Справа № 487/7920/19
Провадження № 2/487/649/20
(ЗАОЧНЕ)
21.01.2020 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі Оцабера М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -
23.10.2019 року ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду із позовною заявою до Миколаївської міської ради (м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20), третя особа Перша Миколаївська державна нотаріальна контора (м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42) про визнання права власності на 9/100 частки житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона є спадкоємцем за законом першої черги споріднення після смерті своєї матері ОСОБА_2 . Крім неї, інших спадкоємців першого ступеня споріднення та осіб які б заявляли свої спадкові права не має.
В строки, встановлені ст. 1270 ЦК України, ОСОБА_1 подала заяву до Першої миколаївської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. 28.04.2014 р. державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори здійснено реєстрацію спадкової справи № 56022870 (номер у нотаріуса 240), в Спадковому реєстрі.
Однак, у видачі свідоцтва на спадщину позивачу було відмовлено у зв'язку з тим, що у наданих документах на частку житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: договір купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Баклан Е.М. 17 вересня 1968 року, за реєстровим № 3996, частка домоволодіння, що зареєстровані за спадкодавецею ОСОБА_2 зазначена - 31/200. Проте, в довідці № 2-4342 від 24.09.2019 року, відданій комунальним підприємством "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" зазначено, що ОСОБА_2 належить 9/100 часток житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, зареєстрованим в КП ММБТІ 21.12.2004 р. за № 1535 (але власник до КП ММБТІ не звертався).
З архівного витягу з рішення Миколаївської міської ради від 27.08.2004 р. № 1500 про зміну ідеальних часток у домоволодіннях та видачу свідоцтв про право власності вбачається, що вказаним рішенням вирішено: 1. Установити ідеальні частки власникам домоволодінь, що розташовані за в АДРЕСА_1 ... ОСОБА_2 9/100; 2. Видати власникам свідоцтва про право власності; 3. Зазначеним у п. 1 даного рішення фізичним особам зареєструвати право власності в комунальному підприємстві "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Однак в порушення п.2 зазначеного рішення свідоцтво про право власності ОСОБА_3 видано не було. Відповідно архівної копії Висновку КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" згідно Розпорядження адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.10.2003 № 623-р громадянці ОСОБА_4 прийнято в експлуатацію житлову прибудову за літ. А1-2, у зв'язку з чим змінились ідеальні частки співвласникам домоволодіння.
Також, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1522/02-31 від 22.10.2019 р. вказано, що спадкоємцем ОСОБА_1 не надано документи, що посвідчують право власності спадкодавця ОСОБА_2 на частину житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1 , яка утворилася внаслідок виділу частини одного із співвласників в окрему адресу, в зв'язку з чим нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно.
Таким чином, відсутність свідоцтва про право власності на 9/100 часток житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає позивачу в оформленні права власності на вказане майно після смерті ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом у нотаріальному порядку.
У зв'язку з чим просила суд позов задовольнити.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, надали заяву у якій підтримали у повному обсязі позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав зазначених у позові.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою знаходження відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, однак заяв про відкладення розгляд у справи або проведення розгляд справи за його відсутності до суду не подав, правом на надання відзиву не скористався.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України, згідно з якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не спростовують предмета доказування.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , належить 9/100 часток житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 21 грудня 2004 року, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, зареєстрованим в КП ММБТІ 21.12.2004 р. за № 1535.
З архівного витягу з рішення Миколаївської міської ради від 27.08.2004 р. № 1500 про зміну ідеальних часток у домоволодіннях та видачу свідоцтв про право власності вбачається, що вказаним рішенням вирішено: 1. Установити ідеальні частки власникам домоволодінь, що розташовані за в АДРЕСА_1 ... ОСОБА_2 9/100; 2. Видати власникам свідоцтва про право власності; 3. Зазначеним у п. 1 даного рішення фізичним особам зареєструвати право власності в комунальному підприємстві "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Відповідно архівної копії Висновку КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" згідно Розпорядження адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 29.10.2003 № 623-р громадянці ОСОБА_4 прийнято в експлуатацію житлову прибудову за літ. А1-2, у зв'язку з чим змінились ідеальні частки співвласникам домоволодіння.
Вказане свідоцтво про право власності на 9/100 часток житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , спадкодавеця ОСОБА_2 не отримувала, що стало причиною відмови позивачу в оформленні права власності на спадкове майно про що видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.10.2019 р. № 1522/02-31.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами наданої Першою Миколаївською державною нотаріальною конторою копією спадкової справи ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Пунктом 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України 22.02.2012 р. № 296/5, передбачено: «Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно…». За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:
- вчинення такої дії суперечить законодавству України;
- не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Відповідачем не надано доказів на спростування вищезазначених фактів.
За таких підстав, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання права власності на 9/100 частки житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 18, 48, 81, 141, 259, 263-264 ЦПК України
Позовні вимогиОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на 9/100 часток житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у місті Миколаєві, Миколаївської області.
Позивач: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, місце реєстрації: м. Миколаїв, вул. Адміральська 20, ЄДРПОУ 26565573.
Третя особа:Перша Миколаївська державна нотаріальна контора, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42, ЄДРПОУ: 02892729.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.Г. Нікітін