2/130/92/2020
130/2222/19
"17" січня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.,
за участі: секретаря Буга Р.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання батьківства,
24.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом в якому просив визнати його рідним батьком ОСОБА_4 .
Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.
Позивач вказав, що навесні 2017 року він познайомився із ОСОБА_2 , з якою згодом в нього зав'язались стосунки, та яка повідомила йому, що не заміжня та дітей не має. З початку жовтня 2018 року вони почали жити разом як чоловік і жінка, згодом він дізнався від ОСОБА_2 , що вона вагітна. В лютому 2019 року внаслідок чергової сварки між ними на ґрунті недбалого ставлення ОСОБА_2 до стану свого здоров'я, остання переїхала жити до своєї матері в с. Строїніці Тиврівського району, він в свою чергу залишився проживати в м. Жмеринка.
На початку липня 2019 року під час телефонної розмови з ОСОБА_2 з приводу реєстрації народження майбутньої дитини, остання вперше повідомила йому, що заміжня, тому при реєстрації народження дитини її батьком буде записано ОСОБА_3 .
Позивач зазначив, що через декілька днів після цієї розмови, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дочку, яку він навідав у лікарні, при цьому Богдана щодо питання його батьківства поводилась байдуже, а батьками дитини записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , однак батьком даної дитини він вважає саме себе та бажає піклуватись про неї, виконуючи свої батьківські обов'язки. Доказом його батьківства є результати дослідження відповідно до якого його батьківство щодо дитини ОСОБА_4 підтверджено з вірогідністю 99,99 %, натомість відповідач наразі оспорює своє батьківство відносно дочки ОСОБА_4 у суді.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові, та просив їх задовольнити.
17.01.2020 відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, відповідно до наданої заздалегідь заяви позовні вимоги ОСОБА_1 визнав повністю, справу просив розглянути у його відсутність .
В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд, за погодженням зі сторонами, на підставі ч.3 ст. 211 ЦПК України суд за погодженням зі сторонами вирішив розгляд справи проводити у відсутність відповідача, який подав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
31.10.2019 ухвалою судді відкрито провадження в справі, справа призначена до підготовчого судового засідання на 13.11.2019.
13.11.2019 підготовче засідання відкладено у зв'язку з першою неявкою позивача на 05.12.2019.
05.12.2019 року ухвалою суду підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін на 17.01.2020 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5).
Відповідно до копії результатів дослідження від 17.09.2019 вірогідність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 складає 99,99 % (а.с.6).
Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Згідно до ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як про батька дитини з актового запису про народження дитини і така вимога матері відповідно до ч. 2 цієї статті може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до положень частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи визнання позову відповідачем, зважаючи на доведеність факту батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З врахуванням задоволення позову з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 142 ЦПК України підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 11, 12, 13, 76-80, 82, 142, 206, 211, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя: А.М. Заярний
Дата складання повного судового рішення 23.01.2020