490/9385/19 16.01.2020
нп 1-кс/490/615/2020
Справа № 490/9385/19
16 січня 2020 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12019150020003851 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,
встановив:
Слідчим відділом Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування обставин кримінального правопорушення, відомості про яке внесено 28.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019150020003851за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
12 грудня 2019 року слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 клопотанням про арешт нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Необхідність накладення арешту на вказане майно підозрюваного слідчий обґрунтовував необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна, що передбачене санкцією ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, які передбачають відповідальність за злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .
До початку судового розгляду слідчий надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій просив клопотання задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України зазначене клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 , щодо якого розглядається питання накладення арешту.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, клопотання слідчого, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що матеріали досудового розслідування містять достатні докази, що вказують на вчинення ОСОБА_5 зазначених вище злочинів і на те, що зазначена у клопотанні 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 належить останньому, а санкція ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за якою кваліфікуються злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, передбачають обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 172 - 173 КПК України, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 - задовольнити.
В забезпечення можливої конфіскації майна накласти арешт на належну підозрюваному ОСОБА_5 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження вказаної квартири до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, який здійснює досудове розслідування обставин кримінального провадження №12019150020003851.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1