Справа № 481/1651/19 Провадж.№ 2-а/481/2/2020
23.01.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Вжещ С.І.
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
представника позивача Довгополого О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новобузького відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
19.11.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області, як адміністративного суду, з адміністративним позовом до відповідача сержанта поліції СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області Дон О.О., згідно з яким просив визнати дії даного відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними та скасувати постанову, винесену відповідачем 15.10.2019 року, про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
09.01.2020 року за клопотанням позивача судом було визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до сержанта поліції СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області Дон Олександра Олександровича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та поновлено пропущений строк.
Крім того 09.01.2020 року ухвалою суду за клопотанням позивача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.48 КАС України, було здійснено заміну первісного відповідача - сержанта поліції СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області Дон Олександра Олександровича на належного - Новобузький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.10.2019 року відносно нього було винесено постанову серії ДП18 №308278 згідно якої позивач ОСОБА_1 ніби то порушив вимоги п.31.6 «б» Правил дорожнього руху України, а саме 15.10.2019 року о 20:00 год. в м.Новий Буг по вул.Софіївська, керував автомобілем марки Geely MK, державний номер НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не горіли лампи задніх габаритних ліхтарів, внаслідок чого вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Однак позивач ОСОБА_1 із даною постановою не погоджується, вказуючи на те, що дійсно 15.10.2019 року біля 20:00 год. керував зазначеним вище автомобілем в м.Новий Буг по вул.Софіївська, виключно з дотриманням приписів ПДР, жодним чином їх не порушуючи.
Зазначив, що при винесенні постанови працівниками поліції не були роз'яснені його права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП, що позбавило його можливості скористатися правовою допомогою, заявити клопотання про відібрання у нього письмових пояснень та належно зафіксувати факт інкримінованого правопорушення. Вважає що обставини справи було з'ясовано не в повному обсязі та постанова винесена за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів його вини.
Представник позивача Довгополий О.Б. позов підтримав, зазначив, що позивач рухався за вказаних у постанові обставин, але ПДР України жодним чином не порушував, оскільки задні габаритні вогні в його авто працювали. Після зупинки позивача працівниками поліції було складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, при цьому жодних прав йому роз'яснено не було. Зауважив, що за вказаних обставин не було встановлено всі обставини справи та не зібрано докази на підтвердження останніх, а відеозапис про який повідомив патрульний Дон О.О. не може бути допустимим доказом, оскільки в постанові серії ДП18 №308278 від 15.10.2019 року не зазначено про наявність такого доказу та не вказано технічних засобів, за допомогою яких воно було зроблено. Просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження закрити в зв'язку з відсутністю доказів.
При вирішенні питання поновлення строку для оскарження постанови, присутній в судовому засіданні первісний відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та суду пояснив, що 15.10.2019 року він у складі групи СРПП патрулював в м.Новий Буг та по вул.Куйбишева на відрізку між супермаркетом «АТБ» в напрямку автовокзалу виявив автомобіль Geely MK, державний номер НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не горіли лампи задніх габаритних ліхтарів і державний номер не освітлювався. Зазначений автомобіль зупинився біля магазину «Продлюкс» та в подальшому продовжив рух в напрямку вул.Софіївська. Зазначене порушення було зафіксовано на реєстратор патрульного авто та було прийнято рішення здійснити зупинку вищевказаного транспортного засобу. Автомобілем Geely MK, державний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_1 , якому після зупинки було роз'яснено його права та складено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення. При складанні постанови водій заперечував порушення ПДР та вважав наявну несправність в транспортному засобі не суттєвою. Від підпису та отримання копії постанови водій на місці зупинки відмовився та після оформлення матеріалів, самостійно усунувши несправність направився в невідомому напрямку.
Представник відповідача Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило, відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 205 КАСУ, у випадку неявки в судове засідання учасника справи (його представника) належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповіднодо ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови серії ДП18 №308278 від 15.10.2019 року складеної поліцейським СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП сержантом поліції Дон О.О., ОСОБА_1 15.10.2019 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення вимоги п.31.6 «б»» Правил дорожнього руху України, а саме 15.10.2019 року о 20:00 год. в м.Новий Буг на вул. Софіївська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely MK, державний номер НОМЕР_1 у якого в темну пору доби не горять лампи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п 31.6. «б» ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем заперечується вчинення адміністративного правопорушення яке йому інкримінується.
Відповідачем на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення надано диск з відео файлами, здійсненими на відеореєстратор патрульного автомобіля, де при перегляді встановлено, що 10.10.2019 року о 0 годин 50 хвилин в темну пору доби у транспортного засобу Geely MK, державний номер НОМЕР_1 , під час руху не горіли задні габаритні ліхтарі.
Разом з тим, відповідно до положень ст.283 ч.3 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою ст.283 КУпАП, крім іншого також повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Постанова серії ДП18 №308278 від 15.10.2019 року складена відносно ОСОБА_1 взагалі не містить відомостей про проведення відео фіксації правопорушення, а також не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.
З огляду на вищезазначене та практику Верховного Суду КАС по справі 428/2769/17 від 24.01.2019 року, суд визнає зазначений вище доказ недопустимим.
В судовому засіданні також було досліджено матеріали №9872 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області за результатами скарги від 15.10.2019 року С ОСОБА_3 . Згідно заяви поданої начальнику Новобузького ВП ГУНП від ОСОБА_1 ., останній просив прийняти міри до співробітників поліції, які винесли відносно нього постанову про адміністративне правопорушення за непрацюючі габаритні вогні на його автомобілі, яку останній усунув протягом 5 хвилин.
Разом з тим, в заяві не міститься відомостей, на підтвердження чи спростування факту експлуатації транспортного засобу з непрацюючими габаритними вогнями, а лише підтвердження того, що на момент складання постанови, останні дійсно не працювали та водієм було усунуто зазначену несправність та продовжено подальший рух.
Таким чином, відповідачем до суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували пояснення позивача та підтверджували викладені в постанові обставини.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
В частині вимог позивача про визнання дій відповідача по винесенню оскаржуваної постанови неправомірними, суд зазначає, що такий спосіб захисту не віднесений до вичерпного переліку спеціальних способів захисту в подібних категоріях справ, який наведено в ч. 3 ст. 286 КАС України. Достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим у задоволенні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст..139 КАС України, суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст..288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають розподілу, у справі не виявлено.
Керуючись статтями 9,77,194,241-246,250,255,286 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новобузького відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДП18 №308278 від 15.10.2019 року, складену поліцейським СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП сержантом поліції Дон Олександром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Вжещ