справа № 489/4501/19 провадження №2-а/489/9/20
Іменем України
20 січня 2020 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.
секретаря судового засідання Буряченка Д.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Маркіна С.І.
представника відповідача Букреєва Є.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Парфир'євої Анни Сергіївни, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 № 053366 від 15.08.2019.
В позові вказав, що 15.08.2019 близько 22 год. 00 хв., керуючи своїм автомобілем по вул. Пограничній в м. Миколаєві, виїхав на перехрестя, коли миготливий зелений сигнал світлофору змінився жовтим та для того, щоб уникнути екстреного гальмування і не створити загрозу водіям, що рухались за ним, продовжив рух через перехрестя у відповідності до п. 8.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі - Правила дорожнього руху). Після чого був зупинений працівниками поліції, які звинуватили його у проїзді перехрестя на забороняючий сигнал світлофору - червоний, але жодних доказів на підтвердження вини не надали. Позивач наполягає на тому, що інспектор знаходився на значній відстані від перехрестя і не міг точно визначити, чи перетинав він кордон перехрестя на забороняючий сигнал світлофору. З тексту постанови вбачається, що до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів на підтвердження вини водія. Пояснення інспектора щодо фіксації правопорушення за допомогою нагрудної камери поліцейського не заслуговують на увагу, оскільки такий відеозапис не може бути належним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. У зв'язку із цим, постанову про накладення адміністративного стягнення позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Крім того позивач вважає, що копія постанови не відповідає вимогам закону, оскільки не міститься порядку її оскарження.
13.11.2019 до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов про скасування постанови ДП18 № 053366 від 15.08.2019 з долученим до нього диском з відеозаписом.
У відзиві вказано, що 15.08.2019 інспекторами Управління патрульної поліції у Миколаївській області Департаменту патрульної поліції було виявлено, що водій транспортного засобу засобом Land Rover, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по пр. Богоявленському в районі перехрестя з круговим рухом, з порушенням Правил дорожнього руху, а саме здійснив проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофору. У зв'язку із чим, після дослідження доказів і надання їм оцінки було встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, розглянуто справу про адміністративне правопорушення і винесено постанову.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.09.2019, з урахуванням вимог статті 286 КАС України, відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні позивач та його представник на задоволенні вимог позову наполягали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 053366 від 15.08.2019, вбачається, що 15.08.2019 о 22 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , рухаючись біля будинку № 248 по вул. Пограничній в м. Миколаєві, керував транспортним засобом Land Rover, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух на забороняючий сигнал світлофору (червоний), чим порушив пп. «е» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлений Правилами дорожнього руху.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пп. «е» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно п. 8.10 Правил дорожнього руху, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Посилання позивача на те, що відповідачем не надано доказів порушення Правил дорожнього руху, спростовується відомостями з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 053366 від 15.08.2019 в сукупності з дослідженим в ході розгляду справи відеозаписом з реєстратора патрульного автомобіля.
Так, на відеозаписі «20190816075909000164» зафіксовано проїзд позивачем світлофорного об'єкта на забороняючий сигнал світлофору. Відеозапис повністю фіксує обставини вчинення правопорушення з моменту порушення позивачем Правил дорожнього руху до його зупинки.
Стосовно твердження позивача відносно відеозапису, наданого відповідачем, як недопустимого доказу по справі, суд вважає, що сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, дає підстави стверджувати, що факт вчинення заявником адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є доведеним.
Крім того, посилання позивача на окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, суд не бере до уваги та зазначає, що окремі дефекти рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи обставини по справі та досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за порушення якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наявність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем пп. «е» п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, за порушення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, що відповідає положенням п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Парфир'євої Анни Сергіївни, Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://court.gov.ua/sud1416/.
Відомості про учасників судового розгляду:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1
відповідач 1 - інспектор Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Парфир'єва Анни Сергіївна, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.
відповідач 2 -Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1.
Повний текст судового рішення складено 22.01.2020.
Суддя І.В. Коваленко