Справа № 481/1766/19 Провадж.№ 2-а/481/1/2020
23.01.2020 року Новобузький районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Вжещ С.І.
за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новобузького відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
06.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду, як адміністративного суду, з адміністративним позовом до відповідача капітана поліції СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області Ляхова Р.С., згідно з яким просив визнати протиправними та скасувати постанови, винесені відповідачем 14.11.2019 року, про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та у розмірі 425 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
13.01.2020 року ухвалою суду за клопотанням позивача по справі ОСОБА_1 в порядку ст. 48 КАС України, було здійснено заміну первісного відповідача - капітана поліції СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області Ляхова Романа Сергійовича на належного - Новобузький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 14.11.2019 року відносно нього було винесено дві постанови: 1) серії ДП18 №387165 згідно якої позивач ОСОБА_1 ніби то порушив вимоги п.2.1 «А» Правил дорожнього руху України, а саме 14.11.2019 року о 14:30 год. в м.Новий Буг по вул.Миру, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 д/н НОМЕР_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», внаслідок чого вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. та 2) серії ДП18 №387166 згідно якої позивач ОСОБА_1 ніби то порушив вимоги п.9.1 «А» Правил дорожнього руху України, а саме 14.11.2019 року о 14:30 год. в м.Новий Буг по вул.Миру, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 д/н НОМЕР_1 , при зміні руху ліворуч на вул.Миру, не увімкнув покажчик повороту ліворуч, внаслідок чого вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що на нього було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Однак позивач ОСОБА_1 із даними постановами не погоджується, вказуючи на те, що дійсно 14.11.2019 року приблизно о 14:25 год. в м.Новий Буг по вул.Москаленка, керував автомобілем ВАЗ 2121 д/н НОМЕР_1 , але виключно з дотриманням приписів ПДР, жодним чином їх не порушуючи. Посилання працівника поліції на неввімкнення лівого покажчика повороту не відповідає дійсності. Крім того, від пред'явлення документів позивач не відмовлявся, а лише просив зачекати приїзду його адвоката. Крім того зазначив, що його авто патрульні зупинили на вул.Федченка в м.Новий Буг, а отже по вул.Миру останній транспортним засобом не керував.
Вважає що постанови винесені за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів його вини, а тому підлягають скасуванню. Тому просив оскаржувані постанови скасувати, а провадження по справах закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд адміністративної справи в його відсутність, в якій також адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.
Первісний відповідач Ляхов ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився , проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав.
Представник відповідача Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду від нього не надходило, відзив на позов він також не надав.
Відповідно до ст. 205 КАС України у випадку неявки в судове засідання учасника справи (його представника) належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови серії ДП18 №387166 від 14.11.2019 року, складеної інспектором СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Ляховим Р.С., ОСОБА_1 14.11.2019 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення вимоги п.9.1 «А»» Правил дорожнього руху України, а саме 14.11.2019 року о 14:30 год. при зміні руху ліворуч на вул.Миру в м.Новий Буг, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не увімкнув покажчик повороту ліворуч.
Крім того, відповідно до постанови серії ДП18 №387165 від 14.11.2019 року складеної поліцейським СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Ляховим Р.С., ОСОБА_1 14.11.2019 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення вимоги п.2.1 «А»» Правил дорожнього руху України, а саме 14.11.2019 року о 14:30 год. в м.Новий Буг по вул.Миру ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121 реєстраційний номер НОМЕР_1 , не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п 2.1. «А» ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") передбачена ч.1ст.126 КУпАП.
Крім того відповідно до п.9.1. «А» сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою відносяться до попереджувальних сигналів.
Ч. 2 ст. 122 КУпАП серед іншого передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем заперечується вчинення адміністративних правопорушень, за які він притягнутий до адміністративної відповідальності йому інкримінується.
Відповідачем на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище правопорушень не надано будь-яких доказів, хоча в постановах про накладення адміністративного правопорушення зазначено про наявність копії відеозапису такого.
Таким чином відповідачем до суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували пояснення позивача та підтверджували викладені в постановах обставини.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятих ним постанов, суд вважає, що вони підлягають скасуванню, а провадження в адміністративних справах - закриттю.
В частині вимог позивача про визнання постанов відповідача протиправними, суд зазначає, що такий спосіб захисту не віднесений до вичерпного переліку спеціальних способів захисту в подібних категоріях справ, який наведено в ч. 3 ст. 286 КАС України. Достатнім та ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови, у зв'язку із чим у задоволенні вимоги про визнання оскаржуваних постанов відповідача протиправними слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст..139 КАС України суд враховує, що позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст..288 КУпАП, в той час як інших судових витрат, які підлягають розподілу, у справі не виявлено.
Керуючись статтями 9,77,194,241-246,250,255,286 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новобузького відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДП18 №387166 від 14.11.2019 року складену інспектором СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Ляховим Романом Сергійовичем, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження в адміністративній справі закрити.
Скасувати постанову серії ДП18 №387165 від 14.11.2019 року складену інспектором СРПП №1 Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Ляховим Романом Сергійовичем, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого за ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження в адміністративній справі закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду, а особами, які не були присутні під час розгляду справи, у той же строк, з часу отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.І.Вжещ