Постанова від 21.01.2020 по справі 541/1046/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1046/19 Номер провадження 22-ц/814/83/20Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого апеляційну скаргу подав його представник - адвокат Демченко Костянтин Миколайович на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року (ухвалене суддею Куцин В.М., повний текст рішення складено 20 вересня 2019 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» (ТОВ «Маркет Тур») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення 48064 гривні 44 копійки за надання туристичних послуг відповідачам за відпочинок в Єгипті в період з 03 квітня 2018 року по 11 квітня 2018 року, оскільки останні незважаючи на усну домовленість про оплату наданих послуг після повернення з відпочинку не здійснили оплату отриманих послуг.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» 42222 (сорок дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 44 копійки за надання туристичних послуг.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» 843 (вісімсот сорок три) гривні 32 копійки сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» 843 (вісімсот сорок три) гривні 32 копійки сплаченого судового збору.

З даним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 в інтересах якого апеляційну скаргу подав його представник - адвокат Демченко Костянтин Миколайович, в якій прохав рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маркет Тур» відмовити.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема без урахування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Вказує, що суд першої інстанції неправильно дослідив та надав оцінку доказам, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив.

Судове засідання проводилося в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення сторін згідно положень передбачених ч.13 ст.7 ЦПК України, та ч.2 ст. 369 ЦПК України, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання апелянта про виклик свідка та розгляд справи з викликом сторін, оскільки наведені в ньому доводи не вказують на не можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі усної домовленості ТОВ «Маркет Тур» виданий ваучер №1081583 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання туристичних послуг відпочинок в Єгипті з 3.04.2018 по 11.04.2018 готель HyattRegency(GardensBay)-5 (а.с.7).Сертифікат застрахованої особи №1081583 від 02.04.2018(а.с.9-12). Пам'ятка туриста в Єгипет з 03.04.2018 по 11.04 2018 рейс 7W7953(а.с.13-14). Два авіаквитки на рейс 7W7953,№02/ НОМЕР_1 та №02/4610001112451 два зворотні квитки на рейс YЕ5012 №2060004455504 та 32060006678661(а.с.16-18).

Два квитки придбані додатково на 04.04.2018 року для перельоту до Єгипту, в зв'язку з запізненням відповідачів на виліт 03.04.2018 року на рейс 7W-7051 № 4610007761250 та №4610007761251(а.с.19-20).

ТОВ «Маркет Тур» проведено оплату туристичних послуг отриманих відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в розмірі що підтверджується платіжним доручення №83 від 03.04.2018 в розмірі 31554 грн 44коп. (туроператору ДЖОІ АП! ТОВ за турпакетзг. Рах №1081583від 02.04.2018) та платіжним дорученням №84 від 03.04.2018 року на суму 5336 грн.(за авіаквитки )(а.с.8, 22).

Вартість послуг ТОВ «Маркет тур» становить 5336 грн. (а.с.21).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали туристичне обслуговування у виді туристичних послуг відпочинок в Єгипті з 3.04.2018 по 11.04.2018 готель HyattRegency(GardensBay)-5, які надав позивач ТОВ «Маркет Тур». Вартість вказаних послуг становить 42222 грн 44коп (31554 грн 44 коп. вартість туристичного пакету та 5336 грн. вартість авіаквитків, які сплачені позивачем та вартість послуг ТОВ «Маркет тур» - 5336 грн.)

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Маркет Тур», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем були виконані зобов'язання по наданню комплексу послуг по туристичному обслуговуванню відповідачам в тому числі і послуг з перевезення, які є неподільними виходячи з доказів наданих позивачем, тому суд прийшов до висновку, що вимоги ТОВ « Маркет Тур» підлягають частковому задоволенню в розмірі 42222 грн. 44 коп. - суми підтвердженої належними доказами.

Разом з цим, місцевий суд зазначив, що твердження представника відповідача про перерахування згідно квитанції №99074078327447133605 від 03.04.2019 грошових коштів в сумі 23000 гривень Некриловим ОСОБА_3 ОСОБА_4 є оплатою за туристичні послуги надані позивачем відповідачам, оскільки вказаний банківський документ не містить будь-яких даних які б свідчили про оплату туристичних послуг наданих ТОВ «Маркет Тур» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.84).

Проте, з повністю такими висновками суду, колегія суддів в цілому погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та порушують норми матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 11_ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами частини третьої статті 6_ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами пункту 3 частини першої статті третьої, статті 627 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин, укладений між споживачем і виконавцем.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про туризм» учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, зокрема, є туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Статтею 20 Закону України «Про туризм» встановлено вимоги щодо виду, змісту договору на туристичне обслуговування.

Так, за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

За змістом частин першої, другої статті 23 Закону України "Про туризм" ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім'я (по батькові) туриста; строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера.

