Постанова від 11.12.2019 по справі 644/5209/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 644/5209/18

Провадження № 22-ц/818/5225/19

11 грудня 2019 року

м.Харків

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2

відповідач Харківська міська рада,

третя особа: ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2019 року у складі судді Горчакової О.І. по справі № 644/5209/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права користування житлом.

В обґрунтування позову зазначають, що вони зареєстровані і постійно проживають в кімнаті житловою площею 18,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Будинок належить територіальній громаді м.Харкова.

Також у вказаній кімнаті зареєстрований і проживає ОСОБА_4

Дві інші кімнати з частиною службових приміщень знаходилися в користуванні ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_6

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 - 19 квітня 2018 року.

В кімнаті житловою площею 18,9 кв.м. зареєстровані і проживають чотири особи різної статі, які старші за дев'ять років і не є подружжям, на кожного припадає по 4,7 кв.м. житлової площі замість існуючих в Україні 13,65 кв.м. на одну особу.

ОСОБА_2 тривалий час перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

На теперішній час дві інші кімнати вільні і можуть бути надані їх родині.

Просять визнати за ними право користування двома кімнатами з частиною службових приміщень в кв. АДРЕСА_2 загальною площею 30,8 кв.м. житловою площею 22,4 кв.м.

Представник відповідача Харківської міської ради в судове засідання не з'явився.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3 право користування двома кімнатами з частиною службових приміщень в кв. АДРЕСА_2 загальною площею 30,8 кв.м. житловою площею 22,4 кв.м.

Судом мотивовано рішення тим, що наявні достатні підстави для визнання права користування житлом за позивачами.

В апеляційній скарзі Харківська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Квартира АДРЕСА_2 є комунальною. Позивачам на праві спільної сумісної власності належить 46/100 частин квартири.

54/100 частин квартири належить територіальній громаді. На теперішній час в даному приміщенні зареєстрований ОСОБА_6 .

Листом Харківського міського відділу ДРАЦС ГТУЮ у Харківській області від 07 лютого 2019 року повідомлено про виявлений актовий запис про смерть на ОСОБА_6 , що свідчить про наявність розбіжностей у прізвищі особи, що проживає у квартирі, а саме - ОСОБА_6

У 54/100 частині комунальної квартири не знято з реєстрації користувача ОСОБА_6 , а тому приміщення не є вільним.

Позивачі як співвласники 46/100 частин комунальної квартири не є членами сім'ї померлого наймача - користувача 54/100 частин вищевказаної комунальної квартири - ОСОБА_5 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.

Зазначає, що дві кімнати, які раніше займали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , є вільними та можуть бути надані в користування.

В одній кімнати площею 18,9 кв.м. зареєстровані та проживають чотири особи та кожному припадає по 4,7 кв.м. житлової площі, що менше до встановленого мінімуму.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 09 листопада 1994 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 приватизували 46/100 часток квартири АДРЕСА_2 ; інші 54/100 часток перебувають у власності територіальної громади міста Харкова.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер. Після його смерті 46/ ІНФОРМАЦІЯ_3 частин квартири успадковано ОСОБА_1 .

Станом на 23 квітня 2018 року у квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та сусіди по квартирі ОСОБА_5 -родина з двох чоловік.(а.с.6).

Статтею 61 ЖК УРСР встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

За змістом статті 54 ЖК УРСР, якщо в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві суміжного приміщення. Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу.

Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.

Правила, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються незалежно від належності жилого будинку. Якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути відповідно до правил частини другої цієї статті передано наймачеві, який проживає в цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

Статтею 47 ЖК УРСР встановлено норму жилої площі в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Розглядаючи позови про надання на підставі статті 54 ЖК УРСР звільненого жилого приміщення, суди повинні враховувати, що виходячи зі змісту зазначеної правової норми, суд може задовольнити позовні вимоги наймача про надання декількох звільнених у квартирі жилих приміщень за умови, що загальний розмір жилої площі не перевищуватиме 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї і додаткової жилої площі, якщо наймач або член його сім'ї має на неї право або зайва жила площа являє собою ізольовану кімнату розміром меншим за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли; кімнати, які вони займали, є вільними, а тому можуть бути надані їм в користування як особам, що потребують поліпшення житлових умов.

