Справа № 643/3511/19 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2142/19 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст.185 КК України
28 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 , яка взяла захист своїх інтересів на себе, без участі потерпілих, належним чином повідомлених про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою прокурора на вирок Московського районного суду м. Харкова від 18 04 2019 року,-
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Луганської області, м. Лисичанськ, громадянку України, з загально-середньою освітою, незаміжню, раніше судиму: 15 02 2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.303 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 21 11 2017 року з Харківського СІЗО №27 по відбуттю строку покарання; яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, та призначено їй покарання у виді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік та відповідно до ст. 76 КК України покласти на неї певні обов'язки.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення по справі експертизи у розмірі 715,00 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
ОСОБА_7 визнана винною судом та засуджена за те, що:
11 02 2019 року близько 11:30 год., перебуваючи в приміщенні супермаркету «Класс», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 128-В, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, взяла візок для продуктів та підійшла до холодильника із замороженими продуктами, де взяла три пачки масла «Білоцерківського Екстра солодко-вершкового» 82,5% по 400 гр., вартістю за одиницю 98,50 грн., згідно висновку судво-товарознавчої експертизи, після чого поклала вищезазначені продукти до візку. Після чого перейшовши до іншого відділу та переконавшись, що вона знаходяться поза візуальним спостереженням співробітників супермаркету сховала вищевказане масло, в зовнішні кишені куртки, яка була одягнута на неї.
Після чого, ОСОБА_7 , направилась до касової зони, де не сплативши за вищезазначений товар, пройшла через касу супермаркету та направилася до виходу з супермаркету. Однак, розпорядитись викраденим майном не змогла та злочин не довела до кінця, з причин, що не залежали від її волі, так як біля виходу з супермаркету «Класс», була зупинена охоронцями даного супермаркету. В результаті протиправних дій ОСОБА_7 , вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Компанія «ГРАНД-МАРКЕТ», загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи 295,50 грн.
Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані судом першої інстанції за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеним вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуваний вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий обвинувальний вирок, призначивши ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України покарання у виді 2 років позбавлення волі та, відповідно до ст.ст.75,76 КК України, звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
В обґрунтування своїх доводів зазначив, що судом першої інстанції призначено покарання у виді обмеження волі, яке не передбачено санкцією ч.1 ст.185 КК України, при цьому судом таке рішення в мотивувальній частині жодним чином не обґрунтовано.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги у повному обсязі.
Обвинувачена вважала за можливе вирішити питання щодо вироку на розсуд суду.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, думку обвинуваченої, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дії обвинуваченої кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.
Процедура розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України судом першої інстанції цілком дотримана.
Щодо апеляційних вимог сторони обвинувачення про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів визнає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з оскаржуваного вироку ОСОБА_7 призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
В той же час санкція ч.1 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до положень ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вірно зазначив прокурор у апеляційній скарзі, визначаючи саме такий вид покарання, суд не зробив відповідного посилання на застосування до обвинуваченої ст.69 КК України, при цьому, жодним чином не обґрунтував таке рішення в мотивувальній частині вироку.
Наведене свідчить про те, що апеляційні доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, на думку колегії суддів, є такими, що заслуговують на увагу, а тому вирок суду першої інстанції безумовно підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.409 КПК України, однією із підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України, з одного боку, чітко визначені повноваження суду апеляційної інстанції, з другого боку в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст.415 КПК України, не входить неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що в даному випадку було допущено судом першої інстанції, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.15), п.16) ч.1 ст.7 КПК України, ч.6 ст.22 КПК України та ст.23 КПК України, вирок Московського районного суду м. Харкова щодо ОСОБА_7 року підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження на новий розгляд у суд першої інстанції, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.
Під час перегляду даного кримінального провадження суду першої інстанції необхідно звернути увагу на положення процесуального закону щодо призначення покарання, приймаючи до уваги доводи, викладені прокурором у апеляційній скарзі.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Московського районного суду м. Харкова від 18 042019 року по справі щодо ОСОБА_7 , - скасувати.
Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити частково.
Призначити новий розгляд даної справи в суді першої інстанції.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ________________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4