Єдиний унікальний номер 126/1234/19
Номер провадження 1-кп/142/51/20
іменем України
22 січня 2020 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Піщанського районного суду в смт. Піщанка клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020090000251 від 28 травня 2019 року, відносно неповнолітнього
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Бирлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, раніше не судимого,
за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -
ОСОБА_4 28 травня 2019 року близько 16 години, в АДРЕСА_2 , біля паркану вказаного домоволодіння помітив мопед марки «HONDA DIO 27» зеленого кольору, який належить ОСОБА_7 . Діючи умисно, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 підійшов до вказаного мопеду, сів на нього та привів в дію двигун мопеда за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, таким чином таємно, незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом марки «HONDA DIO 27», на якому в подальшому поїхав по вул. Долинській, в напрямку центру м. Бершадь Бершадського району Вінницької області. Однак, від'їхавши від місця злочину, не впорався з керуванням та впав на землю, внаслідок чого двигун мопеда перестав працювати. Після цього, ОСОБА_4 із застосуванням фізичної сили, шляхом штовхання перемістив мопед до р. Дохна, що неподалік вул. Долинська, м. Бершадь Бершадського району Вінницької області, де залишив його біля бетонних плит, після чого вказаний мопед в цей же день, близько 21 години, був виявлений працівниками поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
На даний час неповнолітній ОСОБА_4 перебуває під наглядом матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за місцем проживання характеризується з позитивної сторони. ОСОБА_4 частково допомагає їй по господарству, однак, негативно характеризується за місцем проживання та навчання. Після вчинення злочину, неповнолітній ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування щодо неповнолітнього ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_4 є неповнолітнім, вчинив злочин середньої тяжкості, суспільно-небезпечне діяння вчинив у віці 13 років, не досягши віку, з якого передбачена кримінальна відповідальність, після вчинення злочину щиро розкаявся.
Неповнолітній ОСОБА_4 свою вину у вчиненні суспільно-небезпечного діяння визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, пообіцяв суду, що більше такого не повториться.
Законний представник ОСОБА_6 суду пояснила, що дитина шкодує про те, що сталося, суд запевнила, що в майбутньому зможе здійснювати заходи виховного впливу відносно свого неповнолітнього сина.
Захисник ОСОБА_5 , просить застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Потерпілий ОСОБА_7 , будучи повідомленим в порядку вимог ст.135 КПК України про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду, крім того відповідно до поданої ним заяви просив розгляд справи провести у його відсутності, також вказав, що претензій до ОСОБА_4 не має, у зв'язку з чим, обговоривши дане питання з учасниками справи, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження у відсутності потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 КК України, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною КК України.
Частиною 1 ст. 498 КПК України передбачено, що кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 501 КПК України під час постановлення ухвали у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинене це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння, чи слід застосовувати до нього примусові заходи виховного характеру, якщо слід, то які саме.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, учинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 97 КК України; до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97КК України); при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1 ст. 105 КК України.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.
Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 "Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх", суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК України.
Сукупність доказів у справі, а саме: протоколом огляду місця події від 28 травня 2019 року, протокол огляду від 28 травня 2019 року, під час якого було виявлено та вилучено мопед «HONDA DIO 27» та поясненням ОСОБА_4 від 31 травня 2019 року, відповідно до якого останній визнав вину у вчиненому ним суспільно небезпечного діяння та щиро розкаявся, підтверджує, що неповнолітнім ОСОБА_4 вчинено суспільно-небезпечне діяння. Вказане діяння підпадає під ознаки діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки діяння, за яке передбачена кримінальна відповідальність, а саме за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Як встановлено судом, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 виповнилося тринадцять років, а тому до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
При цьому, суд враховує характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння та його наслідки, особу до якої застосовується захід виховного характеру, її соціальні зв'язки та умови проживання.
Після вчинення злочину і на даний час неповнолітній ОСОБА_4 перебуває під постійним наглядом матері ОСОБА_6 , частково допомагає їй по господарству, однак негативно характеризується за місцем проживання та навчання. Після вчинення злочину неповнолітній ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому. Його мати ОСОБА_6 здатна позитивно впливати на поведінку неповнолітнього ОСОБА_4 .
Враховуючи зазначене, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 вперше вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, піддається впливу матері ОСОБА_6 .
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_4 можливо застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 строком на один рік.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 97, 105 КК України, ст.ст. 100, 174, 497, 498, 501 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_8 , погоджене прокурором Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020090000251 від 28 травня 2019 року за ознаками суспільно небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.289 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Бершадського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9 класу Бирлівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, раніше не судимого - примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 1 рік.
Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.
Речові докази: мопед марки «HONDA DIO 27», який передано на зберігання ОСОБА_7 повернути власнику, - ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: