"13" січня 2020 р. Справа153/4/19
Провадження2/153/80/19-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Гулковської Т.Т.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Альфа-страхування», третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про стягнення страхової виплати на користь банку,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Альфа-страхування» про стягнення страхової виплати на користь банку. Вказала, що 11 серпня 2017 року між нею та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №501000715 на суму 20000 гривень. При укладанні кредитного договору обов'язковою умовою з боку ПАТ «Альфа-Банк» було добровільне страхування кредиту, у зв'язку з чим між нею і ПАТ «Альфа-Банк», який діє в інтересах ПАТ Страхова компанія «Альфа-Страхування» на підставі договору доручення №01/2007-Б від 19.06.2007 був укладений комплексний договір добровільного страхування ризиків позичальника від 11.08.2017 №006.501000715.111 на повну суму позики 20 000 гривень. Згідно з умовами вказаного договору страхування, одним із страхових випадків є втрата роботи.
26 січня 2018 року позивач була звільнена з ТОВ «Я на роботі» з посади директора, на підставі рішення роботодавця. Вказана робота була для позивача єдиним джерелом доходів. Після звільнення з роботи позивачем було подано заяву в ПАТ Страхова компанія «Альфа-Страхування», №0076.218 від 29.01.2018 про настання страхового випадку із проханням про погашення її грошових зобов'язань за кредитним договором. Про настання страхового випадку позивачем також була повідомлена сторона за кредитним договором ПАТ «Альфа-Банк». 19.12.2018 року відповідачем було направлено рішення про відмову у страховій виплаті у зв'язку із тим, що нею нібито було подано заяву 02.02.2018, тобто, з пропуском дводенного терміну, передбаченого умовами договору страхування.
Позивач зазначила, що насправді письмову заяву з додатками всіх підтверджуючих документів про настання страхового випадку, передбачених договором страхування нею було подано 26.01.2018 року в Одеське відділення ПАТ Страхова компанія «Альфа-Страхування». 29 січня 2018 року на її мобільний телефон прийшло смс-повідомлення про прийняття її заяви до розгляду.
Згідно з наданою інформацією в телефонному режимі, співробітниками ПАТ «Альфа-банк», сума боргу за кредитним договором станом на 02.01.2019 становить 27113 гривень 58 копійок. Вважаючи свої права порушеними позивач просить суд винести рішення, яким визнати незаконною відмову ПАТ Страхова компанія «Альфа-Страхування» від 19.12.2018 №0076.2018.18.01-0113.12 про страхову виплату за договором добровільного страхування ризиків позичальника від 11.08.2017 №006.501000715.111. Стягнути з ПАТ Страхова компанія «Альфа-Страхування» на користь ПАТ «Альфа-Банк» страхову виплату в розмірі 27113 гривень 58 копійок, нараховані відсотки, пеню, штрафи на зазначену суму, до моменту набрання рішенням суду законної сили.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Надала суду письмові пояснення наступного змісту: 26 січня 2018 року настав страховий випадок. В цей день вона повідомила Альфа-Банк і страхову компанію та її звернення було зареєстровано. 27 та 28 січня 2018 року були вихідні дні, 29 січня на мобільний телефон надійшло смс повідомлення від страхової компанії з реєстраційним номером її звернення про страховий випадок. 02 лютого 2018 року вона надала в страхову компанію всі необхідні документи для прийняття рішення про страхову виплату та написала відповідну заяву, яку позивач в судовому засіданні видає як її перше повідомлення про страховий випадок. Звертає увагу суду на те. що реєстраційний номер справи про страховий випадок вказаний в смс, відповідає номерам на представленій позивачем заяві і оспорюваному рішенні про відмову у страховій виплаті.
Співробітники страхової компанії їй роз'яснили, що вигодо набувачем за договором страхування є Альфа-Банк, взаємодії по страховій виплаті будуть здійснюватися безпосередньо з банком.
На початку серпня 2018 року на її адресу надійшла вимога від представників Альфа-Банку про погашення заборгованості за кредитним договором, в зв'язку із чим, вона звернулась в страхову компанію за кредитним договором, де їй повідомили, що рішення щодо її заяви досі не прийнято. Після неодноразових письмових звернень в Банк і страхову компанію, 19 грудня 2018 року страхова компанія прийняла рішення відмовити у страховій виплаті.
Відповідач у відзиві вказує, що нею не надано в повному обсязі документи, необхідні для прийняття рішення про страхову виплату, а також звертає увагу на те, що її звільнення у зв'язку із ліквідацією ТОВ « Я на роботі» не відповідає дійсності. Оспорюване рішення про відмову №0076.2018.18.01-0113.12 такої причини відмови, як ненадання необхідних документів для прийняття рішення про страхову виплату або про надання документів, які не відповідають дійсності, не містить.
Доводи відповідача про те, що в Єдиному державному реєстрі керівником юридичної особи значиться ОСОБА_1 і воно не знаходиться в процесі ліквідації неспроможний, так як в даному реєстрі міститься недостовірні відомості. Юридичний факт звільнення її з посади директора ТОВ «Я на роботі» підтверджується записом в трудовій книжці, наказом про звільнення і довідками податкового органу.
Окрім цього зазначає, що розрахунки з розміру страхової виплати є вірними, оскільки відповідачем прийнято незаконне рішення про відмову у страховій виплаті банку за її зобов'язанням з істотним порушенням встановленого терміну, що спричинило за собою заподіяння їй майнової шкоди в розмірі залишкової суми неоплаченого кредиту з нарахуванням неустойки.
Вказує, що в силу того, що Альфа-Банк і Альфа Страхування юридично є не однією особою, в той час, як фактично це одне і те ж обличчя. Альфа-Банк і Альфа Страхування входять до складу приватного фінансово-інвестиційного консорціуму Російської Федерації « Альфа-Груп».
Просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не з'явився в судове засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому вважаю за можливе провести судове засідання за відсутності відповідача.
Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» 02.05.2019 за вх. №3273 подав відзив. В своєму відзиві представник відповідача зазначив, що укладаючи з відповідачем договір страхування позивач була ознайомлена з його умовами та положеннями, а також з умовами та положеннями «Правил добровільного страхування від нещасних випадків» №102.1 від 22.01.2009, «Правил добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби» №104.1 від 16.05.2017 та «Правил добровільного страхування фінансових ризиків» №218.2 від 10.10.2017 зі змінами та ПрАТ «СК «Альфа Страхування», в яких вказаний порядок та умови здійснення страхового відшкодування, права та обов'язки сторін, а також інші умови, про що свідчить особистий підпис позивача у договорі страхування, тим самим позивач прийняла для себе такі умови договору страхування, погодилася з ними, чим здійснила своє волевиявлення, підписавши вказаний договір страхування. Відповідно до матеріалів страхової справи, належним чином позивач повідомив ПрАТ «СК «Альфа страхування» про подію , яка має ознаки страхового випадку - 02.02.2018, шляхом подання заяви про настання збитку до Регіонального відділення ПрАТ «СК «Альфа Страхування». Згідно поданої заяви про настання збитку від 02.02.2018 та наданих документів було встановлено, що згідно із записом у трудовій книжці позивача було звільнено з посади директора ТОВ «Я НА РОБОТІ» у зв'язку зі зміною організації виробництва праці, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України 26.01.2018 року, тобто, з перевищенням встановлено терміну (понад два робочих дні) щодо повідомлення страховика або його представника про подію, що має ознаки страхового випадку.
Крім цього, до позовної заяви позивачем не додано повного пакету документів, що підтверджували би настання страхового випадку. Відсутність вказаних документів, унеможливлюють визнання події, що відбулася 26.01.2018, як страховий випадок, а також здійснення обґрунтованого розрахунку розміру страхового відшкодування, який підлягав би до сплати. Представник відповідача вказує, на те, що згідно інформації про звільнення позивача з посади директора ТОВ «Я НА РОБОТІ» з 26.01.2018 не відповідає дійсності. Вказана інформація підтверджується відомостями, що знаходяться на сайті МЮУ, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо ТОВ «Я НА РОБОТІ». Відповідно до вказаного витягу ТОВ «Я НА РОБОТІ» не перебуває в процесі припинення, а ОСОБА_1 є керівником товариства з 27.05.2016, а тому вказує на те, що не можливо стверджувати, що подія, яка сталася 26.01.2018 є страховим випадком.
