Апеляційне провадження № 11сс/818/2197/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа № 636/4892/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
12 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2019 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених відповідальних осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 01.11.2019 року незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених відповідальних осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 01.11.2019 року незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 18.11.2019 р., в якій просить ухвалу скасувати та визнати дії та бездіяльність уповноважених відповідальних посадових осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду від 01.11.2019 року незаконними і зобов'язати надати заявнику витяг з ЄРДР про внесення відомостей за його заявою від 22.10.2019 року, визнати його потерпілим від кримінального злочину та передати заяву, яку він подав 22.10.2019 року, про вчинення злочину до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області, до органу досудового слідства Чугуївського ВП ГУНП та надати копію відповідного супроводжувального документа.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 зазначив, що посилання в ухвалі на ст. 55 КПК України є спробою відмовити йому у задоволенні його вимог, оскільки даною статтею, окрім іншого, передбачено вручення потерпілому пам'ятки про процесуальні права і обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Обов'язок про вручення пам'ятки є похідним від обов'язку визнання потерпілим. Тому факт невручення йому пам'ятки не можна розцінювати інакше, ніж як невизнання його потерпілим. Факт невручення йому пам'ятки і відповідне невизнання його потерпілим, поряд з обов'язком прокурора надати йому витяг з ЄРДР через 24 години з моменту внесення відомостей до ЄРДР, прямо вказує на відповідні обов'язки уповноважених відповідальних осіб прокуратури з виконання ухвали слідчого судді від 01.11.2019, яка залишається невиконаною. Вважає, що відповідальні особи Чугуївської прокуратури ігнорують вимоги ухвали від 01.11.2019. якою вони зобов'язані внести відомості про злочин за його заявою від 22.10. 2019, дати йому витяг з ЄРДР а передати матеріали за підслідністю у визначений строк. Чого прокуратурою не зроблено в визначені строки, чим порушено право на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вислухав доповідь судді, пояснення прокурора, перевірив матеріали судового провадження судова колегія приходить до наступного.
18.11.2019 року ОСОБА_7 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області зі скаргою, в якій просив суд визнати дії та бездіяльність уповноважених відповідальних посадових осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду від 01.11.2019 року незаконними та зобов'язати надати заявнику витяг з ЄРДР про внесення відомостей за його заявою від 22.10.2019 року, визнати скаржника потерпілим від кримінального злочину та передати його заяву, датовану 22.10.2019 року, про вчинення злочину до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області та надати копію відповідного супроводжувального документа.
Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених відповідальних осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 01.11.2019 року незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя мотивував таке рішення тим, що положеннями ст.303 КПК України не передбачено оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності слідчого, про які просив заявник, оскільки зазначеною статтею не передбачено обов'язку слідчого, прокурора винести постанову про визнання особи потерпілою. Частиною 5 статті 55 КПК України передбачений випадок винесення слідчим та прокурором вмотивованої постанови про відмову у визнанні потерпілим, яка і може бути оскаржена слідчому судді. Права та обов'язки потерпілого передбачені ст. ст. 56, 57 КПК України. Бездіяльність прокурора, слідчого щодо не вчинення дій про визнання особи потерпілою не може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.303 КПК України, оскільки кримінальний процесуальний закон не зобов'язує вчиняти такі дії слідчого чи прокурора.
Щодо вимог ОСОБА_7 про зобов'язання уповноважених відповідальних посадових осіб Чугуївської місцевої прокуратури надати йому витяг з ЄРДР про внесення відомостей за його заявою від 22.10.2019 року та передати його заяву від 22.10.2019 року про вчинення злочину до Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області та надати про це копію відповідного супроводжувального листа, слідчим суддею вірно зазначено, що наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством. Відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
З вказаним висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Конкретні випадки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним.
З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого, прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали слідчого судді, в якій наведені підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Визнання дій і бездіяльності уповноважених відповідальних осіб Чугуївської місцевої прокуратури щодо невиконання ухвали слідчого судді та зобов'язання у зв'язку з цим вчинити вказані у скарзі дії не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України. Посилання на ст. 55 КПК України в ухвалі слідчого судді не свідчить і ніяким чином не доказує спробу у відмові в задоволенні вимог заявника.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 376, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 18 листопада 2019 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді