Справа № 353/526/19
Провадження № 1-кп/353/13/20
23 січня 2020 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів Тлумацького відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тлумач об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Остриня Тлумацького району та жителя АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше неодноразово засудженого, останній раз вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2015 року за ст. 246 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік, з наступним скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22.04.2016 року та направленням для відбування покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільненого 11.07.2017 року по відбуттю строку покарання; громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а також будучи особою, відносно якої встановлено адміністративний нагляд, самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
ОСОБА_5 , будучи раніше судимий за вчинення корисливих злочинів , маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення та перевиховування не став, а повторно вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.
16.04.2019 року, приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_5 знаходились у житловому будинку останнього, розташованому в АДРЕСА_1 , де у одній із кімнат будинку розпивали алкоголь. Перебуваючи у житловому будинку, після розпивання спиртних напоїв, у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення мобільного телефону марки «Nокіа», який належить ОСОБА_7 та який в той момент знаходився у кишені його куртки.
В подальшому ОСОБА_5 , користуючись тим, що ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння, приліг на ліжко і заснув, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав мобільний телефон марки «Nокіа» моделі 1208, чорного кольору, вартістю 266,66 грн., з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 25,0 грн., які були у використанні.
В подальшому 17.04.2019 року ОСОБА_5 попросив свого знайомого ОСОБА_8 , який не був обізнаний про те, що мобільний телефон марки «Nокіа» викрадений, продати його односельчанину ОСОБА_9 та передати йому отримані за телефон грошові кошти.
Отже, ОСОБА_5 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 291,66 гривень.
Крім того, 11.07.2017 року ОСОБА_5 був звільнений з Катеринівської виправної колонії № 46 у зв'язку з відбуттям покарання у виді позбавлення волі.
09.04.2019 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області, один примірник якої під розписку було вручено ОСОБА_10 , останньому було встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік та на цей же строк застосовано обмеження: заборонено виходити з будинку по місцю проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; заборонено виїзд в особистих справах за межі Тлумацького району Івано-Франківської області без дозволу Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області; заборонено відвідувати ресторани, кафе, бари та інші заклади, де реалізуються спиртні напої на розлив; зобов'язано першого понеділка кожного місяця з 09 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. з'являтися на реєстрацію в Тлумацький ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області.
На підставі ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.04.2019 року працівниками поліції Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області в цей же день ОСОБА_10 було ознайомлено та вручено йому під підпис копію ухвали про встановлення обмежень особі, що перебуває під адміністративним наглядом, а також попереджено про відповідальність у випадку порушення правил адміністративного нагляду.
18.04.2019 року ОСОБА_10 , будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від адміністративного нагляду, самовільно, без поважних причин і без повідомлення працівників органів внутрішніх справ, покинув місце свого проживання та по 11.07.2019 року перебував не за місцем свого проживання, що у АДРЕСА_1 , а у м. Івано-Франківськ, де вів бродяжницький спосіб життя, чим ухилився від адміністративного нагляду.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_10 , працівники поліції Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області не мали реальної можливості здійснювати передбачений чинним законодавством контроль за поведінкою засудженого, щодо якого встановлено адміністративний нагляд, та щодо дотримання ним визначених судом правил та обмежень.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України визнав повністю та підтвердив всі обставини, зазначені в обвинувальних актах. Зокрема пояснив, що в квітні 2019 року, після розпиття разом з ОСОБА_7 спиртних напоїв у своєму будинку в Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області, він викрав у останнього належний йому телефон з сім-карткою, скориставшись тим, що ОСОБА_7 заснув. Щодо ухилення від адміністративного нагляду пояснив, що йому судом було встановлено адміністративний нагляд та роз'яснено його обов'язки, в т.ч. щодо явки на відмітку до поліції. Однак він з квітня по липень 2019 року на відмітку в Тлумацький відділ поліції не з'являвся, про своє місце перебування працівників поліції не повідомляв, перебував у м. Івано-Франківську, де бомжував. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати та врахувати те, що, він усвідомив протиправність своєї поведінки та у нього на утриманні перебувають хворі родичі.
Потерпілий ОСОБА_7 подав заяву, в якій зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просив справу розглядати у його відсутність в порядку ст. 349 КПК України, а ОСОБА_5 не карати суворо.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а за ст. 395 КК України як самовільне залишення місця проживання особою, відносно якої встановлено адміністративний нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України є злочином невеликої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості. Також судом враховується індивідуальний ступінь кримінальних правопорушень, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого.
Так обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, має непогашену судимість, негативно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку в психіатричному кабінеті, знаходиться на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті, не працює.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
У досудовій доповіді Тлумацьким районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 27.08.2019 року зроблено висновок, що, беручи до уваги високу ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки, що становить обвинувачений для суспільства, його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства та окремих осіб.
В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді арешту строком 6 місяців та за ст. 395 КК України - у виді арешту строком 5 місяців. Також просив після застосування ч. 1 ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді 6 місяців арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 просив не карати суворо його підзахисного, зважити на визнання ним вини, його активне сприяння розкриттю злочинів. Також просив врахувати те, що на утриманні обвинуваченого перебувають хворі родичі, однак жодних доказів на підтвердження зазначеного факту до матеріалів не додав. Просив визнати ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді арешту строком 3 місяці та за ст. 395 КК України - у виді арешту строком 2 місяці, остаточно визначивши покарання у виді 3 місяців арешту.
За викладених обставин, з врахуванням позиції прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та ст. 395 КК України у виді арешту, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі ч.1 ст.70 КК України слід призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Тому, з врахуванням наведеного, з ОСОБА_5 слід стягнути процесуальні витрати на користь держави за залучення експерта для проведення експертизи згідно довідок експертної установи: 429,0 грн. - за експертизу № СЕ-19/109/28-369ТВ/19 від 30.05.2019 року (т.1 а.с. 204).
Питання щодо обрання та зміни запобіжного заходу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та ст. 395 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) місяців арешту;
- за ст. 395 КК України - 4 (чотири) місяці арешту.
На підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - 5 (п'ять) місяців арешту.
Строк відбування покарання обчислювати з часу фактичного затримання ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання.
Після вступу вироку в законну силу, речові докази:
- профілактичну справу № 2 «Адміннаглядного ОСОБА_5 » - передати на зберігання до Тлумацького ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області;
- мобільний телефон марки «Nокіа» моделі 1208, чорного кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_7 - вважати повернутим за належністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 429,0 грн. (чотириста двадцять дев'ять гривень 00 копійок).
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
ГоловуючийОСОБА_1