Крім цього, вважає, що позовна вимога про стягнення з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь АТ «Альфа-Банк» страхової виплати в розмірі 27113 гривень 58 копійок, плюс нараховані відсотки, пені та штрафи на зазначену суму до моменту набрання рішенням законної сили є безпідставною та необґрунтованою, такою, що не узгоджується згідно умов укладеного договору страхування та містить ознаки зловживання наданим процесуальним законодавством права на захист, з метою ухилення від виконання зобов'язань згідно укладеного кредитного договору №501000715 від 11.08.2017 року.
Щодо визнання ОСОБА_1 належним позивачем у вказаній справі представник відповідача посилається на те, що АТ «Альфа-Банк» - вигодонабувач за договором страхування, попередньої письмової згоди на зміну вигодонабувача за договором страхування не надавав, а також зверненням до суду з вказаним позовом належним чином не уповноважував, у зв'язку із чим вважає, що за позовом до ПрАТ «СК «Альфа страхування» про стягнення страхової виплати на користь банку ОСОБА_1 є неналежним позивачем. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТ «Альфа-Банк» у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України - судовою повісткою, направленою рекомендованим повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень суду не надав. Судом здійснено судовий розгляд без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки це не порушує прав та інтересів учасників справи, а також правил, встановлених ЦПК України.
Заяви, клопотання: клопотання представника відповідача про направлення судової повістки та копії позовної заяви на іншу адресу; відзив; клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; письмові пояснення позивача.
Інші процесуальні дії у справі: ухвала про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого судового засідання, ухвала про відкладення розгляду справи, ухвала про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про доручення додаткових доказів, ухвала про закриття підготовчого провадження, про що постановлено ухвали окремими документами.
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Із копії комплексного договору добровільного страхування ризиків позивальника №006.501000715.111 від 11.08.2017 року (частина А) встановлено, що страхувальник ОСОБА_1 відповідно до п.1.2. вказаного договору застрахована за програмою «Base+», який передбачає страхування від нещасних випадків на умовах частини Б договору та страхування фінансових ризиків, пов'язаних з втратою роботи. Страхова сума відповідно до п.3.3 при добровільному страхуванні фінансових ризиків, пов'язаних з втратою роботи: 20000 гривень. Строк дії договору з 11.08.2017 по 14.08.2018.
Із копії договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток встановлено, що ОСОБА_1 11.08.2017 року уклала вказаний договір (частина А). Із копії комплексного договору добровільного страхування ризиків позичальника (частина В) встановлено, що ОСОБА_1 уклала вказаний договір із ПрАТ «Страхова компанія «Альфа страхування».
Згідно п.3 Частини А Договору добровільного страхування ризиків позивальника №006.501000715.111 від 11.08.2017 року встановлено, що Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Альфа-Банк».
Відповідно до п.7.1.2. Частини Б Договору добровільного страхування ризиків позивальника №006.501000715.111 від 11.08.2017 року встановлено, що Страховик здійснює страхову виплату - Вигодонабувачу, або за погодженням і Вигодонабувачем - Страхувальнику.
Із копії фото світлини про отримання смс-повідомлення від 29.01.2018 встановлено, що на ОСОБА_1 отримала о 15 годині 23 хвилині 29.01.2018 смс-повідомлення від «Альфа Страхування» з текстом «Шановний (а) Аліса! Щодо страхової події № Вашої справи 0076.218».
Із копії повідомлення вих.№0076.218.18.01-0113.12 від 19.12.2018 ПАТ СК «Альфа Страхування» встановлено, що на адресу ОСОБА_1 та Альфа-Банку направлено лист про те, що на адресу Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «СК «Альфа Страхування» надійшли документи стосовно випадку за ризиком «Втрата роботи», який застрахований в компанії за договором добровільного страхування ризиків позичальника №006.501000715.111 від 11.08.2017 повідомлено, що відповідно до п.п. 5.1.1. частини В Договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку страхувальник зобов'язаний: «Протягом 2 (двох) робочих днів з моменту отримання інформації про подію, вказану у п.2.2. цієї частини договору, повідомити про це страховика або його представника, отримати та виконувати його рекомендації щодо своїх подальших дій. Перевищення вказаного терміну є припустимими, якщо своєчасному повідомленню страхувальника перешкоджали об'єктивні причини, які можуть бути підтверджені документально.» Згідно із записом у трудовій книжці, ОСОБА_1 було звільнено з посади директора на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України 26.01.2018.
Страхову компанію було письмово повідомлено 02.02.2018 року. Документів, що підтверджують поважні причини несвоєчасного повідомлення про подію, страхова компанія від ОСОБА_1 не отримувала, а тому у компанії відсутні підстави для виплати страхового відшкодування по вказаній справі.
Із копії наказу №1 від 26.01.2018 ТОВ «Я НА РОБОТІ» встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ «Я НА РОБОТІ» з 26.01.2018 у зв'язку з змін в організації виробництва і праці (початком процедури ліквідації Товариства) п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Із копії заяви від 02.02.2018 ОСОБА_1 встановлено, що 02.02.2018 ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» із заявою про настання збитку.
Із копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ТОВ «Я НА РОБОТІ», керівником якого є ОСОБА_1 (з 27.05.2016) не перебуває в процесі припинення.
Згідно положень ст.ст.3, 11 та 15 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст.16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Істотними умовами договору страхування відповідно до ст.982 Цивільного кодексу України є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що страхова сума грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування
Згідно зі ст.985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Зазначене положення міститься і в статті 3 Закону України «Про страхування».
Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Чинне законодавство у страховому зобов'язанні виділяє два види третіх осіб.
Перший вид - це застраховані особи, якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, у разі настання яких виникає обов'язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу. Введення застрахованої особи до кола суб'єктів відносин страхування допускається лише за її згодою. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Другим видом є вигодонабувачі. Тобто, визначаючи у договорі страхування вигодонабувачем третю особу, страхувальник добровільно і свідомо зменшує обсяг своїх прав за вказаним договором, у тому числі і право вимоги виконання страховиком договору щодо виплати страхового відшкодування.
Із зазначеного випливає, що договір страхування надає третій особі право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього. Стягувати чи не стягувати зі страховика страхову виплату - це право зазначеної третьої особи.
Таким чином, визначаючи в договорі вигодонабувачем АТ «Альфа-Банк» позивач знало, що вона свідомо зменшує обсяг своїх прав зі звернення до страхової компанії щодо стягнення страхової виплати.
Суд встановив, що договором страхування від 11 серпня 2017 року не встановлений порядок повідомлення вигодонабувача про настання страхового випадку. Проте, позивач, враховуючи приписи статті 636 ЦК України, якою визначено, що сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись наданим третій особі право тільки у випадку, якщо третя особа відмовиться від цього права, повинен був повідомити третю сторону, якою є вигодонабувач за договором страхування, про настання такої події (страхового випадку). З цього випливає, що право вимоги страхової виплати позивач може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати та інших виплат, пов'язаних з нею.
Пунктом 3 ч.1 ст. 988 ЦК України та пунктом 3 статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Так, відповідно до ст.992 ЦК України в разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню) в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Отже, як умовами укладеного між сторонами договору, так і вимогами чинного законодавства визначено першочергове право на отримання страхового відшкодування вигодонабувачем АТ «Альфа-Банк». Оскільки позивач не узгодив свої дії з вигодонабувачем щодо стягнення страхової суми, вигодонабувач не скористався своїм правом на отримання страхової виплати, то страхувальних не вправі вимагати від страховика виконання договору на користь третьої особи.
АТ «Альфа-Банк» вигодонабувач за Договором страхування, попередньої письмової згоди на зміну вигодо набувача за Договором страхування не надавав. Позивача на звернення до суду з даним позовом належним чином не уповноважував, у зв'язку із чим суд вважає, що вигодонабувач має першочергове право на відшкодування страхової виплати, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 підстави для стягнення з відповідача судових витрат в порядку ст.141 ЦПК України, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 636, 979, 985, 998 ЦК України, Законом України «Про страхування»,суд, -
В задоволенні позовуОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Альфа-страхування», третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», про стягнення страхової виплати на користь банку - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Повний текст судового рішення складено 22 січня 2020 року.
Головуючий М.М. Дзерин