Справа № 483/1716/19
Провадження № 2-з/483/2/2020
23 січня 2020 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Данилової А.Г.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
18 вересня 2019 року адвокат Афенді Віктор Петрович звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою, предметом якої є: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09 грудня 2010 року, а також витребування від відповідача оригіналу договору оренди земельної ділянки з додатками.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у 2010 році ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Агрофірма «Лиманський» з метою передачі останньому на підставі договору оренди земельної ділянки. Тоді ж позивач отримав 50 000 грн в рахунок орендної плати на кілька років наперед, однак договір оренди між сторонами не був укладений. Згодом позивач дізнався, що ТОВ «Агрофірма «Лиманський» зареєструвало договір оренди, який начебто укладений на 25 років. Оскільки позивач договір оренди не підписував, не мав відповідного волевиявлення, не має свого екземпляру такого договору, а відповідач на звернення орендодавця не реагує, не надає для ознайомлення відповідний договір, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду.
22 січня 2020 року представником позивача подано заяву, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Агрофірма «Лиманський» проводити агротехнічні роботи на спірній земельній ділянці до вирішення спору по суті.
Обґрунтовуючи свою заяву, представник позивача послався на те, що спірна земельна ділянка на даний час не засіяна, але у весняний період її можуть засіяти і тим самим строк повернення ділянки буде продовжений до збирання врожаю. В заяві також зазначено, що позивач усвідомлює, що в разі задоволення позову зобов'язаний провернути відповідачу 26 228 грн 67 коп., отриманих в рахунок орендної плати за спірну земельну ділянку.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Отже, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.
З урахуванням викладеного, а також того факту, що заявлений позивачем вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими вимогами, може призвести до перешкоджання господарській діяльності юридичної особи, зважаючи на те, що позивач не заперечує того факту, що на час розгляду справи з боку відповідача є переплата орендних платежів на суму 26 228 грн 67 коп, а утруднення чи неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позову не є підтвердженими, суд дійшов висновку, що в разі забезпечення позову баланс ризиків, які несуть сторони, буде істотно порушеним, а тому відмовляє в задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153, 353 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лиманський», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області.
Сторони, яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу, а у разі подання апеляційної скарги, - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий: