить до складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , єдиним спадкоємцем якого є син ОСОБА_2 . Позивач не є суб'єктом спадкових відносин, станом на час подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не отримала відмову приватного нотаріуса в прийнятті її заяви на спадкування першої черги спадкоємців за законом, а тому її право на час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову та повторного подання позовної заяви не було невизнане чи порушене.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову (частина четверта статті 152 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Пунктом 2 частини тринадцятої статті 158 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі повернення позовної заяви.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 644/5059/19 задоволено заяву ОСОБА_1 Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь - яким особам вчиняти будь - які правочини і будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 .
Після вжиття заходів забезпечення позову 03 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, яку ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 липня 2019 року було повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
08 липня 2019 року ОСОБА_1 знов звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Харківської міської ради про усунення особи від права на спадкування, встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем та визнання права власності.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 644/5483/19, яка на даний час перебуває на розгляді.
Таким чином, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції мав скасувати заходи забезпечення позову у справі № 644/5069/19, вжиті ухвалою від 03 липня 2019 року з підстав, передбачених пунктом 2 частини тринадцятої статті 158 ЦПК України.
Пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України встановлено, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
З урахування викладеного, ухвала суду першої інстанції про забезпечення позовупідлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 644/5059/19.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Великоданова Л.В ОСОБА_5 не позбавлена можливості звернутися з заявою про забезпечення її позову в межах розгляду цивільної справи № 644/5483/19.
Керуючись ст. ст. 149, 158, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року - скасувати та ухвалити нову постанову.
Заяву ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати заборону будь - яким особам вчиняти будь - які правочини і будь - які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 , накладену ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 644/5059/19.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2019 року.
Головуючий - А.В. Котелевець
Судді - Р.М. Піддубний
О.Ю. Тичкова