Відповідно до наказу державної туристичної організації України від 06 червня 2005 року N 50, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2005 року заN765/11045ваучер - документ, який є підставою і гарантією для отримання туристом оплаченої послуги або комплексу послуг суб'єкта туристичної діяльності,що надає послуги.У разі замовлення туристом послуг у різних суб'єктів туристичної діяльності турист отримує ваучери в кількості, пропорційній кількості суб'єктів туристичної діяльності. Ваучер оформляється суб'єктом туристичної діяльності, що реалізує туристу послугу або комплекс послуг. Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів (частина десята статті 20 Закону України «Про туризм»).

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч.2 ст. 910 ЦК України, укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали туристичне обслуговування у виді туристичних послуг відпочинок в Єгипті з 3.04.2018 по 11.04.2018 готель HyattRegency(GardensBay)-5, які надав позивач ТОВ «Маркет Тур». Вартість вказаних послуг становить 42222 грн. 44коп (31554 грн 44 коп. вартість туристичного пакету та 5336 грн вартість авіаквитків, які сплачені позивачем та вартість послуг ТОВ «Маркет тур» - 5336 грн).

На виконання домовленостей сторін, а також з метою оплати оформленого туру ОСОБА_5 (син відповідачів) 03.04.2018 року здійснив перерахування грошових коштів ОСОБА_4 у сумі 23000 (двадцять три тисячі) гривень, що підтверджується квитанцією №99074078327447133605 від 03.04.2018 року (а.с.84).

Відповідно до наданого Позивачем договору про надання туристичних послуг №20-2018 від 01.04.2018 року ОСОБА_4 на момент оформлення туристичних послуг працював у ТОВ «Маркет Тур» на посаді менеджера та представляв інтереси Позивача на підставі довіреності, та станом на сьогоднішній день вказана особа є директором ТОВ «Маркет Тур», що підтверджується наданими Позивачем документами (протоколом загальних зборів).

Крім того, з наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , лише після отримання грошових коштів від ОСОБА_5 , здійснив платіж за оформлені туристичні послуги для Відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно до ч.1, ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, оскільки зібраними доказами встановлено, що позивачем виконані зобов'язання по наданню комплексу послуг по туристичному обслуговуванню відповідачам, в тому числі і послуг з перевезення, які є неподільними виходячи з доказів наданих позивачем, суд першої інстанції прийшов до правильного виносвку щодо обґрунтованості вимог позивача та їх часткового задоволенню.

В той же час, на думку колегії суддів, місцевим судом доказу відповідачів, яким підтверджено оплату отриманих послуг в сумі 23000 грн, надано неналежну оцінку внаслідок чого безпідставно не прийнято даний доказ до уваги.

Відхиляючи даний доказ, суд першої інстанції виходив з того, що останні не довели призначення даних коштів. Проте, міцсевий суд, в порушення принципу змагальності, залишив поза увагою, що представник позивача ОСОБА_4 , не заперечуючи факту отримання коштів також не спростував доводів відповідачів та не довів іншого їх призначення та наявності між ним і сином відповідачів інших правовідносин, якіб потребували оплати. Вказані обставини та хронологія дій сторін при оформленні туристичних послуг, дають підстави, для визнання доводів відповідачів про оплату отриманих послуг у вказаній сумі, такими що відповідають дійсності, тобто є доведеними.

Тому, з стягнута з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Маркет Тур» сума коштів підлягає зменшенню та суму проведеної останніми проплати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, зміни рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).

Так, при подачі позову ТзОВ «Маркет Тур» було сплачено 1921 грн судового збору, а відповідачем ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги - 2881,50 грн. Оскільки, даною постановою позов задоволено частково та визначено до стягнення суму коштів у розмірі 19222.44 грн, то вимоги ТзОВ «Маркет Тур» задоволено на 40%, частка відмовлених вимог становить - 60% . Відтак, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача ТзОВ «Маркет Тур» необхідно стягнути суму понесених ним судових витрат у розмірі частки задоволених позовних вимог в рівних частинах по 384,20 грн з кожного (1921 грн. х 40% /100/2).

При цьому з позивача ТзОВ «Маркет Тур» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає до стягненню сума судових витрат, понесених ОСОБА_1 відповідно до частки відмовлених позовних вимог, у розмірі 1728,90 грн (2881,50 грн. х 60% /100).

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 вересня 2019 року змінити, зменшивши суму коштів які солідрано стягнуто з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» за отримані туристичні послуги до 19222 (дев'ятнадцяти тисяч двісті двадцяти двох) грн.44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» 384,20 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» 384,20 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Тур» на користь ОСОБА_1 1728,90 грн. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2020 року.

Головуючий суддя : _______________ Г.Л. Карпушин

Судді: _______________ Т.В. Одринська ______________ В.П. Пікуль

Попередній документ
87116145
Наступний документ
87116147
Інформація про рішення:
№ рішення: 87116146
№ справи: 541/1046/19
Дата рішення: 21.01.2020
Дата публікації: 27.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Полтавський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Розклад засідань:
09.01.2020 00:00 Полтавський апеляційний суд
21.01.2020 00:00 Полтавський апеляційний суд