Справа № 947/972/20
Провадження № 1-кс/947/545/20
22.01.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160500002403 від 05.05.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України, -
Як вбачається з клопотання, у провадженні СУ ГУНП перебуває кримінальне провадження №12019160500002403 від 05.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.
За результатами проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Російської Федерації, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, негласними слідчими ( розшуковими) встановлено, що після вчинення протиправних діянь, ОСОБА_5 збуває викрадене майно громадянину ОСОБА_6 на території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 1.
У відповідності до інформаційної довідки з державного реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що відомості про власників останнього об'єкта нерухомого майна у вказаному реєстрі відсутні.
Також, у відповідності до отриманої інформації від КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради», останнє комунальне підприємство не володіє інформацією про власників об'єктів нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проведення розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, за наявності достатньо зібраних доказів, отримано ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в ході проведення якого було виявлено та вилучено три картонні коробки в яких містяться мобільні телефони та комплектуючі до них матеріали (плати, мікросхеми, батареї, корпуси від телефонів), які були запаковані в сейф пакет за підписами понятих.
При проведені обшуку всі комплектуючі до мобільних телефонів було сфотографовано та весь перелік деталей попередньо оглянуто та складений реєстр вилученого майна.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилученого майна в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 1, де розташований магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Від слідчого надійшло клопотання про розгляд клопотання без його участі.
Власник майна про дату та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З долучених до клопотання матеріалів вбачається наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки вилучені речі могли бути предметом кримінального правопорушення, та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, в магазині могли знаходитись мобільні телефони та комплектуючи до них матеріали, які були набуті кримінально-противправним шляхом. Також, вилучені речі необхідні для проведення необхідних експертних досліджень та слідчих дій.
Крім того, не накладення арешту на вилучене майно може призвести до його зміни або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та унеможливить досягнення мети досудового розслідування
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів, а також необхідність проведення експертних досліджень та необхідних слідчий дій з вказаним майном.
Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, зокрема, для проведення експертних досліджень та ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019160500002403 від 05.05.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено18.01.2020 року в ході проведення обшуку в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
- три картонні коробки в яких містяться мобільні телефони та комплектуючі до них матеріали ( плати, мікросхеми, батареї, корпуси від телефонів), які були запаковані в сейф пакет за підписами понятих.
Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1