Справа № 472/1353/19
про самовідвід судді
"23" січня 2020 р. смт. Веселинове
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Кучерявенко С.С. розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Служби у справах дітей Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав,
21.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та третьої особи: Служби у справах дітей Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав.
25.11.2019 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу було розподілено судді Кучерявенко С.С.
При розгляді справи встановлено, що 16.12.2019 року суддею Кучерявенко С.С. було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП відповідачку по справі.
Заслухавши думку представника позивача ОСОБА_3 та представника третьої особи Дмитренка О.О., щодо заявленого самовідводу судді, які поклалися на розсуд суду, суддя приходить до переконання про необхідність заявити самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд виходить з того, що згідно норм ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
У зв'язку із зазначеним, з метою недопущення у сторін сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, а також з метою запобігання в подальшому будь-якої недовіри з боку осіб, що приймають участь у справі та забезпечення справедливого, своєчасного, об'єктивного та неупередженого розгляду цієї справи, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід у цивільній справі за вищевказаним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39 ЦПК України, суд -
Заявити самовідвід по цивільній справі № 472/1353/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Служби у справах дітей Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав.
Передати до канцелярії Веселинівського районного суду Миколаївської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Служби у справах дітей Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав для здійснення повторного автоматичного розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Веселинівського райсуду
Миколаївської області С.С. Кучерявенко