Ухвала від 23.12.2019 по справі 2-81/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2019 року

м. Харків

Справа № 2-81/11

Провадження № 22-з/818/502/19

Харківський апеляційний суду в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Пилипчук Н.П.

суддів - Кругової С.С., Бровченка І.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Харківського апеляційного суду в складі Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І., у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів та встановлення права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 21 лютого 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі № 2-81/11 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів та встановлення права власності в порядку спадкування, по якій відкрито апеляційне провадження і яка призначена до судового розгляду..

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заявив про відвід суддям колегії Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року відвід ОСОБА_1 суддям колегії Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І. визнано необґрунтованим. Заяву про відвід передано на автоматизований розподіл з метою визначення складу суду для вирішення питання про відвід. Провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до частини 8 статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали заяви та перевіривши підстави, з яких заявлено відвід суддям Сащенко І.С., Коваленко І.П., Овсянніковій А.І. апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

Заява про відвід мотивована тим, що під час розгляду вказаної справи у судовому засіданні апеляційного суду 12 листопада 2019 року колегією суддів було відмовлено в роз'яснені ухвали Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року. Вказана обставина, на думку заявника, перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, доводи заяви про відвід судді зводяться до незгоди заявника з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи.

Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав відводу (самовідводу) судді і розширеному тлумаченню ця норма не підлягає.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.

В частині четвертій статті 36 ЦПК України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України («Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи»).

Незгода заявника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, які є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, встановлених нормами ЦПК України, не свідчить про те, що судді Сащенко І.С., Коваленко І.П., Овсяннікова А.І. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, та не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, слід зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Перевіривши мотиви заявленого відводу, колегія суддів приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки за правилом ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку, що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, чи щодо особи або дій заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді/суддів, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді/суддів у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді/суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Таким чином, зміст заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Сащенко І.С., Коваленко І.П., Овсянніковій А.І. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України.

Будь - яких інших посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення колегією суддів дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що доказів наявності підстав для відводу, в розумінні ст. 36 ЦПК України, та об'єктивних даних, що свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності колегії суддів, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Харківського апеляційного суду в складі Сащенка І.С., Коваленко І.П., Овсяннікової А.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування, стягнення матеріальної та моральної шкоди, встановлення фактів та встановлення права власності в порядку спадкування - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

І.О. Бровченко