Справа № 991/505/20
Провадження1-кс/991/513/20
22 січня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
17.01.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 із вимогами про зобов'язання детектива Національного антикорупційного бюро України:
- внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних корупційних правопорушень колишнім чоловіком ОСОБА_3 щодо злісного умислу у корупційних зв'язках із правоохоронними органами по відібранню державного будинку та закритті кримінальних проваджень за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 369, ч. 1 ст. 364, ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
- внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення щодо злісного умислу звинуватити її у вживанні психотропних препаратів та умисно замовленому діагнозі на підставі довідки у співучасті із психіатром ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 314, ч. 3 ст. 308 КК України;
- надати два витяги із ЄРДР із правовою кваліфікацією зазначеною у заяві про кримінальне правопорушення.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 17.01.2020 для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Виходячи із змісту ст. 304 КПК України при вирішенні питання про відкриття провадження за скаргою слідчому судді серед іншого належить встановити чи: 1) оскаржується рішення, дія чи бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню, що визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України; 2) скарга була подана особою, що має право подавати скаргу; 3) підлягає скарга розгляду у Вищому антикорупційному суді.
1) Із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржується бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже слідчий суддя дійшов висновку, що бездіяльність, яка оскаржується ОСОБА_2 підлягає оскарженню на досудовому провадженні.
2) Правом на оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України наділений заявник.
Із прохальної частини скарги вбачається, що ОСОБА_2 просить зобов'язати детективів НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, вчинене колишнім чоловіком ОСОБА_3 , у співучасті із працівниками правоохоронних органів, що пов'язано із закриттям кримінальних проваджень щодо незаконного вилучення державного будинку. Також ОСОБА_2 просить зобов'язати детективів НАБУ внести до ЄРДР відомості про злочин вчинений її колишнім чоловіком у співучасті із психіатром ОСОБА_10 , який полягає у обвинуваченні її з боку останніх у вживанні психотропних речовин.
До матеріалів скарги додано заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення від 07.11.2019 та 24.10.2019.
Отже скарга відповідає формальним вимогам щодо суб'єкта, який наділений правом на оскарження рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора на досудовому провадженні.
В той же час, слід наголосити, що обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення від 07.11.2019, коло осіб, які вчиняли дії, які за твердженням заявника, є кримінально караними, відрізняються від обставин, про які ОСОБА_2 зазначається у скарзі.
3) Вирішуючи питання про те, чи підлягає скарга розгляду у Вищому антикорупційному суді слідчий суддя виходить із такого.
Частиною 1 ст. 33-1 КПК України передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 КК України (злочини, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
Водночас скарга не відповідає жодній із умов, визначеній у пп. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так жодна із осіб, щодо яких ОСОБА_2 просить внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не відповідає вимогам до суб'єкта злочину, визначеного у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Також встановлено невідповідність і критеріям, визначеним у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки цей пункт містить умову щодо розміру предмета злочину або завданої шкоди, яка має в п'ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому злочин має бути вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
Натомість ані скарга ані повідомлення про кримінальне правопорушення не містить жодної інформації, яка хоча б в загальних рисах свідчила про відповідність вказаним умовам.
Хоча у скарзі і згадується про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України, проте такий злочин вчинено не щодо службової особи визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Таким чином скарга не відповідає і умові, визначеній у п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Що стосується обставин можливого спричинення колишнім чоловіком заявниці ОСОБА_3 та психіатром ОСОБА_10 шкоди її особистому здоров'ю та здоров'ю її дітей, з використанням незаконно отриманих психотропних препаратів, то з огляду на вказану вище предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, останнім не розглядаються кримінальні провадження що стосуються кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я або у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Таким чином, дослідивши подану ОСОБА_2 скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя встановив, що описані у ній факти не свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України, підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому вона не підлягає розгляду у цьому суді.
Підстави для повернення скарги визначені у ч. 2 ст. 304 КПК України. Скарга, повертається, зокрема, у разі якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
За наведених вище підстав, у зв'язку із невідповідністю скарги ч. 2 ст. 304 КПК України, її належить повернути заявнику.
Керуючись ст. ст. 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повернути заявнику.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1