Справа № 148/2256/19
Провадження №2/148/340/20
Іменем України
21 січня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Мрочко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, вона з 05.09.2018 перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу у них є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. З дня народження сина і по даний час відповідач з ними не проживає, допомоги по утриманню та вихованню сина їй не надає. Вона в даний час тимчасово не працює, а тому не має можливості сама утримувати сина. Відповідач є працездатним, а тому має можливість сплачувати аліменти.
В зв'язку з вказаними обставинами вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги змінює та просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просить справу розглянути в його відсутність, змінені позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову.
Відповідно до ст. ст. 223, 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, так як це не суперечить вимогам закону, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб від 05.09.2018 серія НОМЕР_1 (а.с.9), сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.09.2018.
Згідно копій свідоцтва про народження від 25.04.2019 серія НОМЕР_2 (а.с85), сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради Вінницької області від 21.11.2019 №801 (а.с.7), син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає біля матері та знаходяться на її повному утриманні.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації від 25.11.2019 №1220 (а.с.12), ОСОБА_1 за період з червня 2019 року по лиспопад 2019 року отримала щомісячну однаразову допомогу при народженні однієї дитини в розмірі 5160 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою ( ч.3 ст.51 Конституції України ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст.180-183, 191 СК України.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 та 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сум за вибором того з батьків або інших законнних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується факт проживання та знаходження на утриманні позивача малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, а тому з останнього слід стягнути на користь позивача аліменти на утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які мають стягуватись з відповідача, судом врахованоінтереси дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, інших утриманців не має.
З огляду на те, що батьки зобов'язані нести витрати в рівних частинах для забезпечення дитині необхідного рівня життя, з урахуванням того, що син проживає з матір'ю і фактично тягар утримання лежить на ній, беручи до уваги, що відповідач змінені позовні вимоги визнав повністю, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, як про те просить позивач.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості та захисту прав малолітньої дитини, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість змінених позовних вимог позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовну заяву пред'явлено до суду 29.11.2019. Відповідно, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
За п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ ( 78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, ст.51 Конституції України, ст. 180 - 183, ст. 191 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, ч.4 ст.206, ст.263-265, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 21.11.2014 Гайсинським РС УДМС України Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.11.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий 21.11.2014 Гайсинським РС УДМС України Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави 768,40 грн. (сімсот шістдесят сорок гривень 40 копійок) судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: