Постанова від 22.01.2020 по справі 283/2297/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 283/2297/19

Головуючий у 1-й інстанції: Міхненко С.Д.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

22 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Поліщука Дмитра Вадимовича на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Поліщука Дмитра Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

в жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Поліщука Дмитра Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1603600 від 09 жовтня 2019 року.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 11 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КАС України, були направлені на адресу Малинського районного суду Житомирської області разом з відзивом на позовну заяву у встановлений судом строк.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 жовтня 2019 року інспектором 1 батальйону 3 роти УПП в Житомирській області лейтенантом поліції Поліщуком Д.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1603600 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, в якій зазначено, що останній 09 жовтня 2019 року, о 12.41 год., керував автомобілем "Iveco Stralis", д.н.з. НОМЕР_1 , без заднього лівого бризговика, а також здійснював керування автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 Правил дорожнього руху України.Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів керування позивачем транспортним засобом без заднього лівого бризговика та без посвідчення водія відповідач суду не надав.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що вчинення позивачем правопорушення зафіксовано на відеозаписах з нагрудних відеокамер поліцейських, що направлені до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що в додатках до відзиву на позовну заяву відповідач подав компакт-диск, що містить відеозаписи з нагрудних відеокамер посадових осіб патрульної поліції (а.с.23).

Згідно з резолютивною частиною ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2019 року суд запропонував відповідачу в строк не пізніше 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, на яких він ґрунтується.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13) 30.10.2019 року відповідач отримав копію ухвали Малинського районного суду Житомирської області від 25 жовтня 2019 року.

З урахуванням наведеного відповідач мав право подати відзив на позовну заяву до 14 листопада 2019 року.

Водночас, оскаржуване рішення Малинського районного суду Житомирської області прийнято 11 листопада 2019 року, тобто до закінчення встановленого судом строку для подання відзиву на позов.

Згідно зі штампом на поштовому конверті (а.с.24) відповідач направив відзив на адресу Малинського районного суду Житомирської області 07 листопада 2019 року, тобто в межах строку, встановленого судом.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції (а.с.20) відзив на позовну заяву надійшов на адресу Малинського районного суду Житомирської області 12 листопада 2019 року.

З урахуванням наведеного, враховуючи той факт, що суд першої інстанції прийняв рішення по суті справи до закінчення строку для подання відзиву на позов, колегія суддів дійшла висновку про врахування доводів відзиву на позов та прийняття долучених до нього відеозаписів в якості доказів.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення пп.2.1 ПДР.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР) водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до п.2.1 Розділу 2 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п.2.4 "а" ПДР 2.4. на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (а.с.23, файл 20191009223144000041.mov) на вимогу працівника поліції пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії позивач надав тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.

Вказані обставини не заперечуються позивачем, копія тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами серії ВХР №934325 (а.с.44) долучено до матеріалів справи разом з відзивом на апеляційну скаргу.

Згідно з п.4-5 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086, у разі вчинення правопорушення, за яке передбачено накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, складається протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках і тимчасово вилучається посвідчення водія, про що робиться запис у протоколі.

До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення. Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.

При цьому на бланку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 934325 (а.с.44) зазначено, що вказаний дозвіл дійсний за наявності документа, що посвідчує особу.

Згідно з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с.23, файл 20191009223144000041.mov) на вимогу працівника поліції надати документ, що посвідчує особу, позивач відмовився та зазначив, що не возить з собою паспорт.

Отже, оскільки ОСОБА_1 не надав документ, що посвідчує особу, разом з тимчасовим дозволом на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 №934325, такий дозвіл не є дійсним, тому ОСОБА_1 порушив вимогу п.2.1 "а" ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова у справі про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕАК № 1603600 від 09 жовтня 2019 року прийнята на підставі, у спосіб та у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її скасування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Поліщука Дмитра Вадимовича задовольнити повністю.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 11 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенант поліції Поліщука Дмитра Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2020 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Смілянець Е. С. Мацький Є.М.

Попередній документ
87109151
Наступний документ
87109153
Інформація про рішення:
№ рішення: 87109152
№ справи: 283/2297/19
Дата рішення: 22.01.2020
Дата публікації: 27.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.01.2020)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 23.10.2019
Предмет позову: про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Розклад засідань:
22.01.2020 12:10 Сьомий апеляційний адміністративний суд