справа № 489/6883/18
провадження №2/489/71/20
про закриття провадження у справі
23 січня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Інгульське об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним,
встановив:
У листопаді 2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою в якій просить стягнути на її користь з Держави Україна за рахунок коштів державного бюджету, шляхом списання Державною казначейською службою України, коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень 36643,92 грн. майнової шкоди, завданої внаслідок прийняття Верховною Радою України закону, визнаного неконституційним.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 09.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 15.03.2019 за клопотанням представника відповідача зупинено провадження по справі до перегляду в касаційному порядку справи №686/6885/18.
Ухвалою суду від 15.01.2020 провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення, та призначено до розгляду.
У судове засідання, призначене на 23.01.2020 11:50 годину, сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач причини своєї неявки суду не повідомила.
Представник відповідача надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та просив задовольнити клопотання про закриття провадження у справі.
Представник третьої особи надала до суду клопотання про закриття провадження у справі.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частин п'ятої, дев'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.
Судом встановлено, що предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з Держави Україна за рахунок коштів державного бюджету, шляхом списання Державною казначейською службою України, коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень 36643,92 грн. майнової шкоди, завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Статтею 19 ЦПК України визначаються справи, які відносяться до юрисдикції загальних судів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно із частиною другою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема зокрема,спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, закріплено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.
У справі, що розглядається, таким спеціальним нормативно-правовим актом є Закон № 2862-ХІІ, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 01 січня 2012 року).
У преамбулі Закону № 2862-ХІІ (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції України і законів України, охорони прав і свобод громадян.
З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18) та у постанові від 05.06.2019 у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв'язку із прийняттям неконституційного акту.
Зазначені обставини викладені і в Постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №686/6775/18, провадження №61-42631сво18.
Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, так як підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, а провадження - закриттю.
Керуючись статтею 255, 260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України, третя особа - Інгульське об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 23.01.2020.
Суддя І.В. Коваленко