Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/1031/19
номер провадження № 2/147/88/20
15 січня 2020 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Подолян Т.І.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представників третіх осіб Червонецької Т.В., Рєзнікової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 147/1031/19 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Тростянецької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -
У вересні 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку та господарських споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано 15.08.2017 р. Дане право власності зареєстроване у Єдиному реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Також зазначила, що у вищевказаному будинку, відповідно до записів в домовій книзі домоволодіння, зареєстровано шість осіб: ОСОБА_3 - співвласник Ѕ частини будинку; ОСОБА_1 - співвласник Ѕ частини будинку; ОСОБА_4 - дочка ОСОБА_1 , зареєстрована з 19.12.1994 р.; ОСОБА_5 - син ОСОБА_4 , зареєстрований з 16.01.2015 р.; ОСОБА_6 - дочка ОСОБА_1 , зареєстрована з 05.11.1998 р.; ОСОБА_7 - дочка ОСОБА_1 , зареєстрована з 17.10.2017 р. Відповідач ОСОБА_4 не проживає у вищевказаному будинку з 2013 року, тобто понад один рік без поважних, про що складено відповідний акт. Зареєстрований у будинку син відповідачки ОСОБА_5 також не проживає в цьому будинку з моменту реєстрації. Відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку немає та будинком не цікавиться, чим створює позивачам перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження їх майном. А тому, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просили суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 30.09.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
18.11.2019 р. залучено в якості третьої соби по даній справі Службу у справах дітей Тростянецької районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 19.12.2019 р. залучено в якості третьої особи по даній справі Службу у справах дітей Тростянецької селищної ради.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Додатково пояснила, що її дочка ОСОБА_4 не проживає у будинку АДРЕСА_1 з 2013 р . , а саме з того часу, коли вийшла заміж. Позивач прописала дитину у своєму будинку лише тому, що ОСОБА_4 не виплачувалась державна соціальна допомога на дитину. Також зазначила, що її онук ОСОБА_8 , не проживає в будинку з моменту народження. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечив проти ухвалення судом заочного рішення.
У судові засідання, призначені на 18.11.2019 р., 19.12.2019 р. та 15.01.2020 р. відповідачі не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином за місцем їх реєстрації, однак поштові конверти повернулися на адресу суду без вручення.
Представники третіх осіб в судовому засіданні проти задоволення позову, в частині визнання ОСОБА_5 , таким що втратив право користування житловим приміщенням, заперечили, оскільки він є малолітньою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Вислухавши пояснення позивача, його представника, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , на праві приватної власті належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в рівних частках. Даний факт підтверджується копією Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.08.2017 р. (а.с.21,24).
Згідно копії домової книги для прописки громадян, в житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14-17).
Факт реєстрації ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , також підтверджується довідками, виданими виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради від 10.09.2019 р. №1432 та від 16.09.2019 р. №1494 (а.с.10,12).
Згідно довідки від 16.09.2019 р., виданої виконавчим комітетом Гордіївської сільської ради Тростянецького району, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстрована на території сільської ради. Проживає в АДРЕСА_4 , з дітьми (а.с.11).
З акту про встановлення факту фактичного місця проживання від 13.09.2019 р., складеного депутатом Тростянецької селищної ради Рябокінь А.Д. в присутності сусідів-свідків: ОСОБА_9 встановлено, що ОСОБА_4 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 2013 року (а.с.13).
В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що ОСОБА_4 та її син ОСОБА_8 , онук ОСОБА_1 , не проживають у будинку по АДРЕСА_1 , більше року. Дитячі речі маленької дитини в будинку відсутні та відповідачам не чинилися перешкоди в користуванні зазначеним будинком.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.
Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме порушене право та з яких підстав.
Згідно з частиною другою статті 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.
Аналогічну норму містить також ст. 156 ЖК України.
Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Таким чином, під час вирішення питання про втрату членом сім'ї власника житлового будинку права на користування жилим приміщенням, з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Доказів наявності поважних причини непроживання у спірному житловому приміщенні понад один рік відповідачем ОСОБА_4 , судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_4 не проживає у вказаному будинку понад один рік без поважних причин з 2013 року, будь-які інші домовленості між нею і власниками житла або законом не визначено, окрім того cудом не встановлено, що ОСОБА_4 чиняться перешкоди у користуванні зазначеним будинок, а тому позов в частині визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_4 , дочки позивача ОСОБА_1 , тобто є її внуком.
За змістом частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт його не проживання у спірному житловому будинку не є безумовною підставою для позбавлення його права користування цим житлом.
Взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік, врегульовані статтею 405 ЦК України.
За змістом наведеної норми члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Разом з тим, усвідомлювати наслідки відсутності у жилому приміщенні понад один рік без поважних причин дитина здатна після досягнення 14-річного віку та лише після цієї дати починається перебіг річного строку за статтею 405 ЦК України.
Позивач звернулася до суду із позовом про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вересні 2019 року, тобто до досягнення ним 14-річного віку, а тому в задоволенні позовної вимоги про визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 1259, 263-265, 268, 272, 273, 280-289 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей Тростянецької районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Тростянецької селищної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .
В задоволенні решти позову, відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа - Служба у справа дітей Тростянецької райдержадміністрації, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: 24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. Соборна, 37.
Третя особа - Служба у справа дітей Тростянецької селищної ради, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: 24300, Вінницька область, Тростянецький район, смт. Тростянець, вул. Соборна, 77.
Повний текст рішення складено 20.01.2020 р.
Суддя