ф
21 січня 2020 року
Київ
справа №520/6506/19
адміністративне провадження №К/9901/589/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Пасічник С.С., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі №520/6506/19 за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просять суд зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області прийняти рішення на списання безнадійного податкового боргу по податку на прибуток в сумі 269629,64 грн. (двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн. 64 коп.).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 520/6506/19 позов задоволено повністю.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій виходило з того, що визначений Податковим кодексом України строк, передбачений для стягнення контролюючим органом заборгованості у сумі 269629,64 грн. закінчився, тому відповідач, не приймаючи у даному випадку рішення про списання податкового боргу з податку на прибуток, який набув статусу безнадійного, діяв всупереч вимогам Порядку № 577.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з даною касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 04.09.2019, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов Підприємства у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.
Отже, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі у справі № 520/6506/19, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 520/6506/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
С.С. Пасічник
Т.М. Шипуліна ,
Судді Верховного Суду