Харківська міська рада категорично заперечує проти позову. Зазначає, що наразі кімнати не можна вважати вільним, оскільки ОСОБА_6 не знято з реєстрації. Факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_6 є однією і тією ж особою не встановлювався. Також зазначають, що надання житла поза чергою порушує права інших осіб, що перебувають у черзі. Питання щодо надання позивачам житла в адміністративному порядку не вирішувалось.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачами, на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов за загальним списком перебуває лише ОСОБА_9 з сином ОСОБА_3 . Доказів щодо взяття на облік ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник Харківської міської ради за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 для вирішення питання про надання житлового приміщення запропоновано надати певний перелік документів, в тому числі й щодо відсутності у власності іншого нерухомого майна. Однак, позивачами такі документи надано не було, а одразу пред'явлено позов до суду.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення, невизнання або оспорювання права особи є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому суд повинен установити: чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ст. 30 Житлового кодексу УРСР відповідні сільські, селищні, міські ради, їхні виконавчі комітети здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на житловий фонд.

Обґрунтовуючи своє право на користування цими кімнатами згідно вимог ст.54 ЖК УРСР позивачі зазначають, що вони всі перебувають на обліку на поліпшення житлових умов.

Між тим, ці доводи суперечать довідці, наданій міськрадою, де зазначено, що на квартирному обліку перебуває тільки ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 .

Зазначаючи, що наразі у них немає іншого житла, наявність якого може бути підставою для відмови у закріпленні за ними цих кімнат, оскільки кожен рік вони надають такі дані станом на січень поточного року - безпідставне.

Дійсно, такі документи оновлюються, однак на даний час витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно немає; чи мають позивачі чи третя особа у власності інше житло, а ніж кімната у спірній квартирі - доказів не надано.

Надані дані є тільки станом на 22 квітня 2013 року де зазначено, що ОСОБА_1 є власником 46/400 частин спірної квартири.

Крім того, з довідки КП «Жилкомсервіс» вбачається, що в кімнаті зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Між тим, позов пред'явлено лише в інтересах трьох осіб, ОСОБА_4 залучений до участі у справі у якості третьої особи.

Як пояснила в суді апеляційної інстанції представник позивачів, ОСОБА_4 повідомлявся щодо наміру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подати такий позов та йому запропоновано укласти договір про надання правової допомоги, однак таких дій ним вчинено не було. Вона не уповноважена представляти його інтереси, а тому його процесуальний статус визначено у якості третьої особи.

Вирішення питання щодо визнання права користування додатково двома кімнатами в квартирі безпосередньо зачіпає права ОСОБА_4

ОСОБА_4 у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишається співвласником тільки кімнати площею 18,9 кв.м., де зараз зареєстрований, тобто, особою, яка потребує поліпшення житлових умов. При цьому ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 не з'являвся.

Сторонами надавались довідки з різними даними щодо часу реєстрації ОСОБА_4 в квартирі.

Отже, за таких обставин вважати, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права користування кімнатами в спірній квартирі - не можна.

Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2,376, 381-384 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради - задовольнити

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 травня 2019 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права користування житлом -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ у м.Харкові ГУДМСУ в Харківській області 06 листопада 2012 року, зареєстроване місце проживання-: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУГУМВС України в Харківській обл. 09 квітня 2009 року, зареєстроване місце проживання-: АДРЕСА_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 7, Ідентифікаційний код юридичної особи 04059243) судовий збір у сумі по 576 грн. 30 коп.( п'ятсот сімдесят шість гривень тридцять копійок) з кожної.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко

Попередній документ
87115956
Наступний документ
87115958
Інформація про рішення:
№ рішення: 87115957
№ справи: 644/5209/18
Дата рішення: 11.12.2019
Дата публікації: 27.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин