Справа № 159/6879/19
Провадження № 3/159/138/20
23 січня 2020 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Бойчук П.Ю., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського ВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ковельським РВ УДМС України у Волинській області) проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 22.11.2019 року о 20 год. 25 хв. в м. Ковелі по вул. Польова, керував автомобілем марки «CHRYSLER GRANO VOYAGER», номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання по розгляду даної справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, однак неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Згідно протоколу серії ОБ № 110445 від 22.11.2019 року складеного відносно ОСОБА_1 , останнього було повідомлено про розгляд адміністративної справи в Ковельському міськрайонному суді, таким чином ОСОБА_1 відомо про наявність в провадженні суду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Більш того, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.
Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.
Таким чином, є всі правові підстави вважати судову повістку ОСОБА_1 . доставленою.
Однак ОСОБА_1 не бажає одержувати адресовану йому поштову кореспонденцію, тобто уникає отримання судової повісти, рухом справи не цікавиться та не вживає заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
За таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, суд про причини неявки не повідомив, а тому неявка його до суду не перешкоджає розгляду справи по суті.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, зокрема: результатами тестування на приладі «Драгер» (алкотест 6810 від 22.11.2019 року); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.11.2019 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом нагрудної бодікамери з місця події від 22.11.2019 року, іншими матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені докази, які в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються між собою, слід дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП, яке слід накласти на ОСОБА_1 , суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність винного, вимоги санкції статті, згідно якої останній притягується до відповідальності, та приходить до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу.
Відповідно до листа головного спеціаліста ТСЦ 0742 від 28.11.2019 року, встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру МВС та регіональної бази даних РЦС, відсутня інформація про видачу посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому останній не є водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.
Крім цього, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ковельського міськрайонного судуП. Ю. Бойчук