12 грудня 2019 року
м. Харків
Справа № 638/6870/19
Провадження № 22-ц/818/5818/19
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кругової С.С.,
суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участю секретаря Кучер Ю.Ю.,
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ,
Відповідач: Харківська міська рада,
Третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2019 року (суддя першої інстанції Федорова О.В.),
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на прийняття спадщини,-
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 квартирі АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві власності. Позивач як єдиний спадкоємець померлого, не подав у встановлений строк заяву про прийняття спадщини у зв'язку з тим, що через сильні хвилювання після похорону брата у нього стався гіпертонічний криз і він довго лікувався та знаходився на реабілітації. В подальшому він звернувся до нотаріуса, який йому повідомив, що після ОСОБА_2 відкрита спадкова справа за заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини, особа якого позивачу невідома та родинних зв'язків з померлим не має. Крім того, позивачу також було роз'яснено, що він пропустив шестимісячний строк, який сплив 12 червня 2017 року.
Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні мало місце у визначений період - з 02 червня 2017 року по 27 червня 2017 року та позивачем не надано суду доказів поважності причин його незвернення із заявою про прийняття спадщини у період з часу смерті спадкодавця до часу госпіталізації позивача, а саме з 12 грудня 2016 року по 02 червня 2017 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і у позовній заяві, зокрема, що позивач є людиною похилого віку та має ряд хронічних захворювань. Після смерті брата у нього стався гіпертонічний криз, який потягнув за собою тривале лікування. Окрім стаціонарного лікування він тривалий час лікувався вдома. Крім того, протягом 2017-2018 років він збирав документи про встановлення родинних зв'язків із померлим. Стверджує про порушення судом норм процесуального права в частині того, що відзив відповідача не приймався, проте підставою відмови у позові стали доводи, що зазначені у ньому.
До апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходив.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що 13.12.2016 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено відповідний актовий запис № 18221 (свідоцтво серії НОМЕР_1 , видане 05.02.2016 року) (а.с. 16).
Позивач ОСОБА_1 є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2 , що підтверджується наступними доказами:
- свідоцтвом про народження (повторним) позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 від 21.07.1980 року, батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 8);
- записом акту про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за № 83 від вересня 1938 року народження, батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 10);
- записом про народження батька позивача ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за № 49 від 04.08.1916 року, батьками якого є Моргунъ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дочъ (мовою оригіналу) (а.с. 61),
- записом про народження батька ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за № 74 від 07.09.1911 року, батьками якого є Моргунъ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дочъ (мовою оригіналу) (а.с. 12).
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_3 , яка належала на праві власності померлому на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 11 січня 1995 року реєстраційний № 8-95-48024, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду (а.с. 18).
2 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після його двоюрідного брата ОСОБА_2 , оскільки у встановлений строк заявник не подав заяву про прийняття спадщини.
На підтвердження своєї хвороби позивачем надана довідка Комунального некомерційного підприємства «Красноградська центральна районна лікарня» № 795 від 08 травня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був госпіталізований до Красноградської ЦРЛ та перебував на лікуванні з 02.06.2017 року до 27.06.2017 року з діагнозом ІХС, нестабільна стенокардія, гіпертонічна хвороба ІІ-го ступеня кризовий перебіг, атеросклеротичний кардіосклероз, СН ІІВ. Переведений з 27.06.2017 року на денний стаціонар під нагляд сімейного лікаря. Рекомендовано подальше лікування та проходження періодичного огляду в лікарів кардіолога та терапевта (а.с. 19).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи (ч. 1 с. 1220 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Правовими положеннями, викладеними у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 роз'яснюється, що вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі № 24-735/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вислухавши сторін, встановивши дійсні обставини у справі, дослідивши докази у справі дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і саме ця дата є часом відкриття спадщини, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України. Отже, шестимісячний строк для прийняття позивачем спадщини, закінчився 11 червня 2017 року. Як встановлено, позивач з 2 червня 2017 по 27 червня 2017 року перебував на лікуванні у Красноградській ЦРЛ.
Отже, факт незадовільного стану здоров'я позивача підтверджується довідкою Красноградської центральної районної лікарні та у суду не має підстав, ставити під сумнів дійсність діагнозів, вказаних у ній та факт лікування позивача протягом зазначеного періоду.
Крім того, подальше перебування позивача на денному стаціонарі, саме по собі не спростовує факту перебування його у стані тимчасового розладу здоров'я. (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 3 квітня 2019 року в справі №137/54/17, провадження №61-32033св18).
Проаналізувавши норми ЦК України, якими регламентовано порядок прийняття спадщини (ст. 1268-1272 ) колегія суддів вважає, що спадкоємець має право вчинити дії для прийняття спадщини до останнього дня строку передбаченого для цього. Отже, в даному випадку перебування позивача на лікуванні в останній місяць та день строку для подання заяви про прийняття ним спадщини після померлого двоюрідного брата, є поважною причиною, яку суд першої інстанції не взяв до уваги.
Головним положенням Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод, яка захищає власність, є ст.1 Протоколу №1, яким стверджується, що право власності захищається на найвищому рівні, і Держави учасниці Конвенції, зобов'язані поважати це право й гарантувати його захист, передусім на національному рівні.
Європейський суд з прав людини притримується позиції, що ст. 1 Протоколу застосовується лише до існуючого майна тієї чи іншої особи, а не до права набувати власність будь то в разі відсутності заповіту або через добровільну реалізацію.
Отже, враховуючи вимоги Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі ст. 1 Протоколу № 1, право позивача на спадщину підлягає захисту, надавши йому можливість вчинити дії для прийняття спадщини.
Таким чином, вимога щодо необхідності визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є справедливою, законною та обґрунтованою.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, не погоджується з висновком суду першої інстанції, який не врахував та помилково не звернув увагу на те, що короткочасний розлад здоров'я є об'єктивною причиною, з якою закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Разом з тим слід зазначити, що збирання документів на підтвердження родинних зв'язків із померлим не є поважною причиною, яка б перешкоджала вчасному поданню заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю/або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки позивачем доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, судова колегія вважає вірним скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову ОСОБА_1 .
Судова колегія не вирішує питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, оскільки відповідач ХМР не вчиняла будь-яких дій щодо порушення прав позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 9 жовтня 2019 року - скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий С.С. Кругова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук
Повний текст постанови
складено 16 грудня 2